№ 322312, 07.12.2006, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2006 р.

10:00

Справа № 6/496/06

м. Миколаїв

за позовом

ТОВ "САГА" м.Миколаїв

до відповідача

ДПІ у Корабельному р-ні м.Миколаєва

про

Зобов’язання виконати дії і Визнання протиправним рішення

Суддя Ткаченко О.В

Секретар Засядівко О.О.

Представники:

Від позивача

Погребнюк Ю.В.

Від відповідача

Кононенко О.В., Кравчук О.І., Канавцева О.А.

Суть спору: За березень і квітень 2006р. позивач визначив суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 24807грн. і 45002грн.(фактично сплачену у попередніх податкових періодах), які не перебільшували суми від’ємного значення у звітних періодах.

Позаплановою виїзною перевіркою(акт від 29.06.2006р. №956-23-31946701) підтверджено до відшкодування за березень 8545,22грн. і перераховано підприємству 10390,22грн.

За наслідками позапланової перевірки за квітень(акт №23-31946701 від 03.08.2006р.) підтверджено суму 336,38грн. і, крім того, 13.10.2006р. прийнято податкове повідомлення –рішення №0000692310/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 1741грн., оскільки вказана сума неправомірно включена до податкового кредиту і не може вважатися сплаченою в попередньому звітному періоді.

На час розгляду справи за квітень відшкодовано з бюджету 896,37грн.

Товариство звернулося з позовом(з урахуванням уточнень в судовому засіданні 07.12.2006р.) про зобов’язання відповідача надати висновок органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету –14416,78грн.(24807грн. –10390,22грн.) за березень і 42364,63грн.(45002грн. –1741грн. –896,37грн.) за квітень.

Крім того, просить скасувати повідомлення –рішення, оскільки перевірку проведено без наявності рішення суду.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що висновок не надається з тих підстав, що суми податку не надійшли до бюджету, а перевірку проведено у відповідності до законодавства, на підставі рішення керівника податкового органу.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи і заслухавши пояснення сторін, вважає, що позов підлягає задоволенню, а заперечення відповідача не приймаються до уваги, виходячи з такого.

Згідно з пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, зазначеною нормою, платнику податку надається право на бюджетне відшкодування не у разі надходження сум податку до бюджету, а при наявності від’ємного значення податку і фактичній сплаті платником податку в попередньому періоді в розмірі, що не перевищує суми від’ємного значення звітного періоду.

Матеріалами перевірки встановлено і сторонами не заперечується, що суми податку, заявлені в уточнених позовних вимогах, фактично сплачені позивачем у попередньому періоді і не перевищують суми від’ємного значення у звітних періодах.

Таким чином, товариство правомірно заявило до відшкодування зазначені ним суми податку.

Відповідно до пп. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Враховуючи, що п’ятиденний термін сплинув, відповідач повинен надати висновок органу державного казначейства.

Також підлягає задоволенню вимога про скасування повідомлення –рішення, оскільки воно прийнято на підставі акту перевірки, проведеної з порушенням порядку, встановленого законодавством.

Статтею 11-1 Закону "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду, а також можливість позапланової перевірки на підставі наказу керівника податкового органу.

Отже вказана норма припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків контролюючих органів.

Відповідно до пп.4.4.1 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Виходячи з цього, суд погоджується з доводами позивача і вважає неправомірним проведення перевірки без наявності рішення суду і відповідно повідомлення –рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки.

Керуючись ст.ст. 94,161-163 КАС України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення –рішення ДПІ у Корабельному р-ні м.Миколаєва №0000692310/1 від 13.10.2006р.

Зобов’язати ДПІ у Корабельному р-ні м.Миколаєва надати органу державного казначейства висновок про відшкодування з бюджету ТОВ "САГА" м.Миколаїв 14416грн. і 42364,63грн.

Стягнути з держбюджету на користь ТОВ "САГА" м.Миколаїв 3,4грн. судових витрат.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя

О.В.Ткаченко