Постановление суда № 32013421, 21.05.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 р.Справа № 2а-5327/12/1470

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Гарник А.С.

з участю: представника Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - Сугацького Олега Миколайовича, представника товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська Судноплавно-Стівідорна Компанія" - Лущенкова Станіслава Володимировича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська Судноплавно-Стівідорна Компанія" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Дунайська Судноплавно-Стівідорна Компанія" (далі ТОВ "ДССК") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва) про скасування податкового повідомлення-рішення від 10 жовтня 2012 року №0000530070 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 491 470 грн., в тому числі за червень 2011 року на суму 448, 00 грн. та за липень 2011 року на суму 491 022, 00 грн, та 122 867, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що податковий кредит сформовано правомірно, оскільки він підтверджений належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що укладений між позивачем і контрагентом ПАТ "Криворіжаглобуд" правочин є нікчемним, оскільки при перевірці не було встановлено фактів надання послуг між ними.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 10 жовтня 2012 року №000053007 в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

З 17 по 18 вересня 2012 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ДССК" з питань взаємовідносин з контрагентом ПАТ "Криворіжаглобуд" за червень 2011 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року, за результатами якої складено акт №2924/15-419/31012697 від 25 вересня 2012 року.

Згідно з актом перевірки, позивачем порушено п.п.198.3 ст. 198, п.200.1, абз."а" п.200.4 ст. 200 ПК України, а саме зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 491 470, 00 грн.

На підставі акту перевірки, 10 жовтня 2012 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000530070, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 491 470, 00 грн., в тому числі за червень 2011 року на суму 448, 00 грн. за липень 2011 року на суму 491 022, 00 грн., та застосовано штрафні санкції у розмірі 122 867, 50 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що несплата одним з постачальників товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання податкових зобов'язань, порушення ним вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення позивачем вимог закону щодо формування податкового кредиту та заявлення бюджетного відшкодування.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

В апеляційній скарзі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва вказується, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит, так як укладені ним правочини з контрагентом ПАТ "Криворіжаглобуд" являються нікчемними, оскільки здійснювалися генпідрядником з залученням субпідрядних організацій, таких як ТОВ "Укрмонолитстрой" та ТОВ "РІП", господарська діяльність яких, в свою чергу, не спрямована на настання правових наслідків.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198 ПК України).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.1 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону (п.198.6 ст. 198 ПК України).

Таким чином, правомірність формування платником податку податкового кредиту і, відповідно, розрахунку суми бюджетного відшкодування надмірно сплаченого ПДВ визначається фактичним проведенням операцій (з придбання товару для використання у власній господарській діяльності) платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що якщо навіть безпосередній контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом умови отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту і, тому, суперечні цьому висновку доводи апелянта є необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "ДССК" та ПАТ "Криворіжаглобуд" було укладено договір підряду на проведення будівництва об'єктів перегрузочного комплекса генеральних та навалювальних вантажів в тилу причалів №81 від 22 листопада 2010 року.

Товарність господарських операцій позивача зі своїм безпосереднім контрагентом підтверджена належним чином, зокрема актами виконаних робіт, податковими накладними та платіжними дорученнями (а.с.78-109).

Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

Висновками довідки СДПІ по роботі з ГМК у м. Кривому Розі №630/08-07-147/1/01238979 від 12 жовтня 2011 року додатково підтверджується реальність здійснення господрських відносин ПАТ "Криворіжаглобуд" та ТОВ "ДССК", в тому числі і за перевіряємий період.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту та скасування податкового повідомлення-рішення №0000530070 від 10 жовтня 2012 року є правильними.

Судова колегія не приймає до уваги твердження апелянта щодо нікчемності укладених позивачем правочинів, які не спрямовані на настання правових наслідків, оскільки висновки про нікчемність правочинів відносяться до компетенції судів, а не податкових органів.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 травня 2013 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: