№ 32014792, 13.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 р. Справа №805/7359/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чекменьова Г.А.,

при секретарі Токмаковій Є.А.,

за участю представника позивача Крамаренко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Макіївський міськводоканал» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 200 313,45 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства «Макіївський міськводоканал» (далі - відповідач) про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 200 313,45 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 200 313, 45 грн., яка виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань, самостійно визначених відповідачем у наданих до податкової інспекції деклараціях з податку на додану вартість у сумі 197 294 грн. та суми нарахованої пені у сумі 3019, 45 грн. Посилаючись на вимоги пункту 20.1.18 статті 20, пунктів 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути грошові кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 200 313,45 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання судової повістки, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Також у заяві зазначив, що позовні вимоги визнає та не заперечує проти задоволення позову. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи при цьому з наступного.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу визначені законодавством України.

Відповідач - Комунальне підприємство «Макіївський міськводоканал» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Макіївської міської ради 05 листопада 2003 року, ідентифікаційний код 03361543 (а.с. 11,13-14,21-22,24). Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків відповідач узятий на облік 28.06.1993 року та перебуває на обліку в Макіївській ОДПІ Донецької області ДПС (а.с. 23).

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

09.10.2008 року між Центрально-Міським відділенням Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції та КП «Макіївський міськводоканал» було укладено договір № 12707/10/19-013-6/220 про визнання електронних документів (а.с. 16-17).

Відповідач надав до податкової інспекції декларацію № 9085207537 від 18.01.2013 року з податку на додану вартість, в якій самостійно визначив до сплати податок на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2012 року в сумі 197 294 грн. (а.с. 7-8).

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Відповідно до зворотного боку облікової картки платника податків відповідачу через несвоєчасну сплату самостійно узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивачем нарахована пеня у розмірі 3019,35 грн. (а.с. 5-6).

Таким чином, загальна сума заборгованості з податку на додану вартість складає 200 313, 45 грн., у тому числі основні зобов'язання - 197 294 грн. та пеня - 3 019, 35 грн.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

20 грудня 2001 року податковою інспекцією сформована податкова вимога № 1/331, яка отримана відповідачем 20 грудня 2001 року, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги.

29 січня 2002 року податковою інспекцією сформовано другу податкову вимогу № 2/186, яка отримана керівником товариства 30 січня 2002 року, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги (а.с. 12).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.

Отже, законодавчими нормами (як Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що діяв до 01 січня 2011 року, так і Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.

Податкові вимоги направлені відповідачу в 2001 та 2002 роках, з цього періоду відповідач мав несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим податкові вимоги не втратили своєї юридичної сили.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань на підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними, не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджена правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Зазначена сума заборгованості представником відповідача визнається, у зв'язку з чим суд відповідно до вимог ч.3 ст. 72 КАС України вважає ці обставини доведеними як такі, що визнаються сторонами.

Відповідно до статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Макіївський міськводоканал» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення частини податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 200 313,45 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Макіївський міськводоканал» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення частини податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 200 313,45 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків у банках, які обслуговують Комунальне підприємство «Макіївський міськводоканал» (код ЄДРПОУ 03361543), в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 200 313,45 грн. (двісті тисяч триста тринадцять грн. 45 коп.) на р/р 31114029700068 ГУДКСУ у Донецькій області, код ОКПО 37990227, МФО 834016.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 13 червня 2013 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 18 червня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.