Решение № 32040924, 26.06.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.06.13р. Справа № 904/3301/13за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод", м. Керч

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м.Ровеньки, Луганська область

про стягнення 7 721 грн. 07 коп.

Суддя: Казарцева В.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1:Селяков О.В. - довіреність № 82 від 01.01.2013 року

від відповідача-2:не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідачів 1,2 суму збитків в розмірі 7721,07грн. та судовий збір.

Відповідач-1 проти позову заперечує, вважає, що розрахунок Позивача не відповідає дійсності, оскільки останній не врахував 1% граничного розходження визначення маси і природної втрати вантажу під час перевезення у відповідності із пунктом 24 Правил видачі вантажу.

Відповідач-2 у судове засідання не з'явився, але надав відзив в якому також проти позову заперечує, вважає що недостача повинна бути покладена на залізницю, оскільки відповідно до ст.12 "Про залізничний транспорт" вона повинна забезпечувати збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях. Також, на момент завантаження вантажу вагони були як в технічному так і в комерційному відношенні справними, про що свідчить відсутність зауважень з боку як вантажовідправника так і залізниці.

Справа розглядається за наявними матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України ( далі - ГПК України ).

В порядку статті 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Відповідача-1 та оцінивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2012 року по залізничній накладній №49301971 у вагоні №60600640 та залізничній накладній №49302011 у вагонах №65303422 та №67370817 на адресу ТОВ «Керченський стрілочний завод» була поставлена продукція - антрацит марки АМ в кількості 70000кг і 138000кг, відповідно. Вантажовідправником був ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит», яким визначено вагу вантажу, що відображено в накладних.

За положеннями статті 129 Статуту залізниць України (далі - Статут) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

24.11.2012 року при прийманні вантажу, що прибув, за кількістю на станції «Керч» Придніпровської залізниці було виявлене несхоронне перевезення у вигляді поглиблень на поверхні вантажу у вагонах №60600640 та 67370817. При зважуванні вагонів встановлена недостача в кількості 2400кг у вагоні №60600640, про що складено Комерційний акт АА №018036/25 від 24.11.2012р., з якого вбачається, навантаження у вагоні нижче бортів 20-40 см, вантаж маркований. З півдня, праворуч, поглиблення над 1-2 люками довжиною 300см, шириною 150см, глибиною 70 см. Над 3,4,5,6 люками поглиблення довжиною 600см, шириною 150см, глибиною 70см. В місцях поглиблень запірні механізми. Відсутній вантаж у вагоні вміститися міг, слідів ущільнення вантажу катком не виявлено.

У вагоні №67370817 недостача склала в кількості 1650кг, про що складений Комерційний акт АА №018037/26 від 24.11.2012 року. Навантаження у вагоні нижче бортів 20-40 см, вантаж маркований вапном. З півдня, праворуч, над 1-2 люками поглиблення довжиною 300см, шириною 200см, глибиною 90 см. В даному поглибленні маркування відсутнє. Витікання вантажу немає. Двері, люки в вагоні зачинені на запірні механізми. Відсутній вантаж у вагоні вміститися міг. Слідів ущільнення вантажу катком не виявлено.

Крім того, у відповідності зі ст. 53 Статуту залізниць України вантажоодержувачем був викликаний представник Торгово-промислової палати Криму для здійснення приймання прибулого вантажу за кількістю. При зважуванні вагона №65303422 за участю експерта ТПП і заступника начальника станції «Керч» по вантажній і комерційній роботі була виявлена недостача в кількості 250кг. На наявні розбіжності у вазі вагонів складені акти експертизи №ВК-165Е і №ВК-165/1Е від 27.11.2012 року.

При надходженні вагонів на станцію Сортувальна ЖДЦ ТОВ «Керченський стрілочний завод», приймання проводилося відповідно до Інструкції П-6 комісією вантажоодержувача за участю представника громадськості. У ході приймання були відібрані проби вантажу для визначення вологості вугілля. Відповідно до протоколів від 27.11.2012 р. №24.212.123т, №24.212.124т і №24.212.125т вологість вугілля № / № 62, 63 і №64. Актами №23 та№24 від27.11.2012р., складеними комісією вантажоодержувача за участю представника громадськості недостача, визначена на станції Керч, підтвердилася.

Отже, за розрахунком Позивача вартість виявленої недостачі за трьома вагонами склала 6377,07 грн. Крім того, заводом проведена оплата за експертизу в сумі 1344,00 грн., що підтверджується рахунком №6034 від 28.11.12р., платіжне доручення №5328 від 06.12.12 р.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення (п.2 ст308 ГК України).

За обставин, викладених в комерційних актах, оскільки вантаж прибув з ознаками втрати (поглиблення), відповідальність за недостачу вказаної в актах кількості вантажу повинна бути покладена на перевізника з огляду на статтю 110 Статуту, в якій зазначено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Вина Відповідача-2 з матеріалів справи не вбачається.

Разом з цим, відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 ЦК України).

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом та окремими договорами.

На підставі викладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, оскільки Позивачем не враховано п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 визначає норми недостачі при перевезенні в залежності від властивостей вантажу, які вказані у відсотках від маси вантажу і складаються із двох показників: норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто.

Відповідно до цього пункту Позивач у своєму розрахунку не застосував норму недостачі 1% маси, зазначеної у перевізних документах.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позов підлягає задоволенню частково на суму 3944,89грн.

Отже, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Крім цього, вартість проведеної експертизи також підлягає задоволенню в розмірі 1344,00 грн., оскільки вказані витрати виникли по причині незабезпечення схоронності вантажу.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що вартість недостачі підлягає стягненню з перевізника( Відповідача-1). В задоволенні вимог до Відповідача-2 відмовити.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України господарський збір покладається на Відповідача-1 пропорційно.

Керуючись статтями 307, 314 Господарського Кодексу України, статтями 34,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса,108, ЄДРПОУ 01073828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод (98306, м. Керч, вул. В.Бєлік,12, ЄДРПОУ 31929136 ) суму збитків в розмірі 5288,89грн., судовий збір в сумі 1178,53 грн.

В позові до Відповідача-2 відмовити.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено в порядку ст. 91 ГПК України.

Повне рішення підписано 25.05.13.

Суддя В.В.Казарцева