Постановление суда № 3222056, 23.02.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-794/09

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“23”лютого 2009року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Карася О.В., Степашка О.І., Сергейчука О.А., Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя

на постанову господарського суду м.Севастополя від 10 січня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2008 року

у справі № 20-12/351

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акар» (надалі ТОВ «Акар»)

довідповідачів:1.Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя (надалі ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя);

2.Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі

за участюПрокуратури м.Севастополя

про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

встановив:

У вересні 2007 рокупозивач звернувся до господарського суду м.Севастополя з позовом про стягнення з стягнення з Державного бюджету Українина його користьбюджетної заборгованості з податку на додану вартістьв сумі 601536,00грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» позивач проводив сплату податку на додану вартість та зазначав суми переплати у податкових деклараціях з податоку на додану вартість за відповідні періоди з січня 2007р. по липень 2007р.. Контролюючим органом були проведені виїзні позапланові перевірки з питань достовірності нарахування сум податку на додану вартість заявлених до відшкодування підприємством та не встановлено порушень під час формування податкового кредиту. Проте, як вказує позивач, у встанвлений законом строк бюджетне відшкодування позивачу в сумі 601536,00грн. проведено не було, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Постановою господарського суду м.Севастополя від 10 січня 2008р., залишеною без змін ухвалоюСевастопольського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2008р., позовні вимоги ТОВ «Акар»були задоволені в повному обсязі. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 601536,00грн.. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в сумі 1700,00грн..

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем доведено право на отримання бюджетного відшкодування в сумі 601536,00грн., а висновок податкового органу про непідтвердження податкового кредиту позивача з мотивів відсутності інформації про постачальників та неможливості встановлення факту надмірного надходження до бюджету України податку на додану вартість не відповідає фактичним обставинам справи.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДПІ у Ленінському районі м.Севастополязвернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Акар».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

ТОВ «Акар» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №39472853 серії НВ№322984.

Згідно заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість зазначених у деклараціях з податку на додану вартість за період з січня 2007р. по червень 2007р. (включно) позивачем було заявлено до відшкодування 759350,00грн., відшкодовано на розрахунковий рахунок платника податку 157814,00грн. та залишилась не відшкодованою сума бюджетної заборгованості 601536,00грн..

Згідно з п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом також строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки дати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.o:p>/o:p>

Положеннями п.п.7.7.6 цієї статті визначено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу, орган державного казначейства надає платнику податку заявлену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отриманого висновку податкового органу.o:p>/o:p>

Відповідно до ст.48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобовязань та проведенні платежів.o:p>/o:p>

Пунктом 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та Державного казначейства від 02.07.1997 р. №209/72 встановлено, що відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом були проведені виїзні позапланові документвльні перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування, про що складені акти перевірки:

- №47/23-5/19448418/6096/10 від 30.03.2007р.;

- №72/23-5/19448418/9500/10 від 01.06.2007р.;

- №80/23-5/19448418/11684/10 від 27.06.2007р.;

- №87/23-5/19448418/12708/10 від 13.07.2007р.;

- №99/23-5/19448418/14557/10 від 16.08.2007р..

Як встановлено судами попередніх інстанцій, під час здійснення вищевказаних перевірок не було встановлено порушень позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту у відповідні (перевірені) періоди.

Заперечуючи проти позовних вимог податковий орган посилається на ту обставину, що в ході проведення документальних перевірок ТОВ «Акар» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування, з метою встановлення відображення податкових зобовязань контрагентами позивача та надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету, були направлені запити на проведення зустрічних перевірок постачальників позивача по ланцюгу до виробника або імпортера товару, однак відповіді не отримані.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Приймаючи до уваги, що Закон України «Про податок на додану вартість» підставою для отримання відшкодування визначав дані тільки податкової декларації за звітний період і питання відємного значення суми ПДВ поширювалося тільки на окремо взятого платника податків,а томудоводиподаткового органу є неправомірними. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особиіне є підставою для позбавлення іншого платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційнійскарзіне вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя залишити без задоволення.

Постанову господарського суду м.Севастополя від 10 січня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2008 року залишити без змін.

Скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2009р. в частині зупинення виконання постанови господарського суду м.Севастополя від 10 січня 2008 року та ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2008 року у справі №20-12/351.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Секретар Прудка О.В.