Постановление суда № 32228393, 18.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2013 р. справа № 2а-5966/2011

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2012 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача по нарахуванню та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст. ст. 21, 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2011 рік та зобов'язати відповідача зробити перерахунок з урахуванням різниці, яка фактично була виплачена за указаний період.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2012 р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2011 рік. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2011 рік, з урахуванням різниці, яка була фактично виплачена, в розмірі 3 (трьох) мінімальних заробітних плат на день виплати.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, в якому повністю відмовити в позовних вимогах позивача.

Сторони в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та відповідачем не заперечувалось, що позивач є особою, на яку розповсюджується дія Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», віднесений до 2 категорії осіб, як евакуйований із зони відчуження, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_1 (а.с.5).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 48 Закону №796 щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, - три мінімальні заробітні плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Відповідно до довідки відповідача № К-595 від 26.10.2011 року, щорічна допомога на оздоровлення за 2011 рік була виплачена позивачу у 2011 році в розмірі 75,00 грн. При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У 2011 році Кабінет Міністрів України не мав права щодо встановлення розміру щорічної допомоги на оздоровлення передбаченої ст.48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 при нарахуванні одноразової допомоги на оздоровлення суперечить положенням Закону № 796.

Враховуючи вищевикладене, відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у 2011 році в розмірі встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином висновки суду першої інстанції щодо виплати одноразової допомоги у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за 2011 рік є обґрунтованими.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради - залишити без задоволення.

Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2012 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко