Решение № 32080535, 22.05.2013, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2795/13-ц

Провадження № 2/0203/1379/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2013 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Письменній К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

у с т а н о в и в:

18 квітня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 17.11.2011 р. було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач на строк до 01.04.2012 р. передав відповідачеві 20 000,00 грн. Відповідач дотепер не повернув суму позики, що стало причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики з урахуванням 3 % річних та пені в сумі 23 757,74 грн., а також судових витрат (а.с.а.с. 1 3).

У судовому засіданні позивач позов підтримав, а відповідач позов визнав. Визнання позову прийнято ухвалою суду.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 17.11.2011 р. між сторонами у простій письмовій формі було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач на строк до 01.04.2012 р. передав відповідачеві у позику 20 000,00 грн. На підтвердження передачі коштів відповідач склав розписку (а.с.а.с. 6 10).

Дотепер відповідач борг не повернув.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК) підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори й інші правочини.

Згідно зі статтею 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності з абзацом 1 частини 1 статті 1049 ЦК позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій же кількості, такого ж роду і такої ж якості, які були передані йому позикодавцем) у строк і в порядку, встановлені договором.

За укладеним договором позики позивач передав відповідачеві 20 000,00 грн., про що свідчить відповідна розписка, отже, вказаний правочин, у розумінні статті 1046 ЦК, було укладено.

Дотепер отримані кошти не повернуто, відтак заборгованість за договором позики, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 20 000,00 грн..

За правилами частини 1 статті 1050 ЦК, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму згідно зі статтею 625 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 625 ЦК передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

До укладеного між сторонами договору не були включені положення про розмір відсотків за несвоєчасне виконання зобовязання, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних обґрунтована й підлягає задоволенню.

Три відсотки річних за несвоєчасне виконання зобовязань складає 626,30 грн. відповідно до розрахунку, доданого до позову (а.с. 4).

У порядку статті 88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 229,40 грн. (а.с. 5).

Суд вважає за необхідне залишити без задоволення позов у частині стягнення з відповідача пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, оскільки така вимога суперечить приписам закону.

Керуючись статтями 4 11, 15, 18, 57 60, 79, 88, 208, 209, 212 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_2) заборгованість за договором позики від 17 листопада 2011 року в сумі 20 000,00 грн., три відсотки річних у сумі 626,30 грн., судовий збір у сумі 229,40 грн., разом 20 855,70 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 223 ЦПК України, і може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його постановлення. У разі якщо рішення було постановлено за відсутності особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення складено 22 травня 2013 року.

Суддя М.О. Католікян