Постановление суда № 32101495, 20.06.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/1805/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/789/572/13 Доповідач - Демкович Ю.Й.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Демковича Ю.Й.

суддів - Хоми М. В., Загорського О. О.,

при секретарі - Танцюра О.В.

з участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя

апеляційну скаргу спільного підприємства «Луміс»

на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 06 лютого 2013 року

щодо забезпечення позову

по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» /надалі «Банк»/

до ОСОБА_1, спільного підприємства «Луміс»

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

06.03.13 СП «Луміс» звернулося з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, вважаючи, що вона поставлена з порушенням норм процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Порушення вбачає в тому, що суд в порушення вимог Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.06 «Про застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», не врахував інтересів відповідача та третіх осіб та створив ситуацію, при якій забезпечення позову перешкоджає подальшій діяльності відповідача та порушує інтереси інших осіб.

У суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 підтримав вимоги скарги, зазначивши, що вказаний вид способу забезпечення позову порушує права його повіреного, оскільки є інше майно, яким забезпечено виконання договірних відносин СП «Луміс».

Представник позивача скаргу не визнав і просив ухвалу суду залишити без змін. Зазначив, що іпотечного майна недостатньо для задоволення вимог кредитора, так як частина іпотечного майна уже відчужена.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 06.03.13 задоволено частково заяву Банку про вжиття заходів забезпечення позову по справі за вимогами ПАТ «Державний експорт - імпортний банк України» в особі АТ «Укрексімбанк» в м. Тернополі до ОСОБА_1, СП «Луміс» про солідарне стягнення із ОСОБА_1, як позичальника за кредитним договором № 66206С8 від 10.07.06, та СП «Луміс», як поручителя згідно договору поруки № 66209Р8 від 16.03.09, 172943,73 дол. США, що за офіційним курсом НБУ становить 1382339,23 грн., та 205521,08 грн. заборгованості за кредитним договором №66206С8 від 10.08.06. Накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1. Також накладено арешт на все нерухоме майно спільного підприємства «Луміс». У задоволені решти вимог Банку відмовлено.

Постановляючи ухвалу суд першої інстанції виходив із того, що позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідачів значної суми заборгованості, а тому невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Із таким висновком колегія суддів погоджується.

Встановлено, що Банк звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1, СП «Луміс» про солідарне стягнення 172943,73 дол. США, що за офіційним курсом НБУ становить 1382339,23 грн. та 205521,08 грн. заборгованості за кредитним договором №66206С8 від 10.08.06

Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Із матеріалів справи вбачається, що частина заставного майна на час розгляду спору уже відчужена на користь третіх осіб.

Вартість іншого заставного майна, на думку банку, не перевищує розміру заборгованості.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВС України №9 від 22.12.06 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», при встановленні зазначеної відповідальності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Жодних доказів перешкоджання господарській діяльності СП «Луміс» внаслідок арешту майна апелянтом не подано.

Враховуючи вище наведене апеляційна інстанція приходить до висновку, що судом вірно обрано вид забезпечення позову, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу спільного підприємства «Луміс» відхилити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 06 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Ю.Й. Демкович