№ 32264310, 24.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 р. Справа № 804/2505/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рищенко А. Ю., при секретарі судового засідання - Шайді О.В., за участю: представників позивача - представника відповідача - свідка - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2012р. №0000810172 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на 413901, 01 грн., -

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2013 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_8 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_8, позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням зміни предмету позову, просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська, відповідач) від 19.10.2012р. №0000810172 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на 413901, 01 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось про те, що відповідач безпідставно дійшов висновку про заниження позивачем зобов'язання з податку на додану вартість на 331120,81грн.; позивач наполягає, що порушень п.198.1, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не було, податковий кредит у листопаді-грудні 2011 року цілком правомірно сформовано із сум ПДВ за рахунок отриманих від ТОВ «Мірель Трейд» належних податкових накладних. Позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення суперечить положенням Конституції України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та не узгоджується з вимогами чинного податкового законодавства, є необґрунтованим, незаконним, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та пояснив обставини справи таким, чином, як вони викладені вище.

Відповідачем було направлено до суду письмові заперечення на позов, в якому зазначив, виявлені в ході перевірки порушення обґрунтовані та доведені, податкове повідомлення-рішення винесене у відповідності до вимог чинного законодавства, підстави для задоволення позову відсутні.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та пояснив обставини справи таким, чином, як вони викладені вище. Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що господарські операції позивача з ТОВ «Мірель Трейд», не мали реального характеру, оскільки укладені на підставі нікчемних правочинів ТОВ «Мірель Трейд» з контрагентами ТОВ «СТС Логістік Київ» та ТОВ «Укрхолод», що визнано в акті перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 23.04.2012р. № 142/22-5/37688432.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні письмові докази, встановив наступне.

ФОП ОСОБА_8 зареєстрована у виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради, про що свідчить Свідоцтво серії В00 №327780 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (номер запису 2 224 017 0000 007604); з 20.06.2002р. перебуває на податковому обліку в ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська за №5346.

Відповідно до наказу від 07.09.2012 року №693, виданого ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська, повідомлення від 10.09.2012 року №20344/6/172, на підставі акту перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 23.04.2012р. № 142/22-5/37688432, та у відповідності до пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 та ст.79 Податкового Кодексу України відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 вимог податкового законодавства в ході взаємовідносин з ТОВ «Мірель Трейд» (код 37688432) за листопад-грудень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки 09.10.2012 року відповідачем було складно акт №2516/172/НОМЕР_1 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ФОП Григоренко Вікторією Вікторівною, рнокпп НОМЕР_1, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Мірель Трейд» (код 37688432) за листопад-грудень 2011 року».

Відповідно до вказаного акту (а.19-20 «Висновки» акту перевірки) встановлено, що в порушення:

- ч.1, ч.2 ст.215, ч.2 ст.228, ч.1 ст.216 ЦК України - правочини щодо оформлення будь-яких документів між ФОП ОСОБА_8 (рнокпп НОМЕР_1) з контрагентом-постачальником ТОВ «Мірель Трейд» (код 37688432) з 01.11.2011р. по 31.12.2011р. є нікчемними, та як наслідок недійсними з моменту їх вчинення;

- п.198.1, п. 198.3 ст.198. ст.201.10 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_8 безпідставно сформовано податковий кредит з ПДВ за період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р. в сумі 331120,81грн. по контрагенту-постачальнику ТОВ «Мірель Трейд» (код 37688432), а саме: за листопад 2011р. - 137263,00грн., за грудень 2011р. - 193857,81грн., що підлягає зменшенню до 0; в результаті чого підприємцем занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті в бюджет, за листопад 2011р. на 137263,00грн.. за грудень 2011р. на 193857,81грн., всього - на 331120,81грн.

19.10.2012р. на підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000810172 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 413901,01грн., з них: 331120,81грн. - за основним платежем та 82780,20грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане позивачем 19.10.2012р., про що не сперечаються сторони у даній справі.

Позивач оскаржив його в адміністративному порядку. За наслідками розгляду скарг позивача прийняті рішення від 25.12.2012р. №32176/10/10-014 Державної податкової служби у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України від 25.01.2013р. №468/Г/10-2315, згідно з якими скарги ФОП ОСОБА_8 залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 19.10.2012р. №0000810172 без змін.

Вирішуючи питання обґрунтованості висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 19.10.2012р. №0000810172, та законності прийнятого за результатами перевірки податкового повідомлення-рішення суд виходить з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, висновки відповідача про порушення позивачем п.198.1, п.198.3 ст.198. ст.201.10 Податкового Кодексу України (далі по тексту - ПК України) ґрунтуються на дослідженнях господарської діяльності позивача в розрізі його відносин з контрагентом - ТОВ «Мірель Трейд», а також результатах автоматизованого Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та матеріалах документальної перевірки ТОВ «Мірель Трейд», надісланих ДПІ у Оболонському районі м. Києва (акт від 23.04.2012р. №142/22-5/37688432 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мірель Трейд» (код ЄДРПОУ 37688432) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ при взаєморозрахунках з ТОВ «Укрхолод» та ТОВ «СТС Логістик Київ» за період з 01.11.2011 по 31.12.2011р.».

Дослідивши акт перевірки від 19.10.2012р. №0000810172, судом встановлено, що за висновками перевіряючих, заниження зобов'язання по податку на додану вартість відбулось внаслідок віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціям з придбання ТМЦ (продуктів харчування) у ТОВ «Мірель Трейд», які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, у зв'язку з відсутністю документального підтвердження факту перевезення продуктів харчування, отриманих від ТОВ «Мірель Трейд», та подальшої реалізації вказаних ТМЦ (а.17 акту перевірки), на загальну суму 331120,81грн., в тому числі:

-в декларації за листопад 2011р. - у розмірі 137263,00грн.;

-в декларації за грудень 2011р. - у розмірі 193857,81грн.

При цьому, посилаючись на висновки акту ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 23.04.2012р. №142/22-5/37688432 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мірель Трейд» (код ЄДРПОУ 37688432) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ при взаєморозрахунках з ТОВ «Укрхолод» та ТОВ «СТС Логістик Київ» за період з 01.11.2011 по 31.12.2011р.», податковий орган визначився про непідтвердження факту отримання ФОП ОСОБА_8 ТМЦ (харчових продуктів) від постачальника і, таким чином, про непідтвердження факту поставки ТОВ «Мірель Трейд» на адресу ФОП ОСОБА_8 товарів, у зв'язку з тим, що правочини по операціям між ТОВ «Міренл Трейд» за його контрагентами (ТОВ «СТС Логістик Київ» та ТОВ «Украхолод») відповідно до ч.1, ч.2 ст.215, ч.1,5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними та суперечать інтересам держави і суспільства, та в силу ст.216, 228 Цивільного кодексу України не спричиняють реального настання правових наслідків (а.17-19 акту перевірки).

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що правочини щодо оформлення будь-яких документів між ФОП ОСОБА_8 з контрагентом-постачальником ТОВ «Мірель Трейд», відповідно до ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215,228 ЦК України, мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, оскільки вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, що визнано актом перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 23.04.2012р. №142/22-5/37688432. З твердженням відповідача, в даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість за листопад та грудень 2011р.

Суд не погоджується з висновками відповідача з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VІ від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями).

Згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За визначенням, наданим ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції. При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п. 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Видаткова накладна є первинним документом, що підтверджує факт отримання товару покупцем від постачальника для подальшого використання його в господарській діяльності товариства.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

В ході судового розгляду справи спростовані висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій позивача у спірному періоді. Так, проаналізувавши первинну документацію, надану ФОП ОСОБА_8, а саме: дистриб'юторську угоду №Д10-05/08 від 01.08.2011р., додаток №1 до дистриб'юторської угоди №Д10-05/08 від 01.08.2011р., додаток №2 до дистриб'юторської угоди №Д10-05/08 від 01.08.2011р., додаток №3 до дистриб'юторської угоди №Д10-05/08 від 01.08.2011р., додаток №4 до дистриб'юторської угоди №Д10-05/08 від 01.08.2011р., видаткові накладні від 01.12.2011р., розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної №26,30,25,27,24,28,31,29, платіжні доручення №5667, №5780, №5840, 5910, 5978, №5986, №6023, №6050, №6128, №6161, №6182, №6229, №6244, №6295, № 6339, №6373, податкові накладні, рахунки-фактури тощо, судом встановлено, що придбання позивачем товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Мірель Трейд» викликало реальні зміни майнового стану платника податків та призводило до збільшення (зменшення) активів та зобов'язань позивача.

Зміст наданих в ході перевірки первинних документів відповідає вимогам вищезазначеної норми закону, що не заперечується контролюючим органом, та містить всі обов'язкові реквізити, в тому числі найменування та кількість переданого товару, підписи уповноважених осіб, що засвідчують настання реального факту передання та приймання товару. Окрім того, ані акт перевірки, ані заперечення до позову не містять доказів порушення позивачем вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Держаної податкової адміністрації України «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядок їх заповнення» № 165 від 30.05.1997 р.

Окрім того, акті перевірки зазначено, що станом на 09.10.2012р. заборгованість ФОП ОСОБА_8 перед ТОВ «Мірель Трейд» згідно виписаних податкових накладних відсутня, розрахунки між покупцем (ФОП ОСОБА_8) та постачальником (ТОВ «Мірель Трейд») проведені у безготівковій формі, шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі платіжних доручень №5667, №5780, №5840, 5910, 5978, №5986, №6023, №6050, №6128, №6161, №6182, №6229, №6244, №6295, № 6339, №6373.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заниження позивачем ПДВ у спірному періоді на загальну суму 331120,81грн. у листопаді та грудні 2011р. не було. Висновки податкового органу є хибними, позивачем належним чином оформлено господарські правовідносини з ТОВ «Мірель Трейд», а фактичне здійснення таких операцій підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності.

Суд вважає доцільним визначити, що діюче законодавство, так само як Податковий кодекс України, не передбачає відповідальності у виді донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій на господарюючого суб'єкта за неправомірні дії (помилки) свого контрагента. Окрім Податковий кодекс України не передбачає обов'язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності з податку на додану вартість іншого платника податку.

Щодо доводів відповідача про нікчемність правочинів щодо оформлення будь-яких документів між ФОП ОСОБА_8 з контрагентом-постачальником ТОВ «Мірель Трейд», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За змістом ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Разом з тим, в ході судового розгляду справи встановлено та підтверджено належним чином оформленими первинним документами бухгалтерського обліку реальність здійснення господарських операцій між позивачем з його контрагентом ТОВ «Мірель Трейд» за дистриб'юторською угодою №Д10-05/08 від 01.08.2011р. (з додатками до неї). Позивачем фактично була сплачена сума ПДВ за отримані послуги від контрагента ТОВ «Мірель Трейд», тому правомірно включено вказані суми ПДВ до податкового кредиту спірного періоду та відображено у відповідній декларації з ПДВ.

Крім того, суд зазначає, що господарські зобов'язання позивача з його контрагентом не визнані в судовому порядку недійсними (ст.207 Господарського кодексу України). Більш того, податкове законодавство не ставить податкові зобов'язання у залежність від дійсності угоди, тобто недійсність господарських операцій, недійсність або нікчемність угоди не впливає на податковий облік платника податку та його зобов'язання перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Отже, зазначені в акті припущення щодо порушень позивачем вимог ПК України непідтверджені допустимими та достатніми доказами, про недійсність взагалі усіх правочинів без дослідження конкретних угод за участю учасників таких угод та з врахуванням (спростуванням) пояснень (заперечень) учасників правочинів, є беззмістовними та грубо порушують принципи вищезазначених нормативних актів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ТОВ «Мірель Тейд» ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України. Отже, донарахування податкового зобов'язання з ПДВ та штрафних санкцій є безпідставним, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2012р. №0000810172 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на 413901, 01 грн. - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служб від 19.10.2012р. №0000810172 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на 413901,01грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок (2294,00 грн.) судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 29.04.2013 року.

Суддя А.Ю. Рищенко