№ 31787341, 11.06.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3873/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного підприємства «Промінь-2004» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.04.2013 року № 0000942250.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки в акті перевірки від 25.03.2013 року № 2038/22-5/26542721, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, містять відомості щодо виявлених порушень, факт існування яких не підтверджений належними засобами доказування та допустими доказами, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено всупереч законодавству, що регулює спірні правовідносини. Зокрема, податковим органом зазначено, що позивачем відображені у податковій звітності взаємовідносини із контрагентом без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, оскільки контрагент позивача не знаходиться за місцезнаходженням, у нього відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення тощо, що свідчить про відсутність господарської діяльності зазначеного підприємства. Разом із тим, укладений позивачем із контрагентом договір був виконаний у повному обсязі, що підтверджується первинною документацією, а отже має реальний характер. Будь-яких доказів про нікчемність укладеного правочину співробітниками податкового органу в ході перевірки встановлено не було, у зв'язку із чим висновки за актом перевірки ґрунтуються на припущеннях і є недоведеними. Зважаючи на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся за судовим захистом.

До суду з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги із викладених вище підстав та просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином; заперечення на адміністративний позов не надав.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України, на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 19.03.2013 року № 802 та згідно повідомлення від 19.03.2013 року № 220/10/22-5, співробітником податкової інспекції проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Промінь-2004» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «ОТГ-Груп», їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень 2011 року, за результатами якої складений акт від 25.03.2013 року № 2038/22-5/26542721.

Перевіркою встановлено порушення ПП «Промінь-2004» п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в березні 2011 року на суму 91095 гривень.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.04.2013 року № 0000942250, яким ПП «Промінь-2004» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 91095 гривень та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 гривні.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.02.2010 року між ПП «Промінь-2004» (Замовник) та ТОВ «ОТГ-Груп» (Виконавець) укладений договір № 2802/3 про надання рекламних та поліграфічних послуги.

Згідно п.2.1 вищевказаного договору Виконавець взяв на себе зобов'язання за дорученням Замовника проводити рекламну кампанію на спеціальних конструкціях в м. Одеса та в інших містах України згідно з адресною програмою, узгодженою сторонами договору у додатках до договору. У свою чергу, Замовник зобов'язується прийняти та вчасно й у повному обсязі оплатити роботи та послуги Виконавця в строки та на умовах, визначених Договором.

Відповідно до Додатку 1 до Договору від 28.02.2010 року № 2802/3 Виконавець за дорученням Замовника зобов'язується надати поліграфічні послуги: 1) друк рекламного зображення у березні 2011 року вартістю 175122 гривень (у т.ч. ПДВ - 29187 гривень); 2) розміщення рекламного зображення на конструкціях у березні 2011 року вартістю 371488 гривень (у т.ч. ПДВ - 61908 гривень).

Загальна вартість послуг в березні 2011 року за Додатком 1 до Договору від 28.02.2010 року № 2802/3 склала 546570 гривень (у т.ч. ПДВ - 91095 гривень).

На виконання вищезазначеного договору ТОВ «ОТГ-Груп» надало на користь ПП «Промінь-2004» послуги з розміщення рекламного зображення на конструкціях та друку рекламного зображення на суму 546570 гривень (у т.ч. ПДВ - 91095 гривень), про що Сторони склали акт здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт) від 30.03.2011 року, акт прийомки-передачі рекламного зображення від 30.03.2011 року.

Сплачений позивачем в складі ціни послуг податок на додану вартість в розмірі 91905 гривень віднесений ПП «Промінь-2004» до податкового кредиту на підставі виписаної ТОВ «ОТГ-Груп» податкової накладної № 835 від 30.03.2011 року. Розрахунки між Сторонами проводились у безготівковій формі, згідно платіжних доручень від 15.04.2011 року № 32 та від 19.04.2011 року № 34.

Як убачається з акту перевірки, перевіряючий дійшов висновку, що операції з надання послуг з розміщення рекламного зображення на конструкціях та друку рекламного зображення фактично не проводились і факт отримання послуг не знайшов підтвердження використання у власній господарській діяльності ПП «Прмінь-2004».

В акті зазначено, що відсутність реальної можливості поставки послуг ТОВ «ОТГ-Груп» свідчить про те, що операції не мали реального товарного характеру, послуги не могли надаватись. Отже у зв'язку з відсутністю у ТОВ «ОТГ-Груп» необхідним умов для проведення відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, перевіряючий дійшов висновку, що операції з надання послуг не проводилися.

Перевіркою не підтверджено поставки послуг, а отже відповідно до п.201.4 ст.201 ПК України податкові зобов'язання з податку на додану вартість у постачальника ПП «Промінь-2004» не відображено в складі податкових зобов'язань в податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди звітності на суму 91095 гривень.

Отже за актом перевірки позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту у декларації з ПДВ за березень 2011 року суму в розмірі 91095 гривень, так як проведеною перевіркою неможливо підтвердити реальність здійснення господарських відносин з контрагентом.

В основу вищезазначених висновків покладені дані інформаційних баз та акт перевірки від 20.02.2013 року № 7445/7/22-50 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ОТГ-Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період листопад 2010 року березень 2011 року».

Зміст зазначеного акту відтворений в акті перевірки від 25.03.2013 року № 2038/22-5/26542721 і взятий за основу всіх висновків перевіряючого. Зокрема, у названому акті зазначено, що усі операції ТОВ «ОТГ-Груп» не спричиняють реального настання правових наслідків, так як підприємство не могло фактично здійснювати господарські операції внаслідок відсутності необхідних для цього ресурсів, а також не підтвердження фактів придбання товарів від контрагентів.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні» для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами, розроблений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений Наказ Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 984.

Згідно з п.6 Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В порушення вищенаведеного положення, перевіряючою в акті перевірки викладено порушення без посилання на первинні або інші документи, які підтверджують зазначений факт. Саме порушення висвітлено нечітко, необ'єктивно та не у повній мірі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки від 25.03.2013 року № 2038/22-5/26542721, щодо нереальності господарських операцій між ПП «Промінь-2004» та ТОВ «ОТГ-Груп».

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, серед іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 зазначеного Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів і України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи: розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи вищезазначене, з акту перевірки від 25.03.2013 року № 2038/22-5/26542721 вбачається, що висновки перевірки зроблені лише на підставі акту від 20.02.2013 року № 7445/7/22-50 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ОТГ-Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період листопад 2010 року березень 2011 року», даних інформаційних баз, податкових декларацій без врахування інших документів, обов'язкових для проведення такої перевірки.

Проаналізувавши зміст акту перевірки, суд встановив, що висновки відповідача про нікчемність операції позивача є необґрунтованими, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладену позивачем угоду - нікчемним правочином.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків. Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

В даному випадку податковий орган обмежився посиланням на інший акт перевірки та без самостійного дослідження господарської операції дійшов хибного висновку про безтоварність укладеного позивачем із ТОВ «ОТГ-Груп» правочину.

Таким чином, висновки перевіряючого щодо безпідставного формування ТОВ «Промінь-2004» податкового кредиту, які підтверджені договором, актами здачі-прийнятті послуг, прийомки-передачі рекламного зображення, платіжними дорученнями, податковою накладною, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 по контрагенту ТОВ «ОТГ-Груп», які складені належним чином і відповідають вимогам ведення бухгалтерського обліку, з мотивів непідтвердження отримання послуг - є необґрунтованими, оскільки факт отримання послуг підтверджений достатніми та належними доказами.

У зв'язку із цим прийняття податковою інспекцією спірного податкового повідомлення-рішення від 04.04.2013 року № 0000942250 є неправомірним, а саме податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст. 7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та без дотримання принципу верховенства права.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 128, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Промінь-2004» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 04.04.2013 року № 0000942250.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя _____ І.В. Завальнюк