Решение № 32248558, 04.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.07.13р. Справа № 904/3907/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр радіоекологічного моніторингу", м. Жовті Води

до Державного підприємства "Науково-технічний центр дезактивації та комплексного поводження з радіоактивними відходами, речовинами, джерелами іонізуючого випромінювання", м. Жовті води

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: Тітов М.І., дов. № П-02-01/5 від 08.01.2013р., представник;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр радіоекологічного моніторингу", м. Жовті Води звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Науково-технічний центр дезактивації та комплексного поводження з радіоактивними відходами, речовинами, джерелами іонізуючого випромінювання", м. Жовті води про стягнення заборгованості в розмірі 54 166,84 грн.

03.07.2013 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, з урахуванням якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 52 465,47 грн., із яких 45 000,00 грн. сума основного боргу, пеня - 2 256,16 грн., 3% річних - 5 209,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку Відповідача господарського зобов'язання встановленого умовами договору про створення науково-технічної продукції № 30-09 від 10.08.2009р.

19.06.2013 року від відповідача надійшов відзив на позов, з якого вбачається, що він позов не визнає, просить застосувати позовну давність, а в задоволенні позову відмовити.

Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відпусткою уповноваженого представника.

Пунктом 3.9.2. постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 року передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

З урахуванням наведеного, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Центр радіоекологічного моніторингу" (далі - позивач, виконавець) та Державним підприємством "Науково-технічний центр дезактивації та комплексного поводження з радіоактивними відходами, речовинами, джерелами іонізуючого випромінювання" (далі - відповідач, замовник) 10.08.2009 року укладено договір про виконання робіт №30-09 (далі - договір).

Згідно з розділом 5 договору, початок дії договору з 10.08.2009 року, закінчення дії договору: після проведення взаєморозрахунків між виконавцем та замовником.

Відповідно до п. 1.1. договору, замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи: «Розробка осно вних проектних рішень на дезактивацію об'єктів ПХЗ».

Пунктом 1.4 договору передбачено, що вартість і терміни виконання робіт визначені Протоколом погодження договірної ціни.

Згідно з п. 2.1. договору, за виконану роботу згідно договору Замовник сплачує Виконавцю у відповідності з протоколом погодження договірної ціни: 70000,00 грн.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що розрахунок за повністю завершені роботи по етапах, проводиться не пізніше 15 календарних днів після оформлення відповідних актів здачі - приймання робіт.

Згідно з п. 3.1. договору, передача замовнику оформленої в установленому порядку документації проводиться на підставі акту здачі - приймання робіт.

Відповідно до п. 3.2. договору, після отримання документації Замовник зобов'язаний прийняти її, на протязі 15 календар них днів оформити акт здачі - приймання робіт або надати мотивовану відмову від прийомки доку ментації. Виконавець зобов'язаний захищати свої проектні рішення.

На виконання умов договору, позивач виконав роботи, передбачені договором №30-09 від 10.08.2009 року в повному обсязі, що підтверджується актами здачі - приймання робіт №Д-30-09-1 від 31.12.2009 року та №Д-30-09-2 від 31.12.2009 року, як містяться в матеріалах справи (а.с.23-24).

Позивач на адресу відповідача направив претензію з вимогою сплатити заборгованість (а. с. 27).

Відповідач частково розрахувався з позивачем, непогашеною залишилась заборгованість в розмірі 45 000,00 грн., доказів сплати якої сторонами не надано.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 892 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець), зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). А у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з ч. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, перебіг позовної давності було перервано, що підтверджується гарантійним листом №07-02/869 від 22.12.2010 року (а. с. 26), а також частковим погашенням заборгованості за виконані роботи, що фактично свідчить про визнання відповідачем свого боргу, тому суд не вбачає достатньо підстав для застосування строку позовної давності в частині стягнення основного боргу.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 2.4. договору, за порушення термінів оплати виконавець має право, згідно чинного законодав ства України, застосувати до Замовника штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної ставки НБУ на день виникнення прострочки, якщо Сторонами окремо не оговорено інше.

Крім основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 256,16 грн.

Згідно із частиною 1 статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені) - пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України.

Враховуючи пропуск позивачем позовної давності, вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 2 256,16 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 3% річних в сумі 5 209,31 грн., що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Загальна сума заборгованості становить 50 209,31 грн., яка підтверджена матеріалами справи і підлягає стягненню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Науково-технічний центр дезактивації та комплексного поводження з радіоактивними відходами, речовинами, джерелами іонізуючого випромінювання" (52204, м. Жовті Води, вул. Петровського, 37, код ЄДРПОУ 19090572) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр радіоекологічного моніторингу" (52201, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, б.40, корп. 4. код ЄДРПОУ 31943763) заборгованість в розмірі 45 000,00 грн. (сорок п'ять тисяч гривень), 3% річних в розмірі 5 209,31 грн. (п'ять тисяч двісті дев'ять гривень 31 коп.) та судовий збір в розмірі 1 646,51 грн. (одну тисячу шістсот сорок шість гривень 51 коп.).

В решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 08.07.2013 року.

Суддя С.В. Мартинюк