Постановление суда № 32145428, 10.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" червня 2013 р. м. Київ К-31959/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Федоров М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової

інспекції Житомирської області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27.11.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2010

у справі № 2-а-2335/09/0670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкреініан Клеузінг Кампані»

до Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.11.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2010, позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Володарсько-Волинської МДПІ від 21.11.2008 № 0000791601/0. У задоволенні решти позову відмовлено.

Володарсько-Волинська МДПІ подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою зменшення позивачеві за податковим повідомленням-рішенням від 21.11.2008 № 0000791601/0 бюджетного відшкодування в сумі 57549 грн. за липень, серпень 2008 року слугували висновки перевірки, викладені в акті від 14.11.2008 № 4/16-01/34928884, про порушення позивачем вимог п.п. 7.7.2, п.п. 7.73, п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

Податковий орган зменшив бюджетне відшкодування за вказані періоди в загальній сумі 57549 грн., оскільки позивачем у податкових деклараціях за липень та серпень 2008 року не заявлено до бюджетного відшкодування податку на додану вартість у вказаній сумі, а тому, за позицією податкового органу, позивач втратив право на її відшкодування. Чинне законодавство не передбачає можливості подання уточнюючих розрахунків з підстав несвоєчасного заявлення до бюджетного відшкодування сум ПДВ.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у позивача виникло у липні та серпні 2008 року право на бюджетне відшкодування в загальній сумі 57549 грн., яке податковим органом не заперечується. Однак така сума не була заявлена у деклараціях за вказані періоди до бюджетного відшкодування, у зв'язку з чим 13.10.2008 до податкового органу подано уточнюючі розрахунки. Згідно із такими розрахунками показник рядка 26 декларації (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) зменшено, а показник рядка 25.1 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) відповідно збільшено.

Судами попередніх інстанції не виявлено порушень позивачем вимог п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.3, п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при заявлені податку на додану вартість до бюджетного відшкодування за липень, серпень 2008 року.

Суд касаційної інстанції не може погодитися з доводами касаційної скарги, оскільки подання позивачем уточнюючого розрахунку за наслідками самостійного виявлення помилок у показниках раніше поданих податкових деклараціях відповідає положенням п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ. Цей закон не передбачає обмежень щодо виправлення платником податків самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, у будь-якому рядку такої декларації. У разі допущення помилки щодо недекларування платником податків у звітному періоді від'ємного значення до бюджетного відшкодування платник податку не втрачає права на таке відшкодування та не позбавлений права скористатися передбаченою законом можливістю виправити самостійно виявлені помилки у показниках раніше поданої декларації.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27.11.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

М.О. Федоров