Решение № 31963243, 19.06.2013, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

(ЗАОЧНЕ)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року м. Мукачево Справа № 303/3613/13

2/303/1803/13

Номер рядка стат. звіту -23

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого - судді Кость В.В.

при секретарі Болдижар О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево матеріали цивільної справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «І.Т.В. Сервіс Плюс»

до відповідача ОСОБА_1

про визнання правочину укладеним та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «І.Т.В. Сервіс Плюс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на основі типового договору між ТзОВ «І.Т.В. Сервіс Плюс» та ОСОБА_1 укладеним з 01.03.2012 року та стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01 березня 2012 року по травень 2013 року в сумі 909,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються доводами про те, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 та при цьому користується послугами з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тому відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», є фактичним споживачем послуг, які надані позивачем.

На підставі рішень виконавчого комітету Мукачівської міської ради «Про визначення виконавців послуг» від 24.01.2012 №28, від 29.01.2013 №19, позивача з 01.03.2012 року визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Керуючись вказаними актами органу місцевого самоврядування ТОВ «І.Т.В. Сервіс Плюс», після прийняття будинку АДРЕСА_1 на свій баланс (01.03.2012 р.), почало надавати послуги відповідно з урахуванням структури періодичності та строків надання.

Початком надання таких послуг стало здійснення всіх залежних від позивача дій, які були спрямовані на фактичне укладення означеного договору, у спосіб передбачений ст. 634 Цивільного кодексу України, а саме: здійснення публікації договору на офіційному сайті надавача послуг; неодноразове надсилання на адресу відповідача пропозицій про укладення договору; відсутність претензій з боку відповідача щодо якості наданих послуг.

Оскільки сторони тривалий час виконують конклюдентні дії, спрямовані на фактичне надання та споживання вищевказаних послуг, тому в наявності у повній наявності є

обставини, які свідчать про наявність між сторонами договірних відносин з приводу надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Представник позивача в судове засідання по справі не з'явився, оскільки заявив клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 27). Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити та проти ухвалення судом заочного рішення не заперечив.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень проти позову не надав, тому, за згодою представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.

На підставі рішень виконавчого комітету Мукачівської міської ради «Про визначення виконавців послуг» від 24.01.2012, №28 та «Про погодження виконавця послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом, групою будинків; утримання житлових будинків і прибудинкових територій» та від 29.01.2013 №19 «Про погодження виконання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом, групою будинків і прибудинкових територій» позивача визначено виконавцем послуг з 01.03.2012 року з вищевказаних послуг.

Будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в якому проживає відповідач, віднесено до переліку будинків, стосовно яких позивач здійснює послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що підтверджується актом прийняття-передачі об'єкта в управління з управління (з балансу) (а.с.26).

Згідно зі ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В судовому засіданні відповідачем не було надано суду підтверджуючих доказів того, що він відмовився від отримання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, подавши відповідну заяву до позивача.

Перед початком надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, слугувало здійснення всіх залежних від позивача дій, які полягали в укладенні типового договору «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», у спосіб передбачений ст. 634 ЦК України (а.с.25).

В свою чергу відповідач, продовжував отримувати вказані послуги, що відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, що свідчить про фактичне виникнення цивільних прав та права та обов'язків між сторонами.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV (далі - Закон № 1875-IV).

Відповідно до положень вказаного закону (п. 1 ст. 1), термін «житлово-комунальні послуги» визначається як результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування у жилих та нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до п. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є договори та інші правочини.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 та п.п. 3 п. 2 ст. 21 Закону № 1875-IV передбачено, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно з положеннями частини першої ст. 19 Закону № 1875- IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються

виключно на договірних засадах. Учасниками даних відносин є: власник, споживач, виконавець, виробник.

В свою чергу, виконавець зобов'язаний підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором (ч. 2 ст. 21 Закону №1875-IV ).

Поряд з цим, ст. 4 Закону № 1875-ІV передбачено, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Цивільним кодексом України (ст.ст. 3, 6, 203, 626, 627) визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулювання загальних вимог укладення договорів як різновиду правочинів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу (п. 2 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст.ст. 642 - 643 ЦК України.

Частина перша ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України законодавець виходив з того, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Отже, з передбаченим п. 1 частини третьої ст. 20 Закону № 1875-IV обов'язком споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовленим виконавцем на основі типового договору, кореспондується зустрічний обов'язок виконавця (п. 3 частини другої ст. 21 Закону № 1875-IV), підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» (далі - постанова № 529).

З аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст.ст. 19 -21 Закону № 1875 -IV від 24 червня 2004 року, постанови № 529 вбачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Разом з позовною заявою до суду позивачем був наданий договір «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», підготовлений ТОВ «І.Т.В. Сервіс Плюс».

Дослідивши вищевказаний договір, суд приходить до висновку, що він відповідає типовому договору, а тому відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі

суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та ст. ст. 19, 20 Закону № 1875 -IV.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків, суд приходить до висновку про те, що в разі невизнання відповідачем (споживачем) права позивача (виконавця) послуг на укладення договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»від 19.08.92 р. власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов»язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Враховуючи формулювання позовних вимог із зазначенням дати укладення договору в минулому часі, що фактично є проханням визнати його укладеним, враховуючи вищезазначені положення закону, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання договору укладеним, що також відповідає принципу публічності цивільного процесуального права.

Не зважаючи на те, що жодних претензій про неналежне виконання позивачем своїх послуг відповідач не пред'являв, станом на травень 2013 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 909,94 грн (розрахунок нарахувань за послуги (а.с. 12). А тому враховуючи те, що в процесі між сторонами не досягнуто згоди щодо умов договору, то на підставі ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» слід стягнути з відповідача вищевказану заборгованість.

Також із відповідача слід стягнути суму 614,10 грн. (шістсот чотирнадцять гривень 10 коп.) у відшкодування судових витрат (в т.ч. 344,10 грн. - судовий збір, 270,00 грн. - витрати на правову допомогу) на підставі ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст.10, 14, 57-60, 88, 169, 212-215, 223, 224-228, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов ТзОВ «І.Т.В. Сервіс Плюс» задоволити повністю.

2. Визнати договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на основі типового договору між ТзОВ «І.Т.В. Сервіс Плюс» та ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) укладеним з 01.03.2012 року.

3. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «І.Т.В. Сервіс Плюс» (м. Мукачево, вул. Ужгородська, 17, Ф-ЗОУ АТ «Держощадбанк України», р/р 26003300397733, МФО 312356, Код ЄДРПОУ 38456224) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01 березня 2012 року по травень 2013 року в сумі 909,94 грн. (дев'ятсот дев'ять гривень 94 коп.), а також суму 614,10 грн. (шістсот чотирнадцять гривень 10 коп.) у відшкодування судових витрат (в т.ч. 344,10 грн. - судовий збір, 270,00 грн. - витрати на правову допомогу).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.В. Кость