ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" червня 2013 р. Справа № 5016/757/2012(14/9)
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Бартошук В.О.,
представника позивача: Кузьменко О.С. - дов. б/н від 13.08.2012 (у судовому засіданні 19.06.2013),
представника відповідача-1: Герман О.С. - дов. №27 від 28.05.2012,
представника відповідача-2: не з'явився,
представника відповідача-3: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»
(01003, м.Київ, вул. Жилянська, 43
поштова адреса: 54055, м.Миколаїв, вул..Садова, 10),
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорномортрансдизель»
(54001, м.Миколаїв, вул. Садова, 1/4),
2. Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» (54030, м.Миколаїв, вул.Шевченка, 40)
3. Виконавчого комітету Миколаївської міської ради
(54000, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20)
про:
- звернення стягнення заборгованості за кредитним договором №СМ-400/045/2005 від 18.08.2005 в сумі 45 633,91 грн., з яких 37873,91 грн. - заборгованість за кредитом, 6461,49 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом, 1298,51 грн. - пеня, шляхом визнання за ПАТ «ОТП Банк» права продажу будь-якій особі - покупцеві предмету іпотеки, за договором іпотеки №PCL-400/977/2005 від 18.08.2005;
- звернення стягнення заборгованості за кредитним договором №СМ-SME400\078\2007 від 24.07.2007 у розмірі 335220,10 грн., з яких: 194131,83 грн. - заборгованість за кредитом, 36650,69 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 104437,58 грн. - пеня, шляхом визнання за ПАТ «ОТП Банк» права продажу будь-якій особі - покупцеві предмету іпотеки, за договором наступної іпотеки №РМ-SME400\078\2007 від 24.07.2007;
- звернення стягнення заборгованості за кредитним договором №СМ-SME400/72/2008 від 23/04/2008 в сумі 670666,88 грн., з яких 400 242,71 грн. - заборгованість за кредитом, 72 117,90 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом, 198 206,27 грн. - пеня, шляхом визнання за ПАТ «ОТП Банк» права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки, за договором наступної іпотеки №РМ-SME400\72\2008 від 23.04.2008;
- зобов'язання КП «ММБТІ» видати позивачу витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно що є предметом іпотеки, для укладання договору купівлі-продажу;
- зобов'язання Виконавчого комітету Миколаївської міської ради видати позивачу дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки;
- передачу предмету іпотеки в управління ПАТ «ОТП Банк» на період до його реалізації, -
Згідно заяв про уточнення позовних вимог №№70/1, 70/2, 70/3 від 23.01.2013:
- в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Чорномортрансдизель» за кредитним договором №СМ-400/045/2005 від 18.08.2005 в сумі 45 633,91 грн., з яких 37873,91 грн. - заборгованість за кредитом, 6461,49 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом, 1298,51 грн. - пеня, звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом надання ПАТ «ОТП Банк» права укладання з третьою особою-покупцем договору купівлі-продажу предмету іпотечного договору №PCL-400/977/2005 від 18.08.2005, а саме: нежитлових приміщень 4-го поверху літ.А-4, загальною площею 206,3 кв.м., що знаходиться за адресою м.Миколаїв, вул.Садова, буд.1/4 (один дріб чотири), із застосуванням процедури, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку»;
- в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Чорномортрансдизель» за кредитним договором №СМ-SME400\078\2007 від 24.07.2007 у розмірі 335220,10 грн., з яких: 194131,83 грн. - заборгованість за кредитом, 36650,69 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 104437,58 грн. - пеня, звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом надання ПАТ «ОТП Банк» права укладання з третьою особою-покупцем договору купівлі-продажу предмету іпотеки за договором наступної іпотеки №РМ-SME400\078\2007 від 24.07.2007, а саме: нежитлових приміщень 4-го поверху літ.А-4, загальною площею 206,3 кв.м., що знаходиться за адресою м.Миколаїв, вул.Садова, буд.1/4 (один дріб чотири), із застосуванням процедури, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку»;
- в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Чорномортрансдизель» за кредитним договором №СМ-SME400/72/2008 від 23/04/2008 в сумі 670666,88 грн., з яких 400 242,71 грн. - заборгованість за кредитом, 72 117,90 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом, 198 206,27 грн. - пеня, звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом надання ПАТ «ОТП Банк» права укладання з третьою особою-покупцем договору купівлі-продажу предмету іпотеки за договором наступної іпотеки №РМ-SME400\72\2008 від 23.04.2008, а саме: нежитлових приміщень 4-го поверху літ.А-4, загальною площею 206,3 кв.м., що знаходиться за адресою м.Миколаїв, вул.Садова, буд.1/4 (один дріб чотири), із застосуванням процедури, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку»;
- надати ПАТ «ОТП Банк» право на отримання будь-яких документів, необхідних для укладення договору купівлі-продажу предмету іпотеки (нежитлових приміщень 4-го поверху літ.А-4, загальною площею 206,3 кв.м., що знаходиться за адресою м.Миколаїв, вул.Садова, буд.1/4), у тому числі, подавати заяви у відповідні установи та організації, одержувати всі необхідні довідки та інші документи, в тому числі, свідоцтво про право власності; отримувати будь-які витяги з відповідних державних реєстрів на вказане нерухоме майно; отримувати необхідні документи в Миколаївському бюро технічної інвентаризації, а також виконувати всі дії, необхідні для укладення договору купівлі-продажу предмету іпотеки з третьою особою-покупцем, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором №СМ-400/045/2005 від 18.08.2005 в сумі 45 633,91 грн., з яких 37873,91 грн. - заборгованість за кредитом, 6461,49 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом, 1298,51 грн. - пеня, шляхом визнання за ПАТ «ОТП Банк» права продажу будь-якій особі - покупцеві предмету іпотеки, за договором іпотеки №PCL-400/977/2005 від 18.08.2005.
26.04.2012 позивач звернувся суду з позовом звернення стягнення заборгованості за кредитним договором №СМ-SME400\078\2007 від 24.07.2007 у розмірі 335220,10 грн., з яких: 194131,83 грн. - заборгованість за кредитом, 36650,69 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 104437,58 грн. - пеня, шляхом визнання за ПАТ «ОТП Банк» права продажу будь-якій особі - покупцеві предмету іпотеки, за договором наступної іпотеки №РМ-SME400\078\2007 від 24.07.2007.
27.06.2012 позивач звернувся суду з позовом звернення стягнення заборгованості за кредитним договором №СМ-SME400/72/2008 від 23.04.2008 в сумі 670666,88 грн., з яких 400 242,71 грн. - заборгованість за кредитом, 72 117,90 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом, 198 206,27 грн. - пеня, шляхом визнання за ПАТ «ОТП Банк» права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки, за договором наступної іпотеки №РМ-SME400\72\2008 від 23.04.2008.
Також позивач просить зобов'язати КП «ММБТІ» видати позивачу витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно що є предметом іпотеки, для укладання договору купівлі-продажу, зобов'язати Виконавчий комітет Миколаївської міської ради видати позивачу дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки та передати предмет іпотеки в управління ПАТ «ОТП Банк» на період до його реалізації.
Ухвалою від 08.08.2012 судом було об'єднано справи №5016/757/2012, №5016/759/2012 та №5016/1220/2012 за позовами ПАТ «ОТП Банк» до відповідачів: ТОВ «Чорномортрансдизель», КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» та Виконавчого комітету Миколаївської міської ради в одну справу за №5016/757/2012 (14/9) для спільного розгляду.
Заявами №№70/1, 70/2, 70/3 від 23.01.2013 позивач уточнив позовні вимоги та виклав їх у іншій редакції. (т.6 а.с.82,83,86,87,90,91).
Враховуючи приписи ч.4 ст.22 ГПК України, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заявах позивача №977 від 21.09.2012.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем було отримано від ПАТ «ОТП Банк» за кредитними договорами кредитний ліміт в обмін на зобов'язання відповідача по поверненню кредиту, дебіторської заборгованості, сплаті відсотків та винагороди у встановлені договорами строки. У зв'язку з неналежним виконанням з боку відповідача умов договорів, його заборгованість перед банком на час подання позову становила: за кредитним договором №СМ-400/045/2005 від 18.08.2005 в сумі 45 633,91 грн., за кредитним договором №СМ-SME400\078\2007 від 24.07.2007 у розмірі 335220,10 грн., за кредитним договором №СМ-SME400/72/2008 від 23/04/2008 в сумі 670666,88 грн.
Відповідно до п.п.6.1, 6.2 договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити із вартості іпотеки всі боргові зобов'язання, не сплачені позичальником, і вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням позичальником його зобов'язань за договором іпотеки. Таким чином, позивач вважає, що невиконання умов кредитних договорів №СМ-400/045/2005 від 18.08.2005, №СМ-SME400/72/2008 від 23/04/2008 та №СМ-SME400\078\2007 від 24.07.2007 надає йому право примусово звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ «ОТП Банк» права продажу будь-якій особі-покупцеві предмета іпотеки.
Відповідач-1- ТОВ «Чорномортрансдизель» у відзиві та додаткових поясненнях (т.1 а.с.93-96; т.2 а.с.31-33; т.3 а.с.94-97; т.4 а.с.1,2, т.5 а.с.78-82) проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, посилаючись на те, що:
- позивачем не дотримано процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки доказів отримання відповідачем іпотечного повідомлення суду надано;
- на час звернення позивача до суду, його вимоги за кредитними договорами SME400/72/2008 від 23.04.2008 та №СМ-SME400\078\2007 від 24.07.2007 є погашеними в силу приписів ч.5 ст.112 ЦК України;
- по кредитних договорах SME400/72/2008 від 23.04.2008 та №СМ-SME400\078\2007 від 24.07.2007 позивачем безпідставно застосовано при нарахуванні суми процентів за користування кредитом, розмір процентної ставки, яка складається зі ставки FIDR, збільшеної на певний відсоток річних, оскільки у договорі, додатках до нього та у позові помісячний розмір ставки FIDR, за стягуваний період, не визначений, в той час, як з розрахунку відсотків за користування кредитом вбачається його зростання;
- нарахування позивачем по кредитних договорах пені, поза межами встановленого п.1 ч.2 ст.258 ЦК України скороченого строку позовної давності та з порушенням строків її нарахування, визначених ч.6 ст.232 ГК України, є неправомірним;
Від відповідача-2 та відповідача-3 до суду надійшли відзиви, в яких останні проти позовних вимог заперечують, посилаючись на їх передчасність та відсутність на даний час з їх боку порушень прав позивача.
Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у позові та запереченнях проти позову.
20.06.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.
1. 18.08.2005 між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») в особі Керуючого Філією Райффайзенбанк Україна у м.Миколаєві Костєва Сергія Федоровича та Начальника управління корпоративних клієнтів Філії Райффайзенбанк Україна у м.Миколаєві, що діяли спільно на підставі Положення про Філію та Рішень Правління Банку №40 від 26.04.2004 та №48 від 30.04.2004, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорномортрансдизель» в особі директора Смірнова Андрія Миколайовича, який діяв на підставі Статуту та протоколу загальних зборів учасників №4 від 18.08.2005, був укладений кредитний договір №СМ-400/045/2005 (т.1 а.с.7-14), за умовами якого банк (позивач у справі) надає позичальнику кредит у розмірі 180 000,0 грн., а позичальник (відповідач у справі) приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у договорі. (надалі - Кредитний договір).
Відповідно до п.1.6.1 Кредитного договору відповідач зобов'язався повністю повернути позивачу суму кредиту не пізніше 17.08.2009.
Пунктом 7.2 кредитного договору сторони обумовили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, включаючи всі додатки до нього, і діє до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань в повному обсязі.
19.10.2006 та 24.07.2007 сторонами укладено договори про внесення змін та доповнень відповідно за №1 та №2 до Кредитного договору.
Розмір відсотків за користування кредитом врегульований сторонами пунктом 1.4 Кредитного договору.
Згідно п.п.1.5.1 Кредитного договору погашення відповідної частини кредиту здійснюється відповідачем щомісяця у розмірі та у строки, визначені у Графіку повернення кредиту (Додаток №2 до цього Кредитного договору) шляхом безготівкового перерахування.
Відповідно до п.п.1.5.1.1 нараховані у порядку, передбаченому цим Кредитним договором, відсотки сплачуються відповідачем одночасно з погашенням відповідної частини кредиту. Якщо до сплати відсотків з моменту надання кредиту залишається не більше трьох банківських днів, перше нарахування та сплата відсотків здійснюється у наступному місяці. Якщо дата повернення нарахованих відсотків та кредиту припадає не на банківський день - платежі здійснюються відповідачем в банківський день, наступний за таким не банківським днем, але не пізніше передостаннього дня поточного місяця.
На виконання умов договору позивачем, згідно кредитної заявки відповідача від 18.08.2005, здійснено видачу кредиту останньому у сумі 180000,0 грн., що підтверджується меморіальним ордером №7 від 18.08.2005.
Відповідач свої зобов'язання щодо повернення отриманого кредиту та сплати відсотків належним чином не виконував, здійснив часткову виплату основного боргу по кредиту, а також часткову оплату відсотків за кредитом.
У зв'язку з вищевикладеним ПАТ «ОТП Банк» звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Чорномортрансдизель» заборгованості за кредитним договором у сумі 37873,91 грн., заборгованості по відсоткам у сумі 2121,78 грн. за період з 18.08.2005 по 23.09.2009 та штрафних санкцій у сумі 329,93 грн. за період з 11.06.2007 по 10.09.2007.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.08.2010 по справі №8/279/09 (т.1 а.с.139-140) позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішення господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні справ, в яких беруть участь ті самі сторони.
За вказаних обставин, суд вважає доведеною наявність у відповідача заборгованості по кредитному договору №СМ-400/045/2005 від 18.08.2005 у загальному розмірі 40325,62 грн., з яких: 37873,91 грн. основного боргу, 2121,78 грн. заборгованості по відсоткам та 329,93 грн. штрафних санкцій (пені).
Кредиторські вимоги ПАТ «ОТП Банк» по кредитному договору №СМ-400/045/2005 від 18.08.2005 на вказану суму визнані також самим відповідачем у листі ліквідаційної комісії ТОВ «Чорномортрансдизель» від 01.03.2011 (т.4 а.с.7).
Згідно розрахунку заборгованості відповідача, який міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.36,37), позивачем за період з 24.09.2009 по 15.04.2010 додатково нараховані відсотки за кредитом у сумі 4339,71 грн. та 1298,51 грн. пені за період з 11.09.2007 по 28.12.2009.
Згідно п.1 ч.2 ст.258, ч.1 ст.261 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки встановлений річний строк позовної давності, який обчислюється від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права.
В той же час, відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається в письмовій формі.
Відповідно до п.4.1 кредитного договору №СМ-400/045/2005, за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті відсотків за користування кредитними коштами у визначені договором строки, позичальник повинен сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожен день прострочення. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті за кредитним договором.
Таким чином, сторони при укладанні договору питання про збільшення позовної давності для вимог про стягнення пені не узгодили, тобто з урахуванням положень п.1 ч.2 ст.258 та ч.1 ст.261 ЦК України, позивач повинен звернутися до суду для стягнення сум пені протягом року з дня порушення його права.
ПАТ «ОТП Банк» позовну заяву подало до суду 26.04.2012, а пеня, яку позивач просить стягнути шляхом звернення стягнення на майно у сумі 1298,51 грн., нарахована за період 11.09.2007 по 28.12.2009, тобто за межами встановлених законодавством строків позовної давності.
Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.
У доповненнях до заперечень від 07.07.2012 (т.4 а.с.64-66) відповідач просить суд застосувати до позовних вимог строки позовної давності.
За вказаних обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідач пені у сумі 1298,51 грн. по кредитному договору №СМ-400/045/2005, шляхом звернення стягнення на майно, задоволенню не підлягають.
Що стосується нарахування відсотків за користування кредитом за період з 24.09.2009 по 15.04.2010, судом встановлено наступне.
Відповідно до п.1.4.1.2 договору №СМ-400/045/2005, відсотки нараховуються на залишок заборгованості і за фактичний час користування кредитними коштами, включаючи день видачі та повернення кредиту.
Згідно ст.237 ЦК України, загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.
З урахуванням дати подання позивачем позову (26.04.2012), суд вважає правомірним нарахування та стягнення позивачем відсотків за користування кредитом за період з 24.09.2009 по 15.04.2010 у сумі 4339,71 грн.
Враховуючи викладене, розмір заборгованості відповідача по кредитному договору №СМ-400/045/2005 становить 44665,33 грн., з яких: 37873,91 грн. основного боргу, 6461,49 грн. заборгованості по відсоткам та 329,93 грн. штрафних санкцій (пені).
2. 24.07.2007 між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») в особі службовця Мазнікової Катерини Сергіївни та службовця Дуднікової Наталі Миколаївни, що діють спільно на підставі Статуту, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорномортрансдизель» в особі Петровського Сергія Вікторовича, який діє на підставі Статут та протоколу загальних зборів учасників №1 від 03.01.2007 з другої сторони, було укладено кредитний договір №СМ-SME400\078\2007 (т.5 а.с.10-13), за умовами якого банк (позивач у справі) надав позичальнику (відповідач у справі) кредит у сумі 350000,0 грн. зі сплатою процентної ставки, розмір якої становить FIDR (ставка, яка визначається банком самостійно, відповідно до стандартних тарифів) плюс 5,25% річних, з кінцевим терміном повернення кредиту до 23.07.2014 року, в обмін на зобов'язання позичальника використовувати кредит за цільовим призначенням, повернути його в термін, відповідно до умов договору та виконати інші свої зобов'язання згідно договору.
Пунктом 7.3 кредитного договору сторони обумовили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, включаючи всі додатки до нього, і діє до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань в повному обсязі.
Відповідно до кредитного договору сторони визначили порядок застосування банком плаваючої процентної ставки по кредиту, яка підлягає постійному та самостійному корегуванню банком протягом строку дії кредитного договору. При цьому сторони висловили письмово цілковиту згоду з тим, що порядок плати за кредит, встановлений п.1.4 кредитного договору, повністю відповідає волевиявленню сторін.
Застосування банком плаваючої процентної ставки передбачено Постановою Правління Національного банку України №361 від 02 серпня 2004 року «Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України». Тому змін відсоткової ставки відбувалась відповідно до умов підписаного відповідачем кредитного договору.
При цьому, 21.01.2009 між банком та позичальником було укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до вказаного кредитного договору, який передбачав лише уточнення процедур зміни графіку платежів і процентної ставки і не торкався решти положень вказаного кредитного договору. Зокрема, додаткова угода уточнювала процедуру нарахування плаваючої процентної ставки по графіку платежів, яка вже була визначена кредитним договором.
Банк належним чином виконав свої обов'язки за вказаним кредитним договором, але позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим станом на 23.09.2009 утворилась заборгованість у сумі 194131,83 грн. основного боргу, 13 594,17 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитним коштами та 263892,45 грн. пені за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим банк звернувся до місцевого суду з позовом про стягнення з відповідача вказаної заборгованості.
Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 21.12.2012 з ТОВ «Чорномортрансдизель» на користь ПАТ «ОТП Банк» за кредитним договором №СМ-SME400\078\2007 від 24.07.2007 стягнуто 194131,83 грн. заборгованості по основній сумі кредиту, 13594,17 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами та 50 000,0 грн. пені. Рішення суду залишено без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 29.04.2013, тобто набрало законної сили (т.6 а.с.152-159).
Апеляційною інстанцією також встановлено, що посилання ТОВ «Чорномортрансдизель» на погашення зобов'язань позичальника за фактом їх невизнання боржником після відкриття ліквідаційної процедури та пропуском строку на оскарження до господарського суду не можуть бути враховані, оскільки такі наслідки невизнання вимог ліквідаційною комісією юридичної особи-боржника наступають в ході процедури її ліквідації. В даному спорі право вимоги банку виникло до початку такої процедури та не припинилося, оскільки даних про ліквідацію боржника в реєстрі ЄДР на час вирішення спору судом, немає.
Відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
За вказаних обставин, суд вважає доведеною наявність у відповідача заборгованості по кредитному договору №СМ-SME400\078\2007 у загальному розмірі 257726,0 грн., з яких: 194131,83 грн. основного боргу, 13594,17 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами та 50 000,0 грн. пені.
Згідно розрахунку заборгованості відповідача, який міститься в матеріалах справи (т.5 а.с.18), позивачем додатково нараховані відсотки за користування кредитом, розмір яких станом на 15.04.2010 становив 36650,69 грн. та 104437,58 грн. пені за період з 21.08.2008 по 28.12.2009.
Згідно п.1 ч.2 ст.258, ч.1 ст.261 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки встановлений річний строк позовної давності, який обчислюється від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права.
В той же час, відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається в письмовій формі.
Відповідно до п.4.1.1 кредитного договору №СМ-SME400\078\2007, за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті відсотків за користування кредитними коштами у визначені договором строки, позичальник повинен сплатити на користь банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожен день прострочення. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті за кредитним договором.
Таким чином, сторони при укладанні договору питання про збільшення позовної давності для вимог про стягнення пені не узгодили, тобто з урахуванням положень п.1 ч.2 ст.258 та ч.1 ст.261 ЦК України, позивач повинен звернутися до суду для стягнення сум пені протягом року з дня порушення його права.
ПАТ «ОТП Банк» позовну заяву по даному кредитному договору подало до суду 27.06.2012, а пеня, яку позивач просить стягнути шляхом звернення стягнення на майно у сумі 104437,58 грн., нарахована за період з 21.08.2008 по 28.12.2009, тобто за межами встановлених законодавством строків позовної давності.
Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.
У доповненнях до заперечень від 07.07.2012 (т.4 а.с.64-66) відповідач просить суд застосувати до позовних вимог строки позовної давності.
За вказаних обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідач пені у сумі 104437,58 грн. по кредитному договору №СМ-SME400\078\2007, шляхом звернення стягнення на майно, задоволенню не підлягають.
Що стосується нарахування відсотків за користування кредитом за період з 24.09.2009 по 15.04.2010, судом встановлено наступне.
Відповідно до п.1.4.1.2 договору №СМ-SME400\078\2007, відсотки нараховуються на залишок заборгованості і за фактичний час користування кредитними коштами, включаючи день видачі та повернення кредиту.
Згідно ст.237 ЦК України, загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.
З урахуванням дати подання позивачем позову (27.06.2012), суд вважає правомірним нарахування та стягнення позивачем відсотків за користування кредитом за період з 24.09.2009 по 15.04.2010 у сумі 23056,52 грн.
Що стосується заперечень відповідача стосовно безпідставності застосованого позивачем при нарахуванні суми процентів за користування кредитом, розміру процентної ставки, яка складається зі ставки FIDR, збільшеної на певний відсоток річних, оскільки у договорі, додатках до нього та у позові помісячний розмір ставки FIDR, за стягуваний період, не визначений, в той час, як з розрахунку відсотків за користування кредитом вбачається його зростання, суд вважає за необхідне зазначити настпне.
Пунктом 3 Частини №1 та пунктом 4.1 Частини №2 кредитного договору №СМ-SME400\078\2007 сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка, яка складається з фіксованого процента (5,25%) та FIDR, яка визначається самостійно банком і інформація щодо якої розміщується на інформаційних стендах у приміщеннях банку. Розмір ставки FIDR, в залежності від зміни вартості ресурсів банку може збільшуватись або зменшуватись. Таким чином, зміна розміру ставки FIDR не є зміною процентної ставки в односторонньому порядку, а є зміною розміру ставки, що прямо передбачено умовами підписаного сторонами кредитного договору.
Доказів того, що банком безпідставно застосовані розміри ставок FIDR при здійсненні розрахунку процентів за користування кредитом або власного розрахунку, відповідачем суду не надано. Посилання відповідача на неможливість отримання інформації стосовно ставок FIDR, які діяли у період нарахування, не підтверджені, оскільки доказів направлення на адресу банку звернень з проханням надати відповідну інформацію, суду не надано.
Враховуючи викладене, розмір заборгованості відповідача по кредитному договору №СМ-SME400\078\2007 становить 280782,52 грн., з яких: 194131,83 грн. основного боргу, 36650,69 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами та 50 000,0 грн. пені.
3. 23.04.2008 між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»)в особі службовця Левицької Аліни Валеріївни та службовця Вайсової Наталі Анатоліївни, що діють спільно на підставі Статуту, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорномортрансдизель» в особі директора Петровського Серія Вікторовича, що діє на підстав3і Статуту з другої сторони, було укладено кредитний договір №СМ-SME400/72/2008 (т.3 а.с.9-19) з усіма змінами і додатками, за умовами якого відповідачу було надано кредит у граничному розмірі 800 000,0 грн. з кінцевою датою повернення наданих коштів до 22.04.2023. За умовами договору відповідач мав щомісячними платежами у розмірі, визначеному графіком погашення, який є невід'ємною частиною кредитного договору, погашати заборгованість перед банком, у тому числі, здійснювати сплату частки кредиту, проценти за його користування у розмірі 3,99% річних + FIDR. Згідно зазначеного кредитного договору FIDR - це процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб в гривні, що розміщені в банку на строк в 366 днів. В залежності від зміни вартості ресурсів банку FIDR може збільшуватись або зменшуватись в порядку, встановленому кредитним договором. Інформація щодо розміру ставки FIDR розміщується на веб-сайті банку, а також в приміщеннях банку на інформаційних стендах. Строк договору сторони встановили до 22.04.2023.
Пунктом 7.3 кредитного договору сторони обумовили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, включаючи всі додатки до нього, і діє до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань в повному обсязі.
Пунктом 1.9.1 кредитного договору передбачено право банку вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, пені та штрафів, нарахованих відповідно до вимог п.4.1.1 в разі порушення термінів сплати залишку кредиту та процентів за користування кредитним коштами.
21.01.2009 між банком та ТОВ «Чорномортрансдизель» було укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору від 23.04.2008 з додатками та доповненнями, за умовами якого відповідач зобов'язується належним чином використати та повернути кредитні кошти у строки, визначені Графіком погашення, а також сплатити банку відповідну платню за користування кредитними коштами.
Позичальником зобов'язання за кредитним договором не виконані в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість відповідача перед банком, яка станом на 23.09.2009 становила 400 242,71 грн. за тілом кредиту, 27400,81 грн. за відсотками, 544013,84 грн. пені та штрафу у сумі 100,0 грн. Вказані обставини зумовили звернення позивача з позовом до місцевого суду.
Рішенням Заводського суду м.Миколаєва від 17.12.2012, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 06.03.2013, частково задоволені позовні вимоги та стягнуто з ТОВ «Чорномортрансдизель» на користь ПАТ «ОТП Банк» 400242,71 грн. заборгованості за тілом кредиту, 27400,81 грн. - заборгованості по сплаті процентів, 20000,0 грн. пені (т.6 а.с.144-151).
Відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
За вказаних обставин, суд вважає доведеною наявність у відповідача заборгованості по кредитному договору №СМ-SME400/72/2008 у загальному розмірі 447643,52 грн., з яких: 400242,71 грн. заборгованості за тілом кредиту, 27400,81 грн. - заборгованості по сплаті процентів, 20000,0 грн. пені.
Згідно розрахунку заборгованості відповідача, який міститься в матеріалах справи (т.3 а.с.42), позивачем додатково нараховані відсотки за користування кредитом, розмір яких станом на 15.04.2010 становив 72117,90 грн. та пеня за період з 21.08.2008 по 28.12.2009 у сумі 198206,27 грн.
Згідно п.1 ч.2 ст.258, ч.1 ст.261 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки встановлений річний строк позовної давності, який обчислюється від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права.
В той же час, відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається в письмовій формі.
Відповідно до п.4.1.1 кредитного договору №СМ-SME400/72/2008, за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті відсотків за користування кредитними коштами у визначені договором строки, позичальник повинен сплатити на користь банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожен день прострочення. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті за кредитним договором.
Таким чином, сторони при укладанні договору питання про збільшення позовної давності для вимог про стягнення пені не узгодили, тобто з урахуванням положень п.1 ч.2 ст.258 та ч.1 ст.261 ЦК України, позивач повинен звернутися до суду для стягнення сум пені протягом року з дня порушення його права.
ПАТ «ОТП Банк» позовну заяву по даному кредитному договору подало до суду 26.04.2012, а пеня, яку позивач просить стягнути шляхом звернення стягнення на майно у сумі 198206,27 грн., нарахована за період з 21.08.2008 по 28.12.2009, тобто за межами встановлених законодавством строків позовної давності.
Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.
У доповненнях до заперечень від 07.07.2012 (т.4 а.с.64-66) відповідач просить суд застосувати до позовних вимог строки позовної давності.
За вказаних обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідач пені у сумі 198206,27 грн. по кредитному договору №СМ-SME400/72/2008, шляхом звернення стягнення на майно, задоволенню не підлягають.
Що стосується нарахування відсотків за користування кредитом за період з 24.09.2009 по 15.04.2010, судом встановлено наступне.
Відповідно до п.1.4.1.4 договору №СМ-SME400/72/2008, відсотки нараховуються на залишок заборгованості і за фактичний час користування кредитними коштами, включаючи день видачі та повернення кредиту.
Згідно ст.237 ЦК України, загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.
З урахуванням дати подання позивачем позову (26.04.2012), суд вважає правомірним нарахування та стягнення позивачем відсотків за користування кредитом за період з 24.09.2009 по 15.04.2010 у сумі 44717,09 грн.
Пунктом 3 Частини №1 та пунктом 1.4 Частини №2 кредитного договору №СМ-SME400/72/2008 сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка, яка складається з фіксованого процента (3,99%) та FIDR, яка визначається самостійно банком і інформація щодо якої розміщується на інформаційних стендах у приміщеннях банку. Розмір ставки FIDR, в залежності від зміни вартості ресурсів банку може збільшуватись або зменшуватись.
Стосовно заперечень відповідача щодо необґрунтованості застосування позивачем при нарахуванні суми процентів за користування кредитом, розміру процентної ставки, до вкладу якої входить ставка FIDR, позиція суду викладена вище.
Посилання відповідача на погашення зобов'язань позичальника, в силу приписів ч.5 ст.112 ЦК України, за фактом їх невизнання боржником після відкриття ліквідаційної процедури та пропуском строку на оскарження до господарського суду, судом відхиляються, оскільки такі наслідки невизнання вимог ліквідаційною комісією юридичної особи-боржника наступають в ході процедури її ліквідації. В даному спорі право вимоги банку виникло до початку такої процедури та не припинилося, оскільки даних про ліквідацію боржника в реєстрі ЄДР на час вирішення спору судом, немає.
Враховуючи викладене, розмір заборгованості відповідача по кредитному договору №СМ-SME400/72/2008 становить 492360,61 грн., з яких: 400242,71 грн. заборгованості за тілом кредиту, 72117,90 грн. - заборгованості по сплаті процентів, 20000,0 грн. пені.
4. 18.08.2005 між позивачем та відповідачем в забезпечення належного виконання зобов'язань по кредитному договору №СМ-400/045/2005 було укладено договір іпотеки №PCL-400/977/2005 (т.1 а.с.26-31), за умовами якого банку було передані нежитлові приміщення 4-го поверху літ.А-4, загальною площею 206,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Миколаїв, вул.Садова, буд.1/4, які належать відповідачу на праві колективної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради згідно рішення №1225 від 22.07.2005.
В забезпечення належного виконання зобов'язань по кредитному договору №СМ-SME400\078\2007 сторонами було укладено договір наступної іпотеки №РМ-SME400\078\2007 від 24.07.2007 (т.3 а.с.29-35), на той же предмет іпотеки.
В забезпечення належного виконання зобов'язань по кредитному договору №СМ-SME400/72/2008 сторонами було укладено договір наступної іпотеки №РМ-SME400\72\2008 від 23.04.2008 (т.5 а.с.14-17), на той же предмет іпотеки.
Відповідно до п.6.2 Договорів іпотеки №PCL-400/977/2005 від 18.08.2005, №РМ-SME400\078\2007 від 24.07.2007, №РМ-SME400\72\2008 від 23.04.2008 (надалі - Договори іпотеки), іпотекодержатель (позивач) має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги негайно після виникнення будь-якої із таких обставин:
- несплати позичальником позивачу будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі;
- порушення відповідачем будь-якого із зобов'язань, визначених у п.5 договору іпотеки;
- інших обставин, передбачених чинним законодавством України.
Відповідно до п.6.1 Договорів іпотеки, за рахунок предмета іпотеки банк може задовольнити всі боргові зобов'язання, не сплачені позичальником, і вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням позичальником чи відповідачем його зобов'язань за договором іпотеки.
Відповідно до п.6.4.1 Договорів іпотеки, іпотекодержателю належить право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому законодавством України.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмета іпотеки свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором.
За приписами ст.6 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» іпотекодержатель має право організувати продаж предмета іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу між іпотекодавцем та покупцем або продати від свого імені, якщо це передбачено іпотечним договором, або іпотекодержатель та іпотекодавець досягли відповідної згоди шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ст.36 Закону України «Про іпотеку» договором про задоволення вимог іпотекодержателя також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, яке визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ст.35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотеко держатель вправі прийняти рішення про зверенння стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Згідно п.6.4.2 Договорів іпотеки, сторони передбачили, що при виникненні іпотечного випадку іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю іпотечне повідомлення (цінним листом або листом з повідомленням про вручення, за адресою, вказаною у договорі) з вказівкою про загальну суму боргових зобов'язань та граничний строк їх погашення.
27.12.2011 на виконання умов Договорів іпотеки та ст.35 Закону України «Про іпотеку», позивачем на адресу ліквідаційної комісії ТОВ «Чорномортрансдизель» та ТОВ «Чорномортрансдизель» були направлені іпотечні повідомлення за кредитними договорами №PCL-400/977/2005, №РМ-SME400\078\2007 та №СМ-SME400/72/2008 (т.2 а.с.6-11), у яких було зазначено про порушення умов кредитного договору та вимагалось виконати порушені зобов'язання у 30-денний строк з моменту отримання повідомлення і попереджалось про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги іпотекодержателя.
Позивачем надані суду оригінали іпотечних повідомлень, докази направлення іпотечних повідомлень відповідачу та докази їх отримання останнім, які досліджені у судовому засіданні та свідчать про отримання відповідачем іпотечного повідомлення (т.2 а.с.12-15), що спростовує твердження відповідача щодо недотримання позивачем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 Законом України «Про іпотеку».
Відповідно до ст.38 Закону України «Про іпотеку», якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.
Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.
Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.
Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до ст.38 Закону України «Про іпотеку», є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.
За приписами ст.39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду має бути зазначена початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Відповідно до п.6.4.1 Договорів іпотеки, сторони дійшли згоди, що початкова ціна продажу предмета іпотеки у випадку його продажу іпотекодержателем, буде визначатись за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, але не повинна бути нижчою його вартості, визначеної внаслідок проведення незалежної оцінки.
Враховуючи наявність у сторін наміру визначити ринкову вартість предмету іпотеки, суд, за клопотанням відповідача, яке було підтримано позивачем, ухвалою від 13.02.2013 призначив будівельно-технічну експертизу по визначенню ринкової вартості об'єкту нерухомості.
10.06.2013 від експертної установи надійшло повідомлення №887 від 20.05.2013 про неможливість надання висновку у зв'язку з відсутністю оплати рахунку.
Враховуючи, що ст.38 Закону України «Про іпотеку» визначено альтернативний підхід до встановлення ціни предмета іпотеки, тобто за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, то за умови неможливості отримати висновок експертної установи, суд вважає за можливе визначити початкову ціну продажу предмета іпотеки на підставі узгодженої сторонами за договором наступної іпотеки №РМ-SME400\72\2008 від 23.04.2008 загальної заставної вартості нерухомого майна у сумі 1647910,0 грн.
Зазначена позиція висловлена Вищим господарським судом України у постанові від 12.10.2011 по справі №62/256-10.
Враховуючи, що позовні вимоги стосовно надання ПАТ «ОТП Банк» права на отримання документів, необхідних для укладення договору купівлі-продажу предмету іпотеки, є похідними від вимоги про звернення стягнення заборгованості шляхом визнання права ПАТ «ОТП Банк» на укладання з третьою особою-покупцем договору купівлі-продажу предмету іпотечного договору та спрямовані на реалізацію цього права іпотекодержателя, то позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до приписів ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених майнових вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Звернути стягнення заборгованості за кредитним договором №СМ-400/045/2005 від 18.08.2005 у сумі 44665,33 грн., з яких: 37873,91 грн. основного боргу, 6461,49 грн. заборгованості по відсоткам та 329,93 грн. пені; за кредитним договором №СМ-SME400\078\2007 від 24.07.2007 у сумі 280782,52 грн., з яких: 194131,83 грн. основного боргу, 36650,69 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами та 50000,0 грн. пені, за кредитним договором №СМ-SME400/72/2008 від 23/04/2008 в сумі 492360,61 грн., з яких: 400242,71 грн. заборгованості за тілом кредиту, 72117,90 грн. - заборгованості по сплаті процентів, 20000,0 грн. пені, шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк», 01003, м.Київ, вул. Жилянська, 43; поштова адреса: 54055, м.Миколаїв, вул..Садова, 10 (р/р 29097002900400 в АТ «ОТП Банк, МФО 300528, код ЄДРПОУ 21685166) права укладання з третьою особою-покупцем договору купівлі-продажу предмету іпотечного договору №PCL-400/977/2005 від 18.08.2005, договору наступної іпотеки №РМ-SME400\078\2007 від 24.07.2007, договору наступної іпотеки №РМ-SME400\72\2008 від 23.04.2008, а саме: нежитлових приміщень 4-го поверху літ.А-4, загальною площею 206,3 кв.м., що знаходиться за адресою м.Миколаїв, вул.Садова, буд.1/4 (один дріб чотири), із застосуванням процедури, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку»; за початковою ціною - 1647910,0 грн. (один мільйон шістсот сорок сім тисяч дев'ятсот десять грн. 00 коп.).
3. Надати Публічному акціонерному товариству «ОТП Банк», 01003, м.Київ, вул. Жилянська, 43; поштова адреса: 54055, м.Миколаїв, вул..Садова, 10 (р/р 29097002900400 в АТ «ОТП Банк, МФО 300528, код ЄДРПОУ 21685166) право на отримання документів, необхідних для укладення договору купівлі-продажу предмету іпотеки (нежитлових приміщень 4-го поверху літ.А-4, загальною площею 206,3 кв.м, що знаходиться за адресою м.Миколаїв, вул.Садова, буд.1/4 (один дріб чотири), у тому числі, шляхом подання заяв у відповідні установи та організації, одержання необхідних довідок, витягів, свідоцтв та інших документів на вказане нерухоме майно, а також виконувати всі дії, необхідні для укладання договору купівлі-продажу предмету іпотеки з третьою особою-покупцем.
4. В решті позовних вимог відмовити.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорномортрансдизель», 54001, м.Миколаїв, вул. Садова, 1/4 (р/р 26002001304880 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 30826897) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», 01003, м.Київ, вул. Жилянська, 43; поштова адреса: 54055, м.Миколаїв, вул..Садова, 10 (р/р 29097002900400 в АТ «ОТП Банк, МФО 300528, код ЄДРПОУ 21685166) 16356,17 грн. судового збору.
Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом
Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя М.В.Мавродієва
Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України
та підписано суддею 25 червня 2013 року.
Судебное решение № 32118698, Господарський суд Миколаївської області было принято 20.06.2013. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить ключевые сведения.
то решение относится к делу № 5016/757/2012(14/9). Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: