№ 32213701, 01.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2013 р. Справа № 907/242/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Марка Р.І.

суддів Бойко С.М.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Филистин А.О.

за участю представників

від позивача -ОСОБА_2- представник;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, б/н від 07.05.2013р. (вх. № 05-05/802/13 від 16.05.2013р.)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.04.2013р.

у справі № 907/242/13, суддя Русняк В.С.

за позовом Публічного акціонерного товариства „Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку", м. Київ

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, с. Клячаново Мукачівського району

про стягнення 232146,65 доларів США (по курсу НБУ становить 1855548,17грн.)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 23.04.2013р. у справі № 907/242/13 позов Публічного акціонерного товариства „Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку", м. Київ до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, с. Клячаново Мукачівського району про стягнення 232146,65 доларів США задоволено частково. Вирішено стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" заборгованість за Кредитним Договором №27/4-06 від 11.12.2006 р. в сумі 220792,38 (двісті двадцять тисяч сімсот дев'яносто два долари США тридцять вісім центів) доларів США (в т.ч. 149000 доларів США боргу по кредиту та 71792,38 доларів США прострочених відсотків за користування кредитом) та суму 35295,87 (тридцять п'ять тисяч двісті дев'яносто п'ять гривень вісімдесят сім копійок) грн. відшкодування судового збору. В частині позовних вимог про стягнення 11175 доларів США пені за несвоєчасну сплату суми кредиту та 179,27 доларів США пені за несвоєчасну сплату суми відсотків за користування кредитом відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Закарпатської області від 23.04.2013р. у справі №907/242/13, відповідач - ФОП ОСОБА_4- подав апеляційну скаргу.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №907/242/13 розподілено для розгляду головуючому - судді Марку Р.І.

Розпорядженням голови суду від 17.05.2013 року у склад колегії для розгляду справи №907/242/13 господарського суду Закарпатської області введено суддів - Бойко С.М., Бонк Т.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2013р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 10.06.2013 р.

Розпорядженням голови суду від 30.05.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бонк Т.Б. у відпустці в склад колегії суддів для розгляду справи №907/242/13 господарського суду Закарпатської області введено замість судді Бонк Т.Б. - суддю Костів Т.С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2013р. виправлено описку в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2013 року: замість дати призначення судового засідання "10.06.2013 року" слід читати " 17.06.2013 року".

Згідно розпорядження голови суду від 17.06.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Костів Т.С. у відпустці в склад колегії суддів для розгляду справи №907/242/13 господарського суду Закарпатської області введено замість судді Костів Т.С. - суддю Юрченка Я.О.

В судове засідання 17.06.2013 року з'явився представник позивача, який виконав вимоги ухвали від 18.05.2013р., подавши через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу із розгорнутим розрахунком заборгованості (зареєстровано канцелярією суду за №05-04/3192/13 від 17.06.13р).

Представник скаржника в судове засідання 17.06.2013 року не з'явився, проте на адресу суду надіслав клопотання (зареєстровано канцелярією суду за вх.№05-04/3162/13 від 17.06.2013р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку через хворобу.

З метою дотримання принципів, закріплених п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України, ухвалою суду від 17.06.2013р. розгляд справи було відкладено до 01.07.2013р.

В дане судове засідання з'явився представник позивача, який підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та висловив свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Скаржник в судове засідання участі свого представника повторно не забезпечив, подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача заперечив проти задоволення поданого клопотання.

Судова колегія вирішила відмовити у задоволенні клопотання скаржника про відкладення розгляду справи, оскільки надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Відтак, враховуючи те, що розгляд справи неодноразово відкладався, сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника скаржника.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі - залишити без змін, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, між Публічним акціонерним товариством „Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком" (Банком) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (Позичальником) було укладено Кредитний Договір №27/4-06 від 11.12.2006 р. (далі Кредитний договір) та Договори про внесення змін до Кредитного Договору №27/4-06 від 11.12.06 №1 від 22.02.07, №2 від 08.06.07, №3 від 23.08.07, №4 від 20.03.08, №5 від 29.05.08, №6 від 03.10.08, №7 від 10.11.08, №8 від 26.03.09, №9 від 31.12.09.

Відповідно до умов Кредитного договору та Договорів про внесення змін до Кредитного Договору №27/4-06 від 11.12.06 Банком надано Позичальнику кредит у сумі 150000 доларів США. Згідно з п. 2.1 Кредитного договору проценти за користування кредитом сплачуються Позичальником виходячи із встановленої Банком процентної ставки 11,5% річних починаючи 11.12.06, 12,5% - з 26.05.08, 14% - з 10.11.08, 17% - з 01.01.10 з розрахунку 365 календарних днів у році до фактичного виконання ним грошових зобов'язань з поверненням всіх отриманих в межах суми кредиту.

Відповідно до п. 2.4 та п. 3.2.2 Кредитного договору та Договорів про внесення змін до Кредитного Договору відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, у порядку передбаченому Кредитним договором та у відповідності до п. 1.2 та п. 3.2.1 Кредитного договору та Договорами про внесення змін до Кредитного Договору остаточно повернути весь отриманий кредит у кінцевий термін до 09.12.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання з надання кредиту виконав належним чином, що підтверджено банківськими виписками з кредитного рахунку відповідача. Проте, відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором відносно своєчасного погашення кредиту та відсотків за користування ним не виконав, внаслідок чого, у нього перед позивачем виникла заборгованість по поверненню кредитних коштів на суму 149 000 доларів США та 71792,38 доларів США прострочених відсотків за користування кредитом.

У відповідності до п. 4.2 Кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення. Таким чином, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за Кредитним договором згідно розрахунку пені складає 11175 доларів США за несвоєчасну сплату суми кредиту та 179,27 доларів США за несвоєчасну сплату сум відсотків.

Згідно зі ст. ст.1054, 1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умова, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму кредиту, він зобов'язаний сплатити грошову суму за вимогою кредитора.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином, зокрема, у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 598 цього Кодексу зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

У відповідності до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи невиконання відповідачем обов'язку з повернення кредиту у встановлені договором строки, Банк правомірно нарахував, а суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов щодо стягнення відсотків за весь час користування кредитом.

При цьому, судова колегія погоджується й з висновками місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені, оскільки така заявлена до стягнення поза межами строку позовної давності, про застосування якої було заявлено відповідачем (а.с. 32).

Твердження відповідача про те, що грошові кошти, які перераховувались ним у 2010р. на погашення суми кредиту не враховано позивачем при розрахунку суми заборгованості, є безпідставними, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи розгорнутим (помісячним) розрахунком суми заборгованості та виписками по поточному рахунку відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідачем не подано суду доказів повернення кредиту.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення вимог про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 232146,65 доларів США з яких 149000 доларів США - заборгованість по кредиту, 71792,38 доларів США -прострочені відсотки за користування кредитом.

Доводи скаржника про порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права є безпідставними, оскільки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.04.2013р. у справі № 907/242/13 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 4 липня 2013 року.

Головуючий-суддя Марко Р.І

Суддя Бойко С.М.

Суддя Юрченко Я.О.