Постановление суда № 3219336, 15.04.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“15” квітня 2008 р.                                                                                          Справа № 41/165пн

                                                                                к/с № К-36738/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача                Голубєвої Г.К.

Суддів                                                           Брайка А.І.

Рибченка А.О.

Степашка О.І.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання:           Ликовій В.Б.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька

на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 30.10.2006 року

та постановуГосподарського суду Донецької області від 03.10.2006 року

по справі№ 41/165пн

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Донсплав"

доДержавної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

            У липні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Донсплав" (далі - позивач)звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою, (з урахуванням уточнень) до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька (далі по тексту – відповідач / скаржник) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

            Постановою Господарського суду Донецької області від 03.10.2006 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2006 року у даній справі позов задоволено; визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька щодо ненадання висновків із зазначенням сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на банківський рахунок ТОВ "Донсплав" по декларації за лютий 2006р. у розмірі 73269грн., по декларації за березень 2006р. у розмірі 206947грн.; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька надати до Відділення державного казначейства у Куйбишевському районі м. Донецька висновки із зазначенням сум бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягає відшкодуванню на банківський рахунок ТОВ "Донсплав" по декларації за лютий 2006р. у розмірі 73269грн. по декларації за березень 2006р. у розмірі 206947грн.

Суди мотивували свої рішення правомірністю та обґрунтованістю позовних вимог ТОВ "Донсплав" з посиланням на норми чинного на момент здійснення спірних правовідносин законодавства.

            Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи. Зокрема, скаржник посилається на ту обставину, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору було невірно застосовано положення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97- ВР (із змінами та доповненнями / далі – Закон № 168/97).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 17.03.2006 р. подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за лютий 2006 року, відповідно до якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 160676 грн. При цьому, до складу податкового кредиту лютого 2006 року віднесено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту січня 2006 р. в розмірі 244436 грн., що було визначено декларацією позивача за січень 2006 року.

Правильність визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету у розмірі 160676 грн. за лютий 2006 року підтверджена довідкою відповідача "Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ "Донсплав" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період березень 2006р."  від 12.04.2006 р. № 938/23-3/31018374.

20.04.2006 р. до податкового органу позивачем подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2006 року відповідно до якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 206947 грн. При цьому, до складу податкового кредиту березня 2006 року віднесено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту лютого 2006 р. в розмірі 275498 грн., що було визначено декларацією позивача за лютий 2006 року.

Правильність визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету у розмірі 206947 грн. за березень 2006 року підтверджена актом "Про результати виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Донсплав" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період березень 2006р." № 1286 від 16.06.2006р.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, підтвердивши під час перевірок правомірність формування позивачем бюджетного відшкодування у сумі 160676,00 грн. за лютий 2006 року та в сумі 206947 грн. за березень 2006 року відповідач фактично надав висновки органу казначейства щодо бюджетного відшкодування тільки за лютий 2006 року на суму 87407,00 грн.

Таким чином податковий орган у законодавчо встановлені терміни не надав висновку про бюджетне відшкодування органам державного казначейства і не відмовив у такому відшкодуванні платнику податку в порядку встановленому п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97.

За таких підстав та з урахуванням приписів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4, 7.7.5, 7.7.6, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку ,що у діях податкового органу вбачається протиправна бездіяльність щодо ненадання висновків із зазначенням суми відшкодування ПДВ, що підлягає відшкодуванню на банківський рахунок позивача по деклараціям за лютий 2006 р та березень 2006р.

            Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення  - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

            Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2006 року та постанову Господарського суду Донецької області від 03.10.2006 року по справі № 41/165пн такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст.  210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

            Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька залишити без задоволення.

            Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2006 року та постанову Господарського суду Донецької області від 03.10.2006 року по справі №41/165пнзалишити без змін.

            Справу № 41/165пн  повернути до суду першої інстанції.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

підписГолубєва Г.К.Судді

підписБрайко А.І.

підписРибченко А.О.

підписСтепашко О.І.

підписФедоров М.О.

Ухвала складена у повному обсязі 22.04.2008р.

З оригіналом згідно

В. секретар                                                                             В.Б. Ликова