Решение № 31982982, 20.06.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 р. Справа № 909/305/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., при секретарі судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Державного територіально - галузевого об'єднання "Львівська залізниця",

вул.Гоголя, 1, м. Львів, 79000

до відповідача: Приватного акціонерного товариства

"Івано - Франківський локомотиворемонтний завод",

вул. Залізнична, 22, м. Івано-Франківськ, 76000

про: стягнення заборгованості в сумі 192 126,76грн., з яких: 107 331,14грн. - пеня, 74 400,00грн. - штраф, 10 395,62грн. - 3 % річних.

За участю представників сторін:

Від позивача: Яремко П.С. - юрисконсульт 1-ї категорії,

(довіреність № НЮ-47 від 01.01.13р.);

Від відповідача: Остап'юк М.П. - начальник юридичної служби,

(довіреність № 01-13/ЮС від 22.02.13р.),

Стахурська Х. В., (довіреність б/н від 20.06.13р.).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне територіально - галузеве об'єднання "Львівська залізниця" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Івано - Франківський локомотиворемонтний завод" заборгованість в сумі 136 631,68грн., з яких: 51 836,06грн. - пеня, 74 400,00грн. - штраф, 10 395,62грн. - 3 % річних.

В судових засідання 21.05.13р., 11.06.13р. оголошувалась перерва до 11.06.13р., 20.06.13р.

Представник відповідача в судове засідання 20.06.13р., адресував заяву № НЮ-607 від 04.06.13р. (вх.№ 9979/13 від 11.06.13р.), в якій просить суд про збільшити позовні вимоги в частині стягнення пені та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 192 126,76грн., з яких: 107 331,14грн. - пеня, 74 400,00грн. - штраф, 10 395,62грн. - 3 % річних.

Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право, зокрема, збільшити розмір позовних вимог, суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, а спір вирішується, виходячи зі збільшеної ціни позову.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору №Л/П-121652/НЮ від 21.06.12р., на виконання умов якого, Замовник/позивач передав, а Виконавець/відповідач прийняв по актах № 2 від 22.06.12р., №5 від 24.07.12р., дрезину ДГКу №3814, ДГКу №5144, для надання послуг з її модернізації;

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, зокрема п. 6.1. Договору, яким встановлено строк надання послуг з модернізації дрезини ДГКу №3814, ДГКу №5144 ;

- п. п. 8.4., 8.6. Договору, на підставі яких відповідачу нараховано 107 331,14грн. - пені, 74 400,00грн. - штрафу;

положення п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно яких, відповідачу нараховано 10 395,62грн. - 3% річних;

- звернення до відповідача з вимогою №НГ-10/109 від 23.01.13р., про оплату штрафних санкцій нарахованих за неналежне виконання відповідачем п. 6.1 Договору;

- приписи ст.ст. 509, 525, 526, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України.

Представники відповідача в судовому засіданні факт неналежного виконання взятих на себе договірних зобов"язань, в частині своєчасного надання послуг з модернізації дрезини ДГКу №3814, ДГКу №5144 підтвердили, про що зазначили у відзиві на позов №08/05 від 21.05.13р. (вх №8547/13 від 21.05.13р.), вказуючи при цьому, що в силу п.8.6. Договору, підставною є вимога позивача про застосування до відповідача такої міри відповідальності як пеня, проте вважають, що стягнення в повному обсязі даної суми неустойки, негативно вплине на фінансово-господарську діяльність підприємства, а також на виконання договірних зобов"язань перед залізницями України та відповідно забезпечення безпеки на залізничному транспорті, оскільки відповідач є суб"єктом господарювання державного сектору економіки, 100% акцій якого належить державі в особі Міністерства інфраструктури України, якому підпорядковується і позивач. Просять суд, зменшити розмір нарахованої позивачем пені до 10 000,00грн., звертаючи увагу суду на те, що несвоєчасне виконання робіт по модернізації дрезини не було наслідком умисного порушення договірних зобов"язань зі сторони відповідача, а було викликано складним фінансовим становищем підприємства та наявністю заборгованості позивача перед відповідачем за надані послуги. Щодо стягнення штрафу, представники відповідача заперечили в повному обсязі, вважають що застосування даного виду штрафної санкції, відповідно до умов п. 8.4. Договору, можливе тільки у випадку невиконання об"ємів робіт, згідно правил модернізації. Зазначають, що згідно актів виконаних робіт №40/12 від 26.12.12р., №39/12 від 25.12.12р., послуги з модернізації дрезини ДГКу №3814, ДГКу №5144 відповідачем частково виконані, решта об"єму робіт виконується і надалі. А тому, стягнення штрафу на сьогоднішній день є передчасним, оскільки об"єми робіт, зокрема їх виконання чи невиконання, може буде визначено при комісійній здачі машин після модернізації, відповідно до умов Договору. Неправомірною, на думку відповідача, є і нарахування, на підставі п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, 3% річних, оскільки дана норма права чітко встановлює відповідальність боржника за прострочення ним грошового зобов"язання. В даному випадку має місце несвоєчасне виконання робіт на не грошове зобов"язання, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних є безпідставною та необґрунтованою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, із врахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду спору впродовж розумного строку, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Між Державним територіально - галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" (Замовник/позивач) та Приватним акціонерним товариством "Івано - Франківський локомотиворемонтний завод" (Виконавець/відповідач) укладено Договір №Л/П-121652/НЮ від 21.06.12р.

Згідно п. 1.1. Договору Виконавець згідно вимог Замовника зобов"язується надати послуги з технічного обслуговування, ремонту та відновлення залізничних, трамвайних локомотивів та рухомого складу (Модернізація колійних машин ДГКу та модернізація колійної машини МПТ-6) в кількості згідно переліком наданих послуг (Додаток №1), який є невід"ємною частиною договору та калькуляціями (Додаток №2, №3) до договору, а Замовник - прийняти та оплатити надані послуги.

Надання послуг з модернізації здійснюється за адресою Виконавця: вул. Залізнична, 22, м.Івано-Франківськ, 76000 (п.1.2. Договору).

Відповідно до Додатку №1 до Договору, ціна модернізації колійної машини ДГКу становить 1 800,000,00грн.

Пунктом 6.1. Договору встановлено строк надання послуг - протягом 150 календарних днів з дня підписання акту здавальної колійної машини на модернізацію.

Приймання наданих послуг з модернізації колійних машин проводиться комісійно, уповноваженими особами Замовника та Виконавця. При прийманні наданих послуг Виконавець разом із Замовником складають фактичні калькуляції з розшифровками по статтям витрат. За результатами приймання представниками Замовника та Виконавця підписується акт наданих послуг з модернізації, який є підставою для оплати наданих послуг (п. 5.9. Договору).

Згідно п. 5.1. Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після пред"явлення Виконавцем рахунка на оплату послуг після підписання Сторонами акту приймання наданих послуг протягом 30 банківських днів починаючи з дати вказаної в акті приймання наданих послуг (а.с.51 Договору).

Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Замовник/позивач передав, а Виконавець/відповідач прийняв по актах № 2 від 22.06.12р., №5 від 24.07.12р. (а.с. 13-14), дрезину ДГКу №3814, ДГКу №5144, для надання послуг з її модернізації.

Проте, відповідач неналежно виконав взяті на себе договірні зобов"язання, зокрема п. 6.1. Договору, яким встановлено строк надання послуг з модернізації дрезини ДГКу №3814, ДГКу №5144 - 150 календарних днів з дня підписання акту здавальної колійної машини на модернізацію. При цьому, роботи, обумовлені Договором, відповідачем частково виконані та передані позивачу, про що свідчать акти виконаних робіт №40/12 від 26.12.12р. на суму 1 056 000,00грн., №39/12 від 25.12.12р. на суму 1 056 000,00грн. (а.с 15-16).

Позивач звертався до відповідача з вимогою №НГ-10/109 від 23.01.13р. (а.с 17), про оплату штрафних санкцій нарахованих відповідачу за неналежне виконання умов п. 6.1 Договору. Проте, дана вимога залишилась без належного реагування з боку відповідача.

Позивачем доведено перед судом, а відповідачем визнано, факт неналежного виконання останнім взятих на себе договірних зобов"язань, в частині своєчасного надання послуг з модернізації дрезини ДГКу №3814, ДГКу №5144.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.

Договір №Л/П-121652/НЮ від 21.06.12р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.ст.901, 903 Цивільного кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 107 331,14грн. - пеня, 74 400,00грн. - штраф, 10 395,62грн. - 3 % річних, нарахованих відповідачу за неналежне виконання останнім взятих на себе договірних зобов"язань, в частині своєчасного надання послуг з модернізації дрезини ДГКу №3814, ДГКу №5144.

Приписами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Такий вид забезпечення виконання зобов"язання як неустойка, розмір та порядок її нарахування, встановлено приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 231, 232 Господарського кодексу України, ст. 1, 2 Закону України "Про відповідальність несвоєчасне виконання грошових зобов"язань".

Пунктом 8.6. Договору, встановлено, що у разі несвоєчасного надання послуг з модернізації Виконавець оплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості не відремонтованого вчасно об"єму, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вище зазначені правові норми та 8.6. Договору, позивачем правомірно нараховано відповідачу 107 331,14грн. - пені (розрахунок а. с.174).

Проте, об"єктивно оцінивши вимогу позивача про стягнення з відповідача 107 331,14грн. - пені, суд приходить до висновку, що такий розмір пені є надмірно великим.

Нормами п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, надано право суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ст. 233 Господарського кодексу України).

Суд, врахувавши ступінь вини відповідача у виникненні спору, причини неналежного виконання зобов"язання, оскільки, станом на 08.11.12р. (період виконання робіт з модернізації дрезини ДГКу №3814, ДГКу №5144) заборгованість позивача перед відповідачем складала 2 781 366,00грн. (а.с. 166), матеріальні інтереси обох сторін, фінансовий стан відповідача, що заслуговує на увагу, наявність заборгованості в сумі 9 446 936,00грн. залізниць України перед відповідачем (а.с.191), наявність податкового боргу (листи ДПІ в м.Івано-Франківську про розстрочення грошових зобов"язань (податкового бору), а.с.155-162), існування непогашеного кредиту перед ПАТ "Державний ощадний банк" (а.с.192-199), невідповідність розміру пені наслідкам порушення зобов"язання, а також те, що відповідач є суб"єктом господарювання державного сектору економіки, 100% акцій якого належить державі в особі Міністерства інфраструктури України (а.с188), з метою запобігання збагачення кредитора за рахунок боржника, суд вважає за правильне, зменшити розмір нарахованої пені та стягнути з відповідача 53 665,57грн. - пені.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 74 400,00грн. - штрафу, то позов в цій частині не підлягає до задоволення.

Пунктом 8.4. Договору передбачено, що за невиконання об"ємів робіт, згідно правил модернізації, Виконавець оплачує Замовнику штраф у розмірі 5% від вартості невиконаних робіт.

В даному випадку, як встановлено судом, роботи, обумовлені Договором, відповідачем частково виконані та передані позивачу, про що свідчать акти виконаних робіт №40/12 від 26.12.12р. на суму 1 056 000,00грн., №39/12 від 25.12.12р. на суму 1 056 000,00грн. (а.с 15-16). Решта об"ємів робіт виконується і надалі, що підтверджено відповідачем та не заперечується позивачем. А відтак факту невиконання зобов"язання визначеного Договором в суді не встановлено, що в свою чергу унеможливлює застосування до відповідача такої міри відповідальності як штраф визначений п. 8.4. Договору.

Пунктом 8.4. Договору, передбачено відповідальність у вигляді штрафу за невиконання об"ємів робіт, що не слід ототожнювати з несвоєчасним виконання об"ємів робіт, тобто виконанням робіт у строк визначений Договором.

Таким чином, на основі вище зазначеного, вимога позивача про стягнення з відповідача 74 400,00грн. - штрафу не підлягає задоволенню.

Не підлягає до задоволення і вимога позивача про стягнення з відповідача 10 395,62грн. - 3 % річних, нарахованих відповідачу на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Стаття 625 Цивільного кодексу України, регулює умови відповідальності боржника за порушення грошового зобов"язання та визначає правові наслідки прострочення боржником такого зобов"язання. Водночас із матеріалів справи вбачається, що умовами укладеного між сторонами Договору передбачено зобов"язання відповідача щодо виконання певного обсягу робіт у визначений строк (п.6.1.Договору), який відповідачем порушено. При цьому обставин наявності грошових зобов"язань відповідача перед позивачем із виконанням Договору, судом не встановлено. Така ж правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 23.05.13р., у справі №5011-21/12724-2012.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, враховуючи вище викладене, стягненню в судовому порядку підлягає пеня в сумі 53 665,57грн. В частині стягнення 53 665,57грн.- пені, 74 400,00грн. - штрафу, 10 395,62грн. - 3 % річних - відмовити.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, cт.ст.173, 193, 231, 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державного територіально - галузевого об'єднання "Львівська залізниця" до відповідача ПАТ "Івано - Франківський локомотиворемонтний завод" про стягнення заборгованості в сумі 192 126,76грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Івано - Франківський локомотиворемонтний завод", вул. Залізнична, 22, м. Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 13655435) на користь Державного територіально - галузевого об'єднання "Львівська залізниця", вул.Гоголя, 1, м. Львів, 79000 (ідентифікаційний код 01059900) 53 665,57грн. (п"ятдесят три тисячі шістсот шістдесят п"ять грн. 57 коп.) - пені, 2 146,62грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 62 коп.) - судового збору.

Видати наказ.

В частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Івано - Франківський локомотиворемонтний завод", вул. Залізнична, 22, м. Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 13655435) 53 665,57грн.- пені, 74 400,00грн. - штрафу, 10 395,62грн. - 3 % річних - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.06.2013р.

Суддя С.Кобецька