Постановление суда № 3221513, 20.05.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                                           № К-36821/06                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2008р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді                Брайка А. І.,

суддів                                     Голубєвої Г. К.,

                                               Карася О. В.,

                                               Рибченка А. О.,

                                               Федорова М. О.,

секретар судового засідання – Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова

на постанову Господарського суду Львівської області від 16.06.2006р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2006р. у справі № 5/195-19/39

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Таній”

до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача – не з’явились,

відповідача – не з’явились,

встановив:

      Товариством з обмеженою відповідальністю “Таній”, з урахуванням послідуючого уточнення позовних вимог,подано позов про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова від 26.09.2005р.          № 000357230/0/21537 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 197 130 грн., в т. ч. 136 500 грн. основного платежу та 60 630 грн. штрафних (фінансових) санкцій і                                  № 000294230/0/21538 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 52 087 грн., в т. ч. 34 725 грн. основного платежу та 17 362 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

      Постановою Господарського суду Львівської області від 16.06.2006р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2006р. у справі № 5/195-19/39 позов задоволено.

      Судові рішення обґрунтовані тим, що витрати на оплату транспортно-експедиційних послуг належать до складу валових витрат, оскільки вони безпосередньо пов’язані з продажем продукції; зазначені витрати підтверджуються первинними бухгалтерськими документами; в якості вантажовідправників в залізничних накладних вказані експедиторські організації згідно з договорами ТОВ “Тайм” (експедитор позивача); вантажовідправниками можуть бути як вантажовласники, так і інші особи, а також аналогічно вантажоодержувачами можуть бути інші особи; вартість отриманих послуг повністю оплачена позивачем та включена експедитором до складу валових доходів; позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі оформлених належним чином податкових накладних.

      Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати та повністю відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема: п. 5.1., пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст. ст. 69, 70 КАС України.

      Позивач заперечення на касаційну скаргу не подав.

      Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

      Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень став акт від 20.09.2005р. № 568/23-0/25225007 про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004р. по 31.03.2005р. в якому зазначено, зокрема про заниження позивачем податку на прибуток в сумі 136 500 грн. у зв’язку з віднесенням до складу валових витрат документально не підтверджених витрат в розмірі 546 000 грн. по наданню транспортних послуг та заниження податку на додану вартість на суму 34 725 грн. у зв’язку з включенням до складу податкового кредиту податку на додану вартість в ціні товарів, вартість яких не відноситься до складу валових витрат.

      Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

      До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті (пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 вказаного закону).

      Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 зазначеного Закону).

      Таким чином, судами попередніх інстанцій обґрунтовано встановлено правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат підтверджених первинними бухгалтерськими документами витрат на оплату транспортно-експедиційних послуг, які надавались останньому експедитором ТОВ “Тайм” на підставі укладеного договору, оплату цих послуг згідно рахунків, актів прийому-передачі та платіжних доручень, підтвердження матеріалами справи включення експедитором отриманих коштів до складу валового доходу.

      Згідно пп. пп. 7.4.1., 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації; у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв’язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

      Зважаючи на встановлення віднесення витрат на оплату транспортно-експедиційних послуг до складу валових витрат позивача суди вірно зазначили про обґрунтоване включення ним до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в ціні таких послуг на підставі наявних належним чином виписаних та оформлених податкових накладних.

      За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову є вірним, рішення прийняті відповідно чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

      Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –

ухвалив:

      1. Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 16.06.2006р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2006р. у справі № 5/195-19/39 – без змін.

      2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя                         (підпис)                                  Брайко А. І.

Судді                                                         (підпис)                                Голубєва Г. К.

                                                        (підпис)                                    Карась О. В.

(підпис)                              Рибченко А. О.

(підпис)                               Федоров М. О.

Ухвала складена у повному обсязі 26.05.2008р.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                             Міненко О. М.