Постановление суда № 32008608, 19.06.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 738/380/13-ц Провадження № 22-ц/795/1501/2013 Головуючий у I інстанції -Парфененко О. Я. Доповідач - Смаглюк Р. І.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСмаглюк Р.І.,суддів:Євстафіїва О.К., Шитченко Н.В.,при секретарі:Зіньковець О.О., за участю:позивача ОСОБА_5, відповідачки ОСОБА_6, її представника ОСОБА_7,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Чернігівської області в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Менського районного суду від 18 травня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку та витребування житлового будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про визнання права приватної власності на спірний житловий будинок з надвірними будівлями, -

в с т а н о в и в:

В березні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку, укладеного та нотаріально посвідченого 4 листопада 2005 року між ним, від імені якого діяла піклувальник ОСОБА_8, та відповідачкою ОСОБА_6 та витребування цього житлового будинку, розміщеного в АДРЕСА_1, від неї, мотивуючи такими обставинами.

На час посвідчення договору купівлі-продажу спірного будинку він був неповнолітнім власником, його піклувальник ОСОБА_8 рішенням виконкому Менської міської ради від 28 жовтня 2005 року № 238 отримала дозвіл на продаж цього будинку від його імені і 4 листопада 2005 року був укладений та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу цього будинку.

Рішенням Менського районного суду від 25 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 29 січня 2013 року, вказане рішення виконкому Менської міської ради № 238 від 28 жовтня 2005 року було скасоване, як таке, що порушило його право на житло та право власності.

Оскільки договір купівлі-продажу був укладений з порушенням закону, відповідно до ст.ст. 203, 215, 224, 236 ЦК України ОСОБА_5 просив визнати його недійсним та витребувати від відповідачки спірний будинок.

В квітні 2013 року відповідачка ОСОБА_6 звернулася з зустрічним позовом про визнання за нею права власності на спірний будинок з надвірними будівлями, мотивуючи тим, що на час укладення договору купівлі-продажу між ОСОБА_5, від імені якого діяла піклувальник ОСОБА_8, та нею, відповідачкою ОСОБА_6, були дотримані вимоги закону щодо отримання згоди органу опіки та піклування та продаж його від імені неповнолітнього власника, 4 листопада 2005 року цей договір посвідчений нотаріально за реєстр. № 4443 та 10 листопада 2005 року зареєстрований Чернігівським МБТІ за реєстр. № 12279263. За період з 2005 року вона провела капітальний ремонт будинку, внаслідок якого його вартість збільшилась з 12 830 грн. до 125 005 грн.

Право власності на будинок в АДРЕСА_1. вона набула на законних підставах, за час володіння цим будинок фактично він є новоствореним майном, тому відповідно до ст.ст. 316, 321, 328, 334, 392 ЦК України просила визнати за нею право власності на цей будинок з надвірними будівлями, відмовивши ОСОБА_5 в задоволенні первісного позову.

Ухвалою суду від 7 травня 2013 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 на підставі заяви позивача залишено без розгляду.

Рішенням суду від 18 травня 2013 року в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі на вказане рішення суду відповідачка ОСОБА_6 просить вказане рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення зустрічного позову, мотивуючи неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши дозволи апеляційної скарги, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд прийшов до висновку про те, що право власності на спірний будинок у відповідачки виникло на законних підставах, доказів про порушення чи оспорювання цього права позивачем ОСОБА_5 не надано, тому відсутні підстави для його задоволення.

Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та нормам закону.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набути правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для набуття права власності на спірний будинок відповідачкою ОСОБА_6 є укладений договір купівлі-продажу цього будинку між позивачем ОСОБА_5, від імені якого діяла піклувальник ОСОБА_8, та нею. Договір нотаріально посвідчений 4 листопада 2005 року за реєстр.№ 4443 та зареєстрований за нею на праві власності 10 листопада 2005 року в Чернігівському МБТІ 10 листопада 2005 року за реєстр. № 12279263 / л.с.69-72/.

Укладення договору купівлі-продажу та його державна реєстрація відповідають вимогам ст.ст. 334, 657 ЦК України.

Отже, право власності ОСОБА_6 набуте нею на законних підставах, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, вчиненого відповідно до вимог закону.

Доказів того, що це право є порушеним, невизнаним чи оспорюваним, нема. Тому суд ухвалив рішення, яке відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги ці висновки суду не спростовують.

Посилання на збільшення вартості спірного будинку за час його капітального ремонту відповідачкою не є підставою для визнання права власності / л.с. 73-106, 107-110/.

Умови визнання права власності на новостворене майно передбачене ст. 331 ЦК України і підстав для цього нема.

Посилання відповідачки на ст. 392 ЦК України є необгрунтованим, оскільки відсутні ті обставини, які дають підстави для визнання права власності.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Менського районного суду від 18 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: