Постановление суда № 31745473, 10.06.2013, Кадіївський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Стахановський міський суд Луганської області)

Справа № 432/3768/13-ц

Провадження №2/432/1408/2013

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 р. суддя Стахановського міського суду Луганської області

ОСОБА_1 розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, МПП «Алькор», ТВП «Еоліс», треті особи ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про припинення спільно-часткової власності та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до Стахановського міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, МПП «Алькор», ТВП «Еоліс», треті особи ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про припинення спільно-часткової власності та визнання права власності. Дослідивши матеріали позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог статті 20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи, якщо є підстави для його відводу, перелік яких наведено у пунктах 1 - 3 частини 1 зазначеної статті.

Крім того, пунктом 4 частини 1 статті 20 ЦПК України передбачено, що суддя також не може брати участі у розгляді справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено.

Разом з цим слід зазначити, що відповідач по даній справі ОСОБА_5 працювала на посаді судді Стахановського міського суду Луганської області. Ця обставина може викликати сумніви у неупередженості судді.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 грудня 2009року в справі «Мироненко і Мартиненко проти України» вказав, що згідно з установленою практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання п.1 ст.6 Конвенції за допомогою субєктивного та обєктивного критеріїв. За субєктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до обєктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Згідно ч.І ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом. Зі змісту статті 55 цього закону випливає, що кожен суддя зобов'язаний чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, не вчиняти дій, що принижують авторитет судової влади.

З метою недопущення існування сумнівів у неупередженості суду та приниження авторитету судової влади, суддя вважає за необхідне заявити про самовідвід.

Керуючись ст.ст.20,23, 293 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заявити самовідвід по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, МПП «Алькор», ТВП «Еоліс», треті особи ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про припинення спільно-часткової власності та визнання права власності.

Ухвала окремо від остаточного рішення по справі оскарженню не підлягає.

Суддя