Решение № 3192856, 13.02.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.09 Справа № 9/18

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Ест Плюс", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугінком", м. Луганськ

про стягнення 9 261 грн. 74 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Перова Н.П., дов. б/н від 26.08.08,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 6209,66 грн., 3% річних у розмірі 776,21 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2275,87 грн. за договором поставки від 11.07.08. № 402.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на вказаний вище договір поставки від 11.07.08. № 402, за яким він поставив відповідачу товар, за який останній не розрахувався.

Рішенням господарського суду від 16.09.08 по справі № 15/140, яке набрало законної сили, з відповідача було стягнуто на користь позивача 60928,15 грн. основного боргу, однак ця сума на час розгляду цієї справи не погашена.

Позивач, посилаючись на ст.ст. 11, 202, 509, 525, 610 та 625 ЦК України, п. 7.2 договору, нарахував пеню у розмірі 6209,66 грн., 3% річних у розмірі 776,21 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2275,87 грн. за період невиконання відповідачем грошового зобов'язання.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача і надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір поставки від 11.07.08. № 402, за яким позивач поставив відповідачу товар, за який останній не розрахувався.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у т.ч. боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

За правилами ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду від 16.09.08 по справі № 15/140, яке набрало законної сили, з відповідача було стягнуто на користь позивача 60928,15 грн. основного боргу, однак ця сума на час розгляду цієї справи не погашена.

Таким чином, спірні правовідносини стосуються правомірності чи неправомірності застосування позивачем неустойки у вигляді пені відповідно до п. 7.2 договору поставки від 11.07.08 та вимог ст. 625 ЦК України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а відповідно до ст. 611 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки сторони передбачили у п. 7.2 спірного договору відповідальність за несвоєчасну оплату товару у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, то вимога про стягнення пені за період прострочки оплати (7 днів з дати поставки (пункт 4.1 договору) з 28.07.08 (155 днів) є правомірною та підлягає стягненню у заявленій сумі 6209,66 грн.

Крім того, законною є вимога про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 776,21 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2275,87 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

При подачі позову позивачем сплачено державне мито платіжним дорученням № 2620 від 29.12.08 у розмірі 92,62 грн. та платіжним дорученням № 1755 від 15.09.08 у розмірі 19,63 грн., всього –112,25 грн., що перевищує розмір мита, встановлений чинним законодавством, тому зайво сплачене держмито підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ТОВ "Лугінком", м. Луганськ, вул. Дзержинського, б. 35, код 21772882, на користь позивача, ТОВ "Дон-Ест Плюс", 91009, м. Луганськ, Лєсной тупік, 1в, код 30092017, суму пені у розмірі 6209,66 грн., 3% річних у розмірі 776,21 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2275,87 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –102,0 грн. та інформаційно-технічні витрати –118,0 грн.

3. Повернути позивачу, ТОВ "Дон-Ест Плюс", 91009, м. Луганськ, Лєсной тупік, 1в, код 300920017, з державного бюджету зайво сплачене державне мито у розмірі 10,25 грн.

Повернення зайво сплаченого держмита здійснюється на підставі цього рішення, підписаного та скріпленого печаткою суду, оскільки оригінали вказаних платіжних документів знаходяться у матеріалах справи.

Наказ видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя А.Г.Ворожцов