№ 31884470, 11.06.2013, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2013 р. Справа №818/4085/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи вимоги тим, що 11.03.2013 року ДПІ у місті Сумах було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000171502 про визначення ТОВ «Глобус» грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб : за основним платежем у сумі 10253,8 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5126,92 грн., всього -15380,72 грн.

Позивач вважає його протиправним та просить скасувати, зазначаючи, що ухвалою господарського суду Сумської області від 21.07.2010р. було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Глобус» на підставі статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Постановою господарського суду Сумської області від 06.09.2010 р. боржника було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.04.2011р. припинено процедуру ліквідації боржника, передбачену статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та зазначено про перехід до процедури розпорядження майном боржника. Ухвалою суду від 24.04.2012р. було введено процедуру розпорядження майном, а 27.09.2012 року процедура розпорядження майном припинена та відкрита ліквідаційна процедура.

Згідно ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, підприємницька (комерційна) діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу.

Відповідно до ч.1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав. Тобто, з викладеного випливає, що в ліквідаційній процедурі у банкрута не з'являється ніяких додаткових податкових зобов'язань, крім тих, які у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів відповідно до статей 14, 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Представник відповідача проти позову заперечив, пояснив, що виходячи із приписів ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів - кредиторів за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Стосовно зобов'язань поточних кредиторів, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство під час судових процедур, правила мораторію не застосовуються і по цих зобов'язаннях, згідно загальних правил, застосовуються штрафні (фінансові) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після його введення, то не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення. Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням.

З огляду на викладене та враховуючи те, що ТОВ «Глобус» має об'єкт оподаткування земельну ділянку, яка надана йому Сумською міською радою в оренду згідно договору оренди земельної ділянки від 09.09.2009р., однак не подав в установлений законом строк податкову декларацію з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2012 рік, а відповідно і не узгодив податкові зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за вересень - грудень 2012 p., сума грошового зобов'язання визначена податковим органом в податковому повідомленні - рішенні № 0000171502 від 13.03.2013р. в розмірі 15380,72 грн., в т.ч. 10253,80 грн. - за основним платежем, 5126,92 грн .- за штрафними санкціям, у відповідності до чинного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питання повноти та правильності обчислення ТОВ «Глобус» податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за вересень - грудень 2012р. відповідачем було складено акт від 28.02.2013р. №686/152/32778492 та винесено податкове повідомлення-рішення №0000171502 від 13.03.2013р., яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за вересень - грудень 2012 на суму 15380,72 грн., в т.ч. 0253,80 грн. - за основним платежем, 5126,92 грн . - за штрафними санкціями. ( а.с. 7, 59-60).

Зазначене рішень суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині нарахування штрафних санкцій з огляду на таке.

Згідно статті 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень Податкового Кодексу з урахуванням критеріїв, які визначені у розділі XIII «Плата за землю».

Питання орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності врегульовані ст. 288 Податкового кодексу, Земельним, Цивільним кодексами та в частині справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, як податкового платежу, Законом України «Про оренду землі», іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (статті 125,126 Земельного кодексу).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передавати, орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ст. 55 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим кодексом.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю та дієздатністю, може бути позивачем, відповідачем у суді. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ст. 91 Цивільного кодексу).

Підставою для вилучення суб'єкта господарювання з державного реєстру є скасування державної реєстрації. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу.

Судом встановлено, що між Сумською міською радою та ТОВ «Глобус» укладено договір оренди земельної ділянки площею 835 кв.м. по вулиці Супруна,32/1 від 09.09.2009 року, терміном дії до 15.07.2019р. ( а.с. 9-12).

ТОВ «Глобус» є юридичною особою, яка перебуває у стані припинення підприємницької діяльності. Так, ухвалою господарського суду Сумської області від 21.07.2010р. було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Глобус» на підставі статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів( а.с.23-24). Постановою господарського суду Сумської області від 06.09.2010 р. боржника було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру ( а.с.25-28). Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.04.2011р. припинено процедуру ліквідації боржника, передбачену статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та зазначено про перехід до процедури розпорядження майном боржника ( а.с.29-30). Ухвалою суду від 24.04.2012р. було введено процедуру розпорядження майном ( а.с.22), а 27.09.2012 року процедура розпорядження майном припинена та відкрита ліквідаційна процедура ( а.с.20-21).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ( в редакції, яка діяла до 01.01.2013 року) мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення статті 12 Закону , яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), стосується вимог, зобовязань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, це положення слід застосовувати у контексті статті 1 цього Закону, де наведене саме визначення мораторію.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій (що за своєю природою є додатковими зобов'язаннями, похідними від основного,) з усіх видів заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з частиною першою статті 23 Закону лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Проте, зазначена норма не звільняє від обов'язку щодо сплати основного зобов'язання в період дії мораторію на цій стадії судової процедури банкрутства.

Таким чином, рішення податкового органу щодо визначення ТОВ «Глобус» грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб у сумі 10253,8 грн. є правомірним.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сумах №0000171502 від 13 березня 2013 року про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Глобус" грошового зобов"язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 5126,92 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складений 17 червня 2013 року.

Суддя Л.М. Опімах