№ 31743439, 05.06.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3525/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Одеса

31 травня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю рибопромислової судноплавної компанії «Капітан» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2012 року № 0002012250, скасування акту перевірки від 07.11.2012 року № 6716/22-5/25036370 та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю рибопромислової судноплавної компанії «Капітан» (надалі по тексту - позивач або ТОВ РСК «Капітан») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі по тексту - відповідач або ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС), в якому просить визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012 року № 0002012250; скасувати повністю акт від 07.11.2012 року № 6716/22-5/25036370 «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ РСК «Капітан» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Юнайтед Технолоджиз», їх реальності та повноти відображення в обліку за період 2012 року»; зобов'язати відповідача внести відповідні зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України в частині відображення недостовірної інформації, викладеної в акті від 07.11.2012 року № 6716/22-5/25036370 «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ РСК «Капітан» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Юнайтед Технолоджиз», їх реальності та повноти відображення в обліку за період 2012 року».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ РСК «Капітан» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Юнайтед Технолоджиз», їх реальності та повноти відображення в обліку за 2012 року, за результатами якої складено акт від 07.11.2012 року № 6716/22-5/25036370, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012 року № 0002012250, яким позивачу зменшено від'ємне значення сум податку на додану вартість у розмірі 287 169 грн. Позивач вважає, що оскаржувані податкове повідомлення - рішення та акт підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечували в повному обсязі з підстав викладених у запереченнях на позов, зокрема зазначивши, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржуване рішення та акт є законними.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Судом встановлено, що у період з 19.10.2012 року по 01.11.2012 року згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ та відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 15.10.2012 року № 2291, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ РСК «Капітан» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Юнайтед Технолоджиз», їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт перевірки від 07.11.2012 року № 6716/22-5/25036370 «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ РСК «Капітан» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Юнайтед Технолоджиз», їх реальності та повноти відображення в обліку за період 2012 року», відповідно до висновку якого встановлено порушення позивачем п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 287 169,01 грн., в тому числі по періодах: липень 2012 року - 287169,01 грн., внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 287 169,01 грн., у тому числі по періодах: липень 2012 року 287 169,01 грн. (а.с. 24-32).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012 року № 0002012250, яким позивачу зменшено від'ємне значення сум податку на додану вартість у розмірі 287 169 грн. (а.с. 33).

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ТОВ РСК «Капітан» оскаржило їх в судовому порядку, вимагаючи їх скасування.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню суб`єкта владних повноважень, суд виходив з приписів ч.3 ст.2 КАС України та дійшов висновку про його протиправність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ РСК «Капітан» в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2012 року № 0002012250 з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем за результатами перевірки прийнятий акт від від 07.11.2012 року № 6716/22-5/25036370, проте з висновками цього акту посадові особи позивача були не згодні. Таким чином, обставини зазначені у акті перевірки не є підтвердженими позивачем, а тому згідно з положеннями ч. 2 ст. 71 КАС України всі вказані в акті обставини повинні доводитись відповідачем під час офіційного з`ясування обставин справи.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено від'ємне значення сум податку на додану вартість у розмірі 287 169 грн. стали висновки відповідача про заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ на суму 287 169,01 грн. у липні 2012 року, внаслідок неправомірного включення до складу податкового кредиту зазначеної суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Юнайтед Технолоджиз», оскільки придбане обладнання не використовується позивачем в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (не прийнято в експлуатацію та перебуває на відповідальному зберіганні у іншої юридичної особи).

Суд з даними висновками відповідача не погоджується, з огляду на наступне.

Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання, виникають на підставі господарських договорів. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Згідно ст. 67 ГК України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що в перевіряємий період в ході здійснення господарської діяльності між позивачем (Покупець) та його контрагентом ТОВ «Юнайтед Технолоджиз» (Постачальник) 19.06.2012 року був укладений договір поставки № 10, згідно предмету якого (п.1 ст.1 договору) Постачальник поставить обладнання для виробництва паливних гранул (пеллет) Прес-гранулятор РР450 Twin (далі - Обладнання) в комплектації згідно Додатку № 1 до Договору, а Покупець прийме Обладнання й оплатить їх відповідно до умов Договору (а.с. 6-10).

Згідно пункту 3 Договору виробником Обладнання є компанія Sweden Power Chippers AB (далі - Виробник), представником виробника в країнах СНД є TOB «Полі-НОМ» (далі представник Виробника). Представник забезпечує шеф-інженерне супроводження монтажу обладнання, здійснення пуско-налагоджувальних робіт щодо Обладнання та проведення інструктажу персоналу Покупця щодо правил роботи з Обладнанням. Згідно пункту 1 статті 2 Договору, сума Договору складає 1 723 014,00 грн., в тому числі ПДВ - 287 169,00 грн.

Статтею 3 Договору передбачено, що платіж здійснюється Покупцем таким чином: Покупець здійснює попередню оплату у розмірі 175 099,72 грн., тому числі ПДВ - 29 183, 29 грн. на поточний рахунок Постачальника у безготівковій національній валюті України на протязі 3 (трьох) банківських днів з дати укладення цього Договору. Остаточна оплата в розмірі 1 547 914,28 грн., у тому числі ПДВ - 257 985,71 грн., переказується Покупцем на поточний рахунок Постачальника у безготівковій національній валюті України на протязі 30 (тридцяти) банківських днів з дати укладення цього Договору.

Згідно статті 4 Договору передбачені наступні умови постачання: Обладнання відвантажується Покупцю на протязі 3 (трьох) робочих днів від дати одержання Постачальником грошових коштів відповідно до умов підпункту 1.2 пункту 1 статті 3 цього Договору, про що Постачальник письмово повідомляє Покупця. Місце постачання: Україна, м. Одеса, вул. Скісна, 27. Датою постачання Обладнання вважається дата, проставлена Покупцем на видатковій накладній в момент їх одержання.

Відповідно до ст. 265 Цивільного кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України).

Момент виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст. 664 Цивільного кодексу України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар, надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Таким чином, факт отримання товару документально підтверджується наявними первинними бухгалтерськими документами (накладні) та первинними бухгалтерськими документами подальшої реалізації отриманого товару.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору контрагентом позивача ТОВ «Юнайтед Технолоджиз» протягом періоду, що перевірявся на адресу ТОВ РСК «Капітан» було поставлено товар (Прес-гранулятор РР450 Twin (комплект обладнання для виробництва деревних паливних гранул) потуж. 106,86 кВт) на загальну суму 1 723 014,00 грн., у тому числі ПДВ, а позивач прийняв та оплатив, отриманий товар, по якому сума податку на додану вартість склала в загальному розмірі 287 169,00 грн.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за поставлений товар проводились у безготівковій формі наступним чином: 19.06.2012 року - 175 099 грн. 72 коп.; 16.07.2012 року - 1 521 914 грн. 08 коп.; 27.07.2012 року - 26 000 грн. 02 коп., що підтверджено платіжними дорученнями (а.с. 63-68).

При отриманні товару була оформлена видаткова накладна № РН-0000001 від 27.07.2012 року (а.с. 21).

Транспортування вказаного товару підтверджено товарно-транспортною накладною № 2707-1 від 27.07.2012 року (а.с. 27).

Таким чином про підтвердження поставки товару за вищезазначеною угодою свідчать первинні бухгалтерські документи, а саме податкові накладні, видаткова накладна, платіжні доручення, товарно-транспортна накладна, наявні в матеріалах справи, (а.с. 21-22, 51-53, 63-68).

Отриманий ТОВ РСК «Капітан» товар був оприбуткований у встановленому порядку, а саме за отриманий товар позивачем були здійснені розрахунки шляхом безготівкового переказу грошових коштів, операції були відображені у податковому обліку та бухгалтерському обліку, відносно чого представник відповідача у судовому засіданні не заперечував.

Таким чином судом встановлено, що позивачем було виконано всі зобов'язання, які покладено Цивільним кодексом України за договором поставки, а саме: прийнято товар та сплачено продавцю грошові кошти, про що свідчать вищезазначені первинні документи.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ «Юнайтед Технолоджиз», включені позивачем до складу податкового кредиту липня 2012 року, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5, додатку 1 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року (звітна податкова декларація з ПДВ за липень 2012 року від 20.08.2012 року № 905031804).

Податкові накладні містять код УКТ ЗЕД 8479301000 та зареєстровані постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що відповідачем зазначено в акті перевірки.

Крім того судом встановлено, що 12.06.2012 року по підприємству TOB РСК «Капітан» був виданий наказ про розподіл обов'язків між відділами TOB РСК «Капітан» з метою придбання для використання у господарської діяльності обладнання для виробництва паливних гранул (пеллет) (а.с. 23).

07.04.2010 року між позивачем (Замовник) та ДП «Дирекція Верстатобуд» (Підрядник) був укладений договір підряду та додаткова угода до нього від 02.06.2012 року. Згідно умов цього Договору Підрядник взяв на себе зобов'язання підготувати приміщення для розміщення обладнання для виробництва паливних гранул (пеллет) та монтаж комплекту обладнання для виробництва дерев'яних паливних гранул (обладнання згідно Договору надається Замовником) (а.с. 14-16).

Фактичне виконання умов вказаного договору підтверджується первинними актами прийняття виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 (а.с. 54-62).

Додатково до зазначеного договору підряду від 07.04.2010 року з метою забезпечення збереження придбаного майна між TOB РСК «Капітан» (Поклажодавець) та ДП «Дирекція Верстатобуд» (Зберігач) був укладений договір зберігання від 26.07.2012 року, відповідно до предмету якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання протягом строку дії цього договору технологічне обладнання для виробництва паливних гранул у кількості та за переліком згідно Додатку №1 (а.с. 17-19).

Фактична передача обладнання на зберігання згідно вищезазначеного договору підтверджується актом приймання-передачі на зберігання від 27.07.2012 року (а.с. 82) та показаннями свідка.

Також 10.04.2012 року між, сертифікованою Виробником юридичною особою, TOB «Полі-НОМ» (Виконавець) та TOB РСК «Капітан» (Замовник) для забезпечення шеф-інженерного супроводження монтажу обладнання, здійснення пуско-налагоджувальних робот щодо Обладнання та проведення інструктажу персоналу Покупця щодо правил роботи з Обладнанням, був укладений договір підряду № 2/04 від 10.04.2012 року, відповідно до предмету якого Замовник доручає та зобов'язується сплатити та прийняти результати робіт Підрядника, а Підрядник зобов'язується виконати технологічну частину виробництва гранульованої соломи згідно переліку робіт, зазначеного у Додатку № 1який є невід'ємною частиною Договору (а.с. 11-13).

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору позивачем надано результат робіт по договору № 2/04 від 10.04.2012 року ТОВ РСК «Капітан» - ТОВ «Полі-НОМ» «Технологічна частина проекту виробництва гранул та брикетів із соломи» (а.с. 127-151).

Як вбачається з акту, під час проведення перевірки встановлено, що при отримані обладнання згідно договору поставки від 19.06.2012 року від постачальника ТОВ «Юнайтед Технолоджиз» ТОВ РСК «Капітан» той же датою передано обладнання на зберігання ДП «Дирекція Верстатобуд», де воно перебуває з 27.07.2012 року до моменту проведення перевірки, у зв'язку з чим відповідач дійшов висновку, що позивач скористався правом на нарахування податкового кредиту у сумі 287 169 грн., при тому що придбане обладнання не використовується в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (не прийнято в експлуатацію та перебуває на відповідальному зберіганні у іншої юридичної особи).

Суд критично відноситься до зазначених висновків та вважає їх не обґрунтованими та такими, що суперечать дійсним обставинам справи, з огляду на наступне.

Відповідно до норм статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно статті 42 Господарського Кодексу України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Нормами статті 44 Господарського Кодексу України встановлено, що підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Отже, для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Отже, відповідачем не взято до уваги те, що укладення договору, який передбачає поставку товарів вже є ознакою господарської діяльності.

Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі по тексту - ПК України).

Так п. 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому п. 198.3. ст. 198 ПК України чітко визначено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.4 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Проте податкова накладна не є документом, на підставі якого можливо дійти висновку про використання придбаних послуг у межах господарської діяльності платника податку та отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

При цьому у системному зв'язку вищезазначених приписів Податкового кодексу України визначено момент виникнення права платника податків на податковий кредит та момент, в який суми податку на додану вартість можуть бути віднесені платником податку до складу податкового кредиту, тобто той момент, в який платник податків має не тільки право на податковий кредит, але й достатні, визначені Законом правові та фактичні підстави для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Тобто, аналіз вищевказаних положень Податкового кодексу України надає достатні підстави для висновку, що платник податків має правову можливість скористатися правом на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту саме по даті фактичного отримання таким платником податків оригіналу податкової накладної.

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Тобто, згідно з вказаною нормою, податковий орган нараховує податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовує фінансові санкції до підприємства тільки у разі відсутності податкових накладних під час перевірки.

Судом встановлено, що TOB PCK «Капітан» цілком обґрунтовано відповідно до п.п. 198.6 п. 198 ст. 198 ПК України віднесло до податкового кредиту суму ПДВ у загальному розмірі 287 169,00 грн., підтверджену відповідними документами, у тому числі податковими накладними. Зазначені операції відображені в податкових деклараціях за відповідний період.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем не були з'ясовані обставини які мають важливе значення для визначення обставин відносно подальшого використовування в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку придбаного обладнання.

Так в акті перевірки не було надано оцінку Договору підряду від 07.04.2010 року, укладеного між TOB PCK «Капітан» (Замовник) та ДП «Дирекція Верстатобуд» (Підрядник), згідно якого Підрядник повинен підготувати нежитлове приміщення (яке належить Замовнику та розташоване за адресою: Україна, Одеська область, Біляївський район, с. Градениці, пер. Миру, 23) для розміщення пілетної лінії фірми «Sweden Power Chippers AB» та змонтувати цю пілетную лінію.

Не було встановлено та оцінено належним чином укладання Договору підряду між, сертифікованою Виробником юридичною особою, TOB «Полі-НОМ» та TOB PCK «Капітан» (Замовник) на забезпечення шеф-інженерного супроводження монтажу обладнання, здійснення пуско-налагоджувальних робіт щодо Обладнання та проведення інструктажу персоналу Покупця щодо правил роботи з Обладнанням.

Разом з тим, зазначені Договори підряду від 07.04.2010 р. та 10.04.2012 р. та наказ від 11.06.2012р. свідчать про використовування TOB PCK «Капітан» в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, обладнання пілетної лінії фірми «Sweden Power Chippers AB».

Висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 198.5 ПК України є необґрунтованим та спростовується фактичними обставинами справи.

Таким чином, позивач сформував податковий кредит з урахуванням положень ст.198 Податкового кодексу України, який містить заборону включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що ТОВ РСК «Капітан» сплатило ціну товару, зокрема суму податку на додану вартість, отримало податкові накладні від підприємства ТОВ «Юнайтед Технолоджиз», яке значилося в Єдиному реєстрі підприємств та платників податку на додану вартість та на підставі отриманих податкових накладних, віднесло до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 287 169,00 грн., з урахуванням 1095 денного терміну, встановленого Податковим кодексом України. Саме даний порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість передбачено Податковим кодексом України. Отже, судом встановлені обставини, які у своїй сукупності свідчать про безумовну правомірність формування позивачем податкового кредиту. При цьому, на користь своїх висновків податковий орган не надав жодного доказу і не обґрунтував їх.

Водночас, вимоги позивача про скасування повністю акту перевірки від 07.11.2012 року № 6716/22-5/25036370 не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

КАС України не містить визначення термінів нормативно-правовий акт та правовий акт індивідуальної дії.

За усталеними в теорії права підходами до класифікації актів нормативно-правовий акт - виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Вищого адміністративного суду України від 15.01.2009 у справі № К-1647/07, від 04.04.2013 у справі № К/9991/78071/12, ухвалах Вищого адміністративного суду України від 27.11.2012 у справі № К/9991/30442/12, від 22.01.2013 у справі № К/9991/39253/12.

Водночас, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 2, ст. 104 КАС України судовому захисту в порядку адміністративного судочинства підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Підставою для звернення особи за захистом до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Відповідно до «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 року: акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, акт перевірки платника податків, є документом, який не породжує правових наслідків для такого платника податків щодо обов'язків зі сплати визначених податкових зобов'язань. Офіційним письмовим документом, який породжує для платника податків обов'язок сплатити суму податкових зобов'язань, визначених податковим органом, є саме податкове повідомлення-рішення.

Відтак акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 07.11.2012 року № 6716/22-5/25036370 «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ РСК «Капітан» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Юнайтед Технолоджиз», їх реальності та повноти відображення в обліку за період 2012 року», за висновком суду не має юридичного характеру, оскільки не містить обов'язкового для суб'єкта господарювання припису, не породжує жодних правових наслідків, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржений до адміністративного суду.

Вирішуючи спір в частині зобов'язання відповідача внести відповідні зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України в частині відображення недостовірної інформації, викладеної в акті від 07.11.2012 року № 6716/22-5/25036370, суд дійшов до таких висновків.

Як визначено пунктом 71.1 статті 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - це комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Згідно зі статтею 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Судом встановлено, що органи державної податкової служби використовують у своїй діяльності автоматизовану інформаційну систему (АІС) "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України". Вказана система створена як програмний продукт для реалізації Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів Державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (надалі - Методичні рекомендації), які затверджені наказом ДПА України від 18.04.08 №266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів".

Згідно з пунктом 1.1 Методичних рекомендацій вони запроваджуються в органах державної податкової служби з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Відповідно до пункту 1.3. Методичних рекомендацій для їх реалізації створені такі програмні продукти:

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Як передбачено пунктами 2.14, 2.16 - 2.18, 2.21, 2.24 Методичних рекомендації, інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Обробка системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України проводиться щоденно у міру надходження незвірених даних.

Працівники підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб, податкового контролю та податкової міліції після проведення автоматизованого співставлення на центральному рівні даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у той же день отримують доступ (екранні форми) до інформації (у розрізі звітних періодів) про результати такого співставлення платників ПДВ, що перебувають на обліку в органі ДПС, у вигляді:

- переліків платників ПДВ у розрізі категорій;

- детальної інформації щодо обраного платника ПДВ про результати співставлення кожної операції з контрагентом (записів, що пройшли співставлення);

- статистичної інформації про результати такого співставлення у розрізі органу ДПС.

Отримані результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ підлягають перевірці органами ДПС на місцях.

Підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Підрозділи органу ДПС усіх рівнів (центрального, регіонального, районного) отримують доступ (екранні форми) до статистичної інформації результатів автоматизованого співставлення на рівні ДПА України даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у розрізі звітних періодів. Статистична інформація щодо кількості, суми відхилень ПДВ та результатів їх опрацювання органом ДПС формується за підпорядкованими органами ДПС, категоріями платників ПДВ (або категоріях записів), звітними періодами.

Наведене свідчить, що АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" є програмним продуктом, створеним для внутрішнього використання органами державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі. Форма "Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" є оформленням результатів автоматизованого співставлення даних податкової звітності платників ПДВ на центральному рівні.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом ДПА України від 18.07.05 року №276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.05 за №843/11123 (надалі - Інструкція), встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Згідно з пунктами 3.1, 3.6 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Зворотний бік картки особового рахунку відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Пунктом 4.1 Інструкції встановлено, що нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Відповідно до підпунктів 4.2.1, 4.2.2 пункту 4.2 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри. Податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум.

Згідно пояснень представника відповідача, в картці особового рахунку позивача з податку на додану вартість жодних коригувань на підставі акту перевірки від 07.11.2012 року № 6716/22-5/25036370 не проведено і жодних нарахувань податкових зобов'язань не здійснено.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби, зокрема АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", самі по собі не зумовлюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов'язків, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків.

За таких обставин та зважаючи на те, що позивачем не доведено, що рішення, дії чи бездіяльність відповідача, як суб'єкта владних повноважень, при проведенні перевірки, оформленої актом від 07.11.2012 року № 6716/22-5/25036370, призвели до настання будь-яких юридичних наслідків, мали вплив на реалізацію його (позивача) прав, свобод, інтересів та призвели до їх порушення, суд прийшов до висновку, що позов у частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії задоволенню також не підлягає.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 30.11.2012 року № 0002012250, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закон України «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, в порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2940 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю рибопромислової судноплавної компанії «Капітан» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2012 року № 0002012250, скасування акту перевірки від 07.11.2012 року № 6716/22-5/25036370 та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 30.11.2012 року № 0002012250.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю рибопромислової судноплавної компанії «Капітан» (код ЄДРПОУ - 25036370, адреса: 65014, м. Одеса, вул. Базарна, 5/1) сплачений судовий збір у розмірі 2940 грн. 50 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 05 червня 2013 року.

Суддя С.О. Cтефанов

.