Постановление суда № 32110594, 24.05.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1309/8460/12 Головуючий у 1 інстанції: Гедз Б.М.

Провадження № 22-ц/783/3469/13 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Бермеса І.В., Мусіної Т.Г.,

за участі секретаря: Проворної Н.І.,

з участю: відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 22 лютого 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

09 жовтня 2012 року ПАТ «ДельтаБанк» звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором№002-13986-230907 від 23.09.2007 року в сумі 26 218,53 гривень (а.с.2-4).

Оскаржуваним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 22 лютого 2013 року позов ПАТ «ДельтаБанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Дельтабанк» заборгованість за кредитним договором на суму 26 218, 53 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Дельтабанк» судовий збір в сумі 262, 19 гривень.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2

В апеляційній скарзі посилається на те, що за умовами кредитного договору №002-13986-230907 від 23.09.2007 року, лімітний кредит його картки становив 3000 гривень, та Овердрафт - 3000 гривень. Відтак заборгованість на момент закінчення дії договору, по тілу кредиту, могла становити не більше 6000 гривень.

Дія картки була припинена через рік після укладення договору - тобто 23.09.2008 року, відтак він не міг знімати кошти з цього рахунку, та збільшувати цим тіло його кредиту.

На думку позивача, тіло кредиту, згідно його розрахунків, становить 5882,36 гривень, плата за обслуговування кредитного залишку - 5804,12 гривень, пеня - 382,90 гривень. Разом загальна сума заборгованості складає 16 906,19 гривень.

Просить рішення Залізничного районного суду м. Львова від 22 лютого 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги - в сумі 16 906, 19 грн.

Крім того, просить зобов'язати позивача розірвати кредитний договір №002-13986-230907 від 23.09.2007 року (а.с.47-48).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, що 23 вересня 2007 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №002-13986-230907, за яким останньому було відкрито картковий рахунок НОМЕР_1 в національні валюті України - гривні та видано платіжну картку.

За умовами договору (п.1.3.), Банк надає ОСОБА_2 кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на загальну суму 30 000 гривень, та на день укладення договору встановив ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 3000 гривень. Ліміт кредитної лінії розраховується банком самостійно, та не може перевищувати загальної суми кредитної лінії. Перегляд та /або зміна ліміту кредитної лінії здійснюється у відповідності внутрішніх процедур Банку та умов цього Договору. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту Кредитної лінії в межах кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку Додаткова угода до Договору про зміну ліміту кредитної лінії Сторонами не складається.

Відповідно до п.1.4 Договору, кредитування рахунку в межах Кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів. Кожна наступна кредитна лінія надається після спливу строку надання попередньої на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі, та не потребує підписання додаткових угод.

Відповідно до п.2.1.Договору, моментом надання Банком Держителю Кредиту є день здійснення операції за допомогою Картки або день утримання платежів за умови відсутності на Рахунку власних коштів Держителя.

П.2.3. Договору передбачає, що Держитель сплачує Банку проценти за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом за ставками, які зазначені в Тарифному пакеті Visa Фоззі, що міститься у додатку №1 до цього Договору.

Також за умовами договору (п.2.5), ОСОБА_2 зобов»язаний був щомісяця у строки визначені правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованісті за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лініє та/або Овердрафтом за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та /або Овердрафтом та процентів за користування Крединою лінією та/або Овердрафтом.

Отримавши грошові кошти Банку, відповідач систематично порушував свої договірні зобов»язання , що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 09.07.2012 року становила 26 218,53 гривень із них: тіло кредиту 8 171,12 гривень; прострочене тіло кредиту - 0 гривень; заборгованість за відсотками - 6 962,39 гривень; заборгованість за комісіями - 11 085,02 гривень; пеня- 382,93 гривень.

Задовольняючи позов Банку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позичальник не виконав своїх зобов»язань, за кредитним договором від 23 вересня 2007 року, не здійснював погашення заборгованості за кредитною лінією та Овердрафтом, не сплачував процентів, тому стягнув зазначену заборгованість у примусовому порядку.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про безпідставне збільшення банком заборгованості за тілом кредиту, спростовуються наявним у матеріалах справи розрахунком поданим Банком із якого встановлено, що станом на 03.08.2009 року заборгованість по тілу кредиту відповідача становила 5882,36 гривень, збільшилася до 8 171,12 гривень, станом на 01.09.2009 року, і з того часу не погашається.

Таким чином, розрахунок заборгованості проведений Банком є вірним, оскільки він відповідає умовам договору за яким видавався кредит позичальнику.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 22 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Бермес І.В.

Мусіна Т.Г.