Постановление суда № 32025035, 17.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 червня 2013 року Справа № 5009/3430/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Добролюбової Т.В.,суддів:Бакуліної С.В., Данилової Т.Б., Подоляк О.А., Селіваненка В.П.,розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат",про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 25.04.2013у справі№5009/3430/12за позовом Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Запорізької міської радидоПублічного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат"про стягнення заборгованості у розмірі 2107877,31 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Запорізький міжрайонний екологічний прокурор звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом в інтересах територіальної громади Запоріжжя в особі Запорізької міської ради до Публічного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" про стягнення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку у сумі 2107877,31 грн. Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.11.2012, яке залишене без зміни постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.2013, відмовлено у задоволенні позову. Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2013 у справі №5009/3430/12 рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Запорізький абразивний комбінат звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25.04.2013 у справі №5009/3430/12, в якій просить зазначену постанову скасувати та залишити без змін рішення та постанову судів попередніх інстанцій, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права (зокрема статей 21, 30 Закону України "Про оренду землі", статті 188 Господарського кодексу України, статті 24 Закону України "Про плату за землю", статей 628, 632 Цивільного кодексу України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 14.06.2010 у справі №П-12/118-6/100 та від 02.03.2011 у справі №14/277.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів визнає наявними підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як убачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 25.04.2013 у справі №5009/3430/12, предметом позову є вимога про стягнення заборгованості з орендної плати; позов заявлено з підстав зміни нормативної грошової оцінки землі, на підставі якої збільшено розмір орендної плати за земельну ділянку, однак відповідач сплачує орендну плату за ставками, що визначені умовами договорів оренди, у зв'язку з чим утворилась спірна сума заборгованості. Судами попередніх інстанцій установлено, що змін до договорів оренди щодо розміру орендної плати у встановленому законодавством порядку не внесено. Однак, не зважаючи на це, суд касаційної інстанції визнав наявними підстави для задоволення позову щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, виходячи з того, що невнесення сторонами договору оренди змін до його умов в частині розміру орендної плати, не звільняє сторін договору від обов'язку вносити оренду плату в розмірі, встановленому законодавством, оскільки відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Водночас у постанові Вищого господарського суду України від 02.03.2011 у справі №14/277, на яку посилається заявник як на доказ неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, за подібних предмета позову та встановлених судами обставин справи (стягнення заборгованості з орендної плати у зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки землі), наявний протилежний правовий висновок суду касаційної інстанції, а саме: зміна умов договору оренди земельної ділянки, в тому числі щодо розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін, а відтак за відсутності внесення змін до договору, орендна плата вноситься орендодавцем у розмірі, визначеному умовами договору. Разом з тим, у постанові Вищого господарського суду України від 14.06.2010 у справі №П-12/118-6/100 суд касаційної інстанції визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що законодавча зміна нормативно-грошової оцінки землі не може бути підставою для зміни розміру орендної плати в односторонньому порядку.

Таким чином, зі змісту наведених постанов вбачаються ознаки неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Допустити справу №5009/3430/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Добролюбова Судді: С.Бакуліна Т.Данилова О.Подоляк В.Селіваненко