Решение № 32173837, 25.06.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.06.2013 Справа № 907/363/13

За позовом Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір"я", с. Солочин, Свалявський район

про стягнення суми 554 208,06 грн.

Суддя Карпинець В.І.

За участю представників сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача: Олійник Р.Б. - представник за дов. від 29.03.2011р.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ", м. Київ (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір"я", с. Солочин, Свалявський район (далі - відповідач) про стягнення суми 554 208,06 грн..

Ухвалою суду від 06.06.2013р. у справі №907/363/13 строк розгляду спору, відповідно до вимог ч.3 ст. 69 ГПК України було продовжено до 25.06.2013р., з підстав зазначених у даній ухвалі суду (а.с.151-152).

Ухвалою суду від 18.06.2013р. розгляд справи, у межах продовженого, відповідно до вимог ч.3 ст. 69 ГПК України, строку розгляду спору, було відкладено на 25.06.2013р., з урахуванням обставини визначення 24.06.2013р., відповідно до постанови КМУ України. як неробочого дня. Даною ухвалою суду було попереджено позивача, що у випадку незабезпечення, при наявності такого бажання, свого уповноваженого представника у судове засідання по розгляду спору по даній справі, судом буде розглянуто спір у даному судовому засіданні без участі такого уповноваженого представника позивача та будь-які надіслані позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, з підстав неможливості забезпечення уповноваженого представника тощо, судом не будуть прийматись до уваги, оскільки розгляд спору по даній справі має відбутися в межах продовженого строку (а.с.164-165).

Позивач свого представника у дане судове засідання не забезпечив, хоча судом належним чином був повідомлений про час і місце розгляду даної справи на підставі ухвали суду від 18.06.2013р. про відкладення розгляду справи №907/363/13 на 25.06.2013р. на 11:00 год. за київським часом, яка була надіслана судом на адресу позивача, зазначену у позовній заяві - м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22 та дана ухвала на адресу суду не поверталась, що свідчить про її отримання позивачем. Про причини незабезпечення явки уповноваженого представника, у дане судове засідання, при наявності такого бажання, суд не повідомлено.

Отже, позивач мав можливість скористатись правами, передбаченими ст.22 ГПК України, що ним зроблено не було.

За вищенаведених обставин, судом вжито достатніх заходів щодо повідомлення учасників судового процесу (в тому числі і позивача) про вчинення вищезазначених процесуальних дій по даній справі, а отже вищезазначені обставини не є перешкодою для розгляду судом, в межах продовженого строку розгляду спору, з урахуванням вимог ч.3 ст.69 ГПК України, спору у даному судовому засіданні по суті за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався та у розгляді даної справи оголошувалась перерва .

У судовому засіданні 25.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України.

Позивач позовні вимоги, зокрема, обґрунтовує, з посиланням на обставини, зазначені у позовній заяві та на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами (а. с. 3-7). Зокрема, посилається на ту обставину, що оскільки відповідачем, як забудовником, не було перераховано позивачеві, як управителю, на рахунок Фонду фінансування будівництва (ФФБ) відповідної суми коштів, необхідної для виплати позивачем, як управителем, довірителю відповідної суми, який прийняв рішення про вихід із ФФБ, тому позивач, здійснивши таку виплату за рахунок власних коштів, звернувся з вимогою про стягнення з відповідача такої суми збитків, яка становить загальну суму 554 208,06 грн..

Також заперечує отримане від відповідача клопотання про застосування строків позовної давності в частині відшкодування збитків, завданих банку виплатою коштів такому довірителю в загальній сумі 554 208,06 грн. та із зазначенням тієї обставини, що обрахування строку позовної давності в даному випадку починається з моменту виплати відповідних коштів банком довірителю, а не з моменту, як зазначає відповідач, коли даний довіритель звернувся до банку із відповідною заявою про вихід із ФФБ.

Відповідач заперечує в повному обсязі позовні вимоги позивача, з підстав, зазначених у поданому письмовому відзиві від 22.05.2013р. на позовну заяву (а. с. 97-99) та у додатковому письмовому обґрунтуванні від 18.06.2013р. до відзиву на позовну заяву (а. с. 154 -156).

Зокрема, відповідач в особі його уповноваженого представника, позовні вимоги позивача заперечує з посиланням на ті обставини, що:

- у діях відповідача відсутня вина щодо понесення позивачем перед довірителем відповідних витрат, стягнутих за рішенням суду, оскільки відповідач зобов"язаний був виконати зобов"язання щодо перерахування до ФФБ відповідної суми коштів, необхідної для розрахунків з довірителями, тільки після отримання від банку письмового повідомлення про це та в установлені строки відповідно до укладеного договору;

- відповідач не може нести відповідальності у вигляді відшкодування на користь позивача понесених витрат по сплаті інфляційних втрат та трьох процентів річних, оскільки такі нараховані за період, що передував зверненню позивача до відповідача із письмовою вимогою про необхідність перерахування до ФФБ відповідної суми коштів, необхідної для розрахунків з довірителями.

Також у поданому клопотанні, в особі уповноваженого представника відповідача, зазначеному у заяві від 22.05.2013р. про застосування строків позовної давності (а.с.161-162), зокрема зазначає, що позивачем пропущено термін позовної давності щодо звернення до суду з даною позовною заявою, оскільки на його думку, моментом, з якого позивач набув право на звернення до суду з даною позовною заявою, є той період, коли довіритель звернувся до банку із відповідною заявою про вихід із ФФБ.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд

Встановив:

20 квітня 2007року між Акціонерним комерційним банком „Київ" в особі Святошинської філії (надалі -Управитель, „АКБ „Київ") та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сузір'я" (надалі -Забудовник, ТОВ „Сузір'я") було укладено Договір про організацію спорудження об'єкта будівництва на підставі Правил Фонду фінансування будівництва, затверджених Рішенням Правління АКБ «Київ» (надалі - Договір) (а. с. 11-23).

Згідно з п. 1.1. Договору Управитель, який діє на праві довірчої власності Довірителів (фізичних осіб), замовляє Забудовнику збудувати належної якості багатоквартирний житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вулиця Д. Клімпуша (надалі - Об'єкт будівництва), ввести його в експлуатацію та передати Об'єкти інвестування Довірителям фонду фінансування будівництва (ФФБ) у власність у встановлені в цьому Договорі строки та на умовах, визначених Правилами ФФБ, а Управитель зобов'язується забезпечити своєчасне фінансування будівництва за рахунок грошових коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними з Довірителями Договорами про участь у ФФБ.

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що Забудовник зобов'язаний своєчасно збудувати та ввести в експлуатацію незалежно від обсягу фінансування Об'єкт будівництва та передати Довірителям, що відповідно до Правил ФФБ набули статусу Інвесторів та мають право на отримання у власність закріпленого за ними об'єкта інвестування, об'єкти інвестування у відповідності до цієї Угоди та Правил ФФБ. Фінансування спорудження об'єкта будівництва здійснюється Управителем за рахунок коштів ФФБ, крім коштів оперативного резерву (10% від ФФБ) в порядку, встановленому цим Договором (п. 1.5. Договору).

Сторони домовились, що початком спорудження Об'єкта будівництва є квітень 2007 року, введення Об'єкта будівництва в експлуатацію - вересень 2008 року, дата передачі Об'єктів інвестування Довірителям під заселення - березень 2009 року (п. 1.8. Договору, з внесеними змінами відповідно до Додаткової угоди №1 від 28.03.2008р., а. с. 24).

Управитель формує оперативний резерв в розмірі 10% від суми грошових коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними з Довірителями договорами про участь у ФФБ ( п. 2.8. Договору ).

Пунктом 3.3.10. Договору передбачено, що у випадку недостатності грошових коштів оперативного резерву для виплати Довірителям та у випадках зменшення обсягу підтвердженого замовлення внаслідок відмови Довірителя від участі у ФФБ, а також в інших випадках, встановлених Правилами ФФБ та укладеними Договорами про участь у ФФБ, на першу письмову вимогу Управителя, в термін не пізніше 10 (десяти) банківських днів з дати отримання від Управителя офіційного листа Забудовник зобов'язаний, перерахувати на рахунок ФФБ грошові кошти в необхідному обсязі.

Відповідно до п. п. 4.1. та 4.2. Договору фінансування будівництва за рахунок коштів ФФБ Управитель здійснює в межах фактично отриманих від Довірителів в управляння грошових коштів, за винятком сум оперативного резерву, який формується Управителем у розмірі, визначеному п. 2.8. цього Договору. Управитель не пізніше ніж через 5 днів після отримання коштів від Довірителя перераховує їх Забудовнику якщо немає іншої письмової домовленості між Сторонами, за винятком суми що зараховується до оперативного резерву. Управитель зараховує до оперативного резерву не більше ніж 10% від суми фактично отриманих від Довірителів коштів.

Даний Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками, в судовому порядку недійсним не визнавався.

Відповідно до Правил фінансування будівництва виду А, затверджених рішенням Правління АКБ „Київ" від 21.03.2007 ( а. с. 25-36), Управитель (п.2 Правил ФФБ) для виконання своїх зобов'язань перед Довірителями ФФБ формує на рахунку ФФБ оперативний резерв за рахунок частини коштів Довірителів, залучених до ФФБ. Кошти оперативного резерву залишаються в управлінні Управителя та використовуються, зокрема, на виплату Довірителям на їх вимогу коштів з ФФБ на умовах Правил ФФБ.

Відповідно до п. 3.5 Правил ФФБ, для досягнення визначеної Довірителями мети управління коштами ФФБ Управитель, в порядку та в строки встановленні у договорі про організацію спорудження об'єкта будівництва, перераховує Забудовнику не менше ніж 90 % від залучених в управління коштів Довірителів. Решту грошових коштів, але не більше ніж 10% від залучених в управління коштів Довірителів, Управитель спрямовує на формування оперативного резерву.

Управитель на виконання Договору про організацію спорудження об'єкта будівництва від 20.04.2007р. з метою залучення коштів для будівництва уклав Договори про участь у ФФБ із відповідними фізичними особами, в тому числі із фізичною особою - Студентською А.В. Договір від 14.05. 2008р. №24/2008 про участь у ФФБ (а.с.38-41), згідно з яким Банк прийняв від даної фізичної особи кошти до ФФБ у загальній сумі 430 380,80грн. (а. с. 54-57), з подальшим використанням їх відповідно до Правил ФФБ.

Даним довірителем було виконано зобов`язання, передбачене умовами вищезазначеного Договору про участь у Фонді фінансового будівництва по внесенню грошових коштів у відповідності з погодженим сторонами графіком, а Управителем використано за цільовим призначенням отримані від Довірителя кошти, які сплачено на вказаний у Договорі рахунок ФФБ.

У відповідності до п. 2.2.2. підпункту «а» Договору №24/2008 від 14.05.2008р. Довіритель має право відмовитись від участі у ФФБ, шляхом розірвання договору про участь у ФФБ та отримати кошти в сумі, що відповідає вартості закріплених за ним вимірних одиниць об`єкта інвестування.

Використовуючи вищезазначене право надане умовами даного Договору, 24.06.2009р. гр. Студентська А.В. подала Управителю заяву про відмову від участі у Фонді фінансування будівництва та з вимогою про повернення внесених нею коштів (а.с.100-101).

Вартість вимірних одиниць об`єкта інвестування зазначена у Розпорядженні №1 від 28.03.2008р. (а.с.37) та яка, на день подання даним Довірителем вищезазначеної заяви про відмову від участі у ФФБ, загальна вартість закріплених за нею вимірних одиниць об"єкта інвестування становила 434 310,10грн..

Банк, як Управитель в добровільному порядку даному Довірителю не повернув вкладених грошових сум, що було пов"язано із недостатністю грошових коштів в оперативному резерві на момент подання вищезазначеної заяви Студентською А.В. про відмову від участі у ФФБ.

Разом з тим даний Управитель, у встановлений Договором строк ( п.3.3.10 Договору від 20.04. 2007р.), зобов"язаний був надіслати Забудовнику письмову вимогу щодо необхідності перерахування на рахунок ФФБ грошових коштів у відповідному обсязі для необхідності виконання зобов'язання перед даним Довірителем. Таке ж правило передбачено і вимогами п. п. 5.4.2. Правил Фонду фінансування будівництва виду А.

Даним Управителем такої вимоги, після отримання від вищезазначеного Довірителя заяви від 24.06.2009р. про відмову від участі у ФФБ та з вимогою про повернення внесених нею коштів, Забудовнику не було надіслано.

Оскільки даний Довіритель не отримав належних йому грошових коштів від Управителя, тому у червні 2011р. даний Довіритель звернулась до Ужгородського міськрайонного суду з позовом про розірвання Договору №24/2008 від 14.05.2008р. про участь у ФФБ, повернення коштів та стягнення штрафних санкцій (а. с. 109-114).

Додатково до прийняття судом рішення за результатами розгляду вищезазначеного позову, даним Довірителем, як позивачем, в особі уповноваженого представника, було подано до Ужгородського міськрайонного суду заяву від 19.04.2012р. про збільшення позовних вимог, з додатком до неї та якою збільшено позовні вимоги в частині заявлених до стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, з суми 24 768,86грн. до суми 35 251,82грн. трьох процентів річних (а. с. 115-118).

Ужгородським міськрайонним судом 14.05.2012р. було прийнято заочне рішення у справі №2/712/3270/12 та яким збільшені позовні вимоги було задоволено частково, розірвано Договір №24/2008 від 14.05.2008р. про участь у ФФБ та стягнуто з ПАТ „АКБ „Київ"" (Управитель) на користь Студентської А.В. суму, що складає загальну вартість закріплених вимірних одиниць об`єкта інвестування в розмірі 434310,10грн. та понесених інфляційних втрат в розмірі 84 526,14грн., а також 35 251,82грн. трьох процентів річних від простроченої суми. Також було стягнуто з ПАТ „АКБ „Київ"" на користь Студентської А.В. 120грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи та 10 0000грн. витрат на правову допомогу (а.с.70-73).

Слід зазначити, що до прийняття Ужгородським міськрайонним судом у справі №2/712/3270/12 заочного рішення від 14.05.2012р., ПАТ „АКБ „Київ"", як Управителем було надіслано ТОВ „Сузір"я", як Забудовнику письмову вимогу від 21.03.2012р. про необхідність перерахування коштів для розрахунку з Довірителями, в тому числі із Студентською А.В. (а.с.104 -108) та яка ( така вимога) була отримана даним Забудовником 27.03.2012р., що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.103). Докази, які б засвідчували факт перерахування даним Забудовником, у встановлений термін не пізніше 10-ти банківських днів, відповідно до вимог п.3.3.10 Договору від 20.04. 2007р., з дня отримання від Управителя даної письмової вимоги, на рахунок ФФБ коштів необхідних для повернення Управителем Довірителям, в тому числі і Довірителю - Студентській А.В., у матеріалах справи відсутні та що також не заперечено представником відповідача.

Апеляційним судом Закарпатської області рішенням від 04.10.2012р. частково скасовано рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14.05.2012р. в частині задоволення стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 10 0000грн.. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 23.01.2013р. залишено без змін рішення апеляційного суду Закарпатської області від 04.10.2012р. та рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14.05.2012р. у незмінній частині (а.с.78-80).

Як вбачається з Постанови Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 03.04.2013р. про закінчення виконавчого провадження (а.с.91), виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-4982 від 24.10.2012р. закінчено, у зв"язку з добровільним виконанням ПАТ „АКБ „Київ"", як боржником перед Студентською А.В., як стягувачем, шляхом сплати загальної суми 554 208,06грн., що підтверджується платіжним дорученням №47024 від 21.02.2013р. (а.с.83).

Частиною 1, 2 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ потерпілої особи, що обмежує її інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних нею доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи, відповідальної за спричинення збитків.

Підставою для їх відшкодування є спричинення збитків внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є: наявність самих збитків, факт порушення відповідальною особою господарського зобов'язання або визначених діючим законодавством вимог щодо здійснення господарської діяльності, причинний зв'язок між діями цієї особи та спричиненими збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням тієї обставини, що відповідачем, як Забудовником, не було перераховано до ФФБ, на письмову вимогу Управителя від 21.03.2012р., до прийняття Ужгородським міськрайонним судом у справі №2/712/3270/12 заочного рішення від 14.05.2012р., коштів необхідних для повернення Управителем Довірителям, в тому числі і Довірителю - Студентській А.В. у розмірі 434310,10грн., як загальної вартості закріплених вимірних одиниць об`єкта інвестування, що в свою чергу свідчить про наявність у діях відповідача прямого причинного - наслідкового зв'язку щодо зменшення майнових прав позивача у даній частині, тому суд вважає, що є правомірним заявлення позивачем щодо відшкодування відповідачем на його користь суми 434310,10грн. понесених позивачем, як Управителем збитків у вигляді виплати коштів у сумі 434310,10грн. Довірителю - Студентській А.В. за рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14.05.2012р., відповідно до виконавчого листа № 2-4982 від 24.10.2012р..

Також підлягає до задоволення позов у заявленій до стягнення сумі 120грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Разом з тим суд вважає, що в іншій частині заявленої позивачем вимоги щодо необхідності відшкодування відповідачем на його користь також у повному обсязі понесених витрат у вигляді відшкодування, як Управителем на користь Довірителя - Студентської А.В., понесених інфляційних втрат у розмірі 84 526,14грн. та у розмірі 35 251,82грн. трьох процентів річних від простроченої суми, стягнутих за рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14.05.2012р., відповідно до виконавчого листа № 2-4982 від 24.10.2012р., позов слід задоволити частково, виходячи з наступного:

Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та Привалами Фонду фінансування будівництва передбачено право довірителя на відмову від участі у ФФБ. Згідно зі ст.20 Закону у разі відмови довірителя від участі у ФФБ управління майном, яке здійснюється за договором про участь у ФФБ припиняється і Управитель відкріплює від Довірителя закріплений за ним об'єкт інвестування. Сума коштів, що підлягає поверненню Довірителю при відмові від участі у ФФБ, визначається Управителем, виходячи з кількості закріплених за довірителем вимірних одиниць об'єкта інвестування, поточної ціни вимірної одиниці цього об'єкта інвестування на день передачі коштів в управління управителю ФФБ.

Частиною 11 статті 16 Закону встановлено, що у разі зменшення обсягу підтвердженого замовлення на будівництво Забудовник зобов'язаний на вимогу управителя ФФБ виду А повернути кошти на рахунок цього ФФБ для розрахунку з довірителями ФФБ виду А. За невиконання зобов'язання щодо перерахування коштів на рахунок ФФБ для проведення управителем розрахунків з довірителями ФФБ виду А забудовник несе відповідальність своїм майном.

Частинами 7 та 8 статті 20 Закону передбачено, що у разі дострокового припинення управління майном забудовник, на вимогу управителя ФФБ виду А, зобов'язаний у визначений Правилами ФФБ строк перерахувати на рахунок ФФБ кошти для подальшої виплати довірителю. Для ФФБ виду А виплата коштів довірителю не може здійснюватися за рахунок іншого ФФБ або власного майна управителя.

Відповідно до ст. 18 Закону у разі виявлення управителем ризику порушень умов договору управитель має право припинити фінансування будівництва, вимагати розірвання договору, повернення забудовником усіх спрямованих на фінансування будівництва цього об'єкта коштів, відшкодування заподіяних забудовником збитків, перерахування на рахунок ФФБ коштів, необхідних для розрахунків з довірителями відповідно до вимог статті 20 цього Закону, що виходять із ФФБ у зв'язку із розірванням договору про участь у ФФБ, а також здійснювати інші заходи щодо виконання забудовником своїх зобов'язань за договором, визначені цим Законом. Забудовник зобов'язаний на вимогу управителя протягом строку, визначеного в договорі, повернути грошові кошти на рахунок ФФБ або уступити майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, чи на інші предмети іпотеки управителю з додержанням вимог статті 10 цього Закону, якщо інше не передбачене договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 3.3.10 Договору від 20.04.2007р. про організацію спорудження об'єкта будівництва, забудовник зобов'язаний у випадку недостатності коштів оперативного резерву для виплати Довірителям у випадках зменшення обсягу підтвердженого замовлення внаслідок відмови Довірителя від участі у ФФБ, а також в інших випадках встановлених правилами ФФБ та укладеними договорами про участь у ФФБ, на першу письмову вимогу управителя, в термін не пізніше 10 (десяти) банківських днів, з дати отримання від управителя офіційного листа, перерахувати на рахунок ФФБ грошові кошти в необхідному обсязі, для подальшого повернення Довірителю.

Як було зазначено вище, Довіритель - гр. Студентська А.В. 24.06.2009р. подала Управителю заяву про відмову від участі у Фонді фінансування будівництва та з вимогою про повернення внесених нею коштів (а.с.100-101).

Разом з тим, Управитель тільки 21.03.2012р. ( у періоді розгляду Ужгородським міськрайонним судом цивільної справи за позовом Студентської А.В. про розірвання Договору №24/2008 від 14.05.2008р. про участь у ФФБ, повернення коштів та стягнення штрафних санкцій) надіслав Забудовнику письмову вимогу про необхідність перерахування коштів для розрахунку з Довірителями, в тому числі із Студентською А.В., а відповідно тим самим даний Управитель допустив до спричинення додаткових витрат, які були заявлені гр. Студентською А.В. у вигляді понесених інфляційних втрат і трьох процентів річних від простроченої суми, у періоді їх нарахування, та відповідно на цій підставі наявність у його діях вини щодо вищезазначеного. Дана позиція щодо вищезазначеного також наведена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в передостанньому абзаці на сторінці 5 ухвали від 23.01.2013р. (а. с. 80).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вищезазначених обставин, у відповідача обов"язок щодо перерахування до ФФБ коштів необхідних для повернення Управителем Довірителям, в тому числі і Довірителю - Студентській А.В. у розмірі 434310,10грн., як загальної вартості закріплених вимірних одиниць об`єкта інвестування, виник лише з 27.03.2012р. (з дати отримання вищезазначеної вимоги від позивача) та перерахування суми коштів, зазначеної у такій вимозі, відповідач зобов'язаний був здійснити до 06.04.2012р. (протягом 10 банківських днів з моменту отримання вимоги, відповідно до вимог п. 3.3.10 Договору від 20.04.2007р.).

Оскільки відповідач, у вищезазначений термін, не здійснив такого перерахування коштів, зазначених позивачем у письмовій вимозі від 21.03.2012р., є наявність у діях відповідача з періоду 06.04.2012р. вини щодо вищенаведеного, та відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України наявність обов"язку з періоду 06.04.2012р. щодо відшкодування на користь позивача понесених витрат зі сплати трьох процентів річних.

За вищенаведених обставин, оскільки за рішенням Ужгородського міськрайонного суду 14.05.2012р. у справі №2/712/3270/12 було стягнуто з ПАТ „АКБ „Київ"" на користь Студентської А.В. загальну суму 35 251,82грн. трьох процентів річних, у збільшеному розмірі, від простроченої суми по періоду з 06.08.2009р. по 19.04.2012р., тому, з урахуванням вищезазначеного, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума 462,80грн. трьох процентів річних по періоду прострочення з 06.04 по 19.04.2012р., із розрахунку 434310,10 грн. х 3% річних / 366 днів х 13 днів.

В іншій заявленій до стягнення сумі 34 789,02грн. трьох процентів річних слід відмовити, з огляду на вищезазначене, оскільки відповідач не може нести відповідальності за нарахування трьох процентів річних стягнутих Ужгородським міськрайонним судом за рішенням від 14.05.2012р. у справі №2/712/3270/12 з позивача на користь Студентської А.В. за період з 06.08.2009 р. по 05.04.2012 р..

Також, за вищенаведених обставин, у заявленій до стягнення загальній сумі 84 526,14грн. інфляційних втрат слід відмовити, оскільки стягнення з ПАТ „АКБ „Київ"" на користь Студентської А.В. за рішенням Ужгородського міськрайонного суду 14.05.2012р. у справі №2/712/3270/12 відбулося за період з 01.09.2009р. по 31.05.2011р., тобто за період, який передував періоду 06.04.2012р., з огляду на вищезазначене.

Також у задоволенні клопотання відповідача, в особі його уповноваженого представника, зазначеного у заяві від 22.05.2013р.про застосування строків позовної давності (а.с.161-162) слід відмовити, виходячи з наступного:

Вимогами ст.257 ЦК України передбачена загальна позовна давність, яка встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст.267 ЦК України).

Оскільки, як було зазначено вище, позивач звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування збитків - сум, стягнутих з ПАТ АКБ «Київ» на користь Довірителя - Студентської А.В. за рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14.05.2012р. у справі №2/712/3270/12, а не про перерахування коштів для розрахунку з даним довірителем, тому моментом, з якого в ПАТ АКБ «Київ» виникло право на відшкодування понесених збитків, є дата виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14.05.2012р. у справі №2/712/3270/12, а саме, 21.02.2013р. - день сплати ПАТ АКБ «Київ» грошових коштів довірителю - Студентській А.В., згідно платіжного доручення №47024 (а. с.83), а не момент, як зазначає відповідач, коли даний довіритель звернувся до банку із відповідною заявою про вихід із ФФБ.

Отже, з огляду на вищезазначене, позивачем не пропущено терміну позовної давності, передбаченого ст.257 ЦК України.

Відповідно до вимог ч. 5 ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69 ч.3, 77, 82 - 85, 115 та 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір'я" (Свалявський район, с. Солочин, Санаторій „Квітка Полонини", код ЄДРПОУ 31859132, п/р 26000037000042 в АТ „КомІнвестБанк", МФО 312248) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" ( м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22, код ЄДРПОУ 14371869, п/р 373970004980 в ПАТ АКБ „Київ", МФО 322498) загальну суму 433 892,90грн. ( в тому числі суму 434 310,10грн. у відшкодування понесених збитків, частково суму 462,80грн. у відшкодування трьох процентів річних та суму 120грн. у відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, стягнутих за рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14.05.2012р.) та частково суму 8 677,33грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені вимогами ст. 93 ГПК України.

Рішення суду виготовлено в повному обсязі та підписано 03.07.2013р.

Суддя В.І. Карпинець