№ 32023945, 28.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р.

справа № 2а/0470/4094/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Стельмашової Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2012року у справі за поданням Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до Комунального підприємства «Дніпродзержинськтепломережа» Дніпродзержинської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИЛА:

Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області звернулась з поданням до Комунального підприємства «Дніпродзержинськтепломережа» Дніпродзержинської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2012року в задоволенні подання відмовлено.

Постанова обґрунтована тим, що як встановлено в судовому засіданні, підставою для стягнення заборгованості в розмірі 1021993 грн. стало формування другої податкової вимоги №2/81 від 14.11.2001 року, яка направлена відповідачу та вручена посадовій особі підприємства 27.11.2001 року.

Таким чином, враховуючи пояснення відповідача та норми Перехідних положень Податкового кодексу, суд дійшов висновку, що заявником не виконано вимог ст.59 Податкового кодексу України щодо надсилання податкової вимоги на суму податкового боргу.

Заявником подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, подання задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано те, що первинний податковий борг виник у відповідача у 2001р., перша та друга податкові вимоги направлені на вручені в 2001році. Зазначені податкові вимоги мають юридичну силу, не відкликані.

Таким чином, на думку заявника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що на суму боргу по ПДВ за лютий 2012р., податкова повинна формувати ї вручати відповідачу окрему податкову вимогу.

Представник ДПІ в судове засідання не з'явився, повістку отримав 02.11.2012р.

Представник відповідача не з'явився, повістку отримав 31.10.2012р.

Відповідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як свідчать матеріали справи, відповідач 20.03.2012 року надав податкову декларацію по податку на додану вартість №9013028031 за лютий 2012 року із визначеною сумою податку на додану вартість в розмірі 1 021 993 грн.

Вказане податкове зобов'язання сплачено не було.

Підставою для стягнення вказаного вище податкового боргу Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області визначила податкову вимогу № №2/81 від 14.11.2001 року, яка направлена відповідачу та вручена посадовій особі підприємства 27.11.2001 року.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У пункті 95.2 статті 95 Податкового кодексу України зазначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Частиною 2 статті 183-3 КАС України передбачено, що подання органу державної податкової служби подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Виходячи із зазначених норм законодавства, орган державної податкової служби має право звернутися до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом з платника податків протягом двадцяти чотирьох годин після спливу 60 календарних днів з моменту надсилання податкової вимоги такому платнику податків, при цьому додавши до подання такі докази: документальне підтвердження дати направлення (вручення) податкової вимоги платнику податків; докази того, що орган державної податкової служби надіслав відповідачу копії подання та доданих до нього документів.

Також органом державної податкової служби повинно бути надано суду документальне підтвердження: дати виникнення податкового боргу (для встановлення обставин строків звернення до суду); розміру податкового боргу (для чого потрібно надати відповідні розрахунки із зазначенням періодів, за які виник борг, та підстав виникнення податкового боргу -податкові декларації, податкові повідомлення-рішення тощо).

Разом з цим, у підпункті 59.5 статті 59 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Таким чином, орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Виходячи з викладеного, якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг -із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому заявник (позивач) не повинен подавати до суду докази, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність відмовити в задоволенні подання.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2012року у справі за поданням Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до Комунального підприємства «Дніпродзержинськтепломережа» Дніпродзержинської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом скасувати.

Подання задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Дніпродзержинськтепломережа» Дніпродзержинської міської ради (код ЄДРПОУ 03342573) на користь держави податковий борг з податку на додану вартість в сумі 1 021 993грн. (один мільйон двадцять одна тисяча дев’ятсот дев’яносто три гривні 00 коп.) на р/р 31110029700013, одержувач відділення Державного казначейства в м. Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 24232324, УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.І. Малиш