Постановление суда № 317294, 13.12.2006, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2006 Справа № А17/195-06

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді –Тищик І.В.- доповідач,

суддів –Сизько І.А., Верхогляд Т.А.

при секретарі – Печерій С.В.

за участю представників

позивача: Базилевич Ю.О., Швець В.Б.

відповідача: Багно Ю.О., Левченко Т.О.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу “Нікопольський економічний університет", м. Нікополь Дніпропетровської області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.06 р. у справі № А17/195-06

за позовом Приватного вищого навчального закладу “Нікопольський економічний університет", м. Нікополь Дніпропетровської області

до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Нікополь Дніпропетровської області

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.06 року у справі № А17/195-06 (суддя Стрелець Т.Г.) в задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень –рішень № 0001212342/1/21131 від 01.06.2006р. та № 0001212342/1/25658 від 30.06.2006р. відмовлено.

Вмотивовуючи постанову, господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем неправомірно застосована пільга, передбачена п.п. 5.1.3 п.5.1 ст. 5 Закону “Про податок на додану вартість” (надалі Закон “Про ПДВ”), що призвело до нарахування податковим органом суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних ( фінансових ) санкцій ).

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач - приватний вищий навчальний заклад “Нікопольський економічний університет", звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову господарського суду та прийняти нове рішення, яким визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення –рішення податкового органу. При цьому скаржник посилається на те, що господарським судом неповно з’ясовані обставини справи і дана обставина призвела до винесення неправомірного рішення. Так, господарським судом не враховано приписи Законів України „Про освіту” та „Про вищу освіту”, Постанови КМУ №61 від 21.01.98р. „Про перелік послуг з вищої, середньої, професійно-технічної та початкової освіти, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість” та Постанови КМУ №435 від 08.06.2005р. „Про затвердження переліку послуг з виховання та навчання, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість”, якою скасовано будь-які обмеження щодо звільнення вищих навчальних закладів від оплати ПДВ”.

На думку скаржника, має місце конфлікт інтересів, внаслідок можливості неоднозначного (багатоманітного) трактування прав та обов’язків платника податків або контролюючих органів, за наявності якого рішення повинно прийматися на користь платника податків на підставі пп. 4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідачем заперечення на апеляційну скаргу надано не було. Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що вважає доводи, викладені у апеляційній скарзі, необґрунтованими та просив залишити скаргу без задоволення, а постанову господарського суду без змін.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

01.06.2006р. Нікопольською об’єднаною державною податковою інспекцією, м. Нікополь було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001212342/8/21131, яким позивачу було визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 23061,24 грн., у тому числі 15374,16 грн. –основний платіж, 7687.08 грн. –штрафні санкції (фінансові) санкції.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення явився акт від 23.05.2006р. № 886/231.20250006 про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивача за період з 01.10.2004р. по 31.12.05р. Проведеною перевіркою було встановлено безпідставне застосування позивачем пільги по податку на додану вартість за надання послуг по курсовій підготовці з вивчення дисциплін навчального плану та з курсової підготовки за спеціальністю “Бухгалтер оператор ПК”, що є порушенням пп. 5.1.3 п. 5.1 ст. 5 Закону “Про податок на додану вартість”.

За результатами апеляційного оскарження відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 000121342/1/25658 від 30.06.2006р. на таку ж суму. Зазначені податкові повідомлення –рішення були оскаржені позивачем до господарського суду.

Як убачається з матеріалів справи, протягом періоду з 01.10.2004р. по 31.12.2005р. позивач проводив зарахування та навчання слухачів на курсах “Підготовка до вступу у вищі навчальні заклади” та курсах за спеціальністю “Бухгалтер –оператор ПК”, на підставі наказів “Про зарахування на підготовчі курси” та “Про зарахування слухачів курсів”, застосовуючи до операцій з надання вказаних послуг пільгу з податку на додану вартість, передбачену пп. 5.1.3 п. 5.1 ст. 5 Закону “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до пп. 5.1.3 п. 5.1 ст.5 Закону “Про ПДВ” звільняються від оподаткування операції з поставки послуг з вищої освіти закладами, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на поставку таких послуг, незалежно від їх організаційно-правового статусу та форми власності, згідно з переліком таких послуг, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Єдині вимоги до ліцензування освітніх послуг встановлені Порядком ліцензування освітніх послуг, розробленим відповідно до Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту" тощо, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2003р. за №1380, відповідно до п. 5 якого послуги щодо професійної підготовки, перепідготовки, курсового професійно-технічного навчання, підвищення кваліфікації робітників підлягають ліцензуванню за умови, що відповідні професії включено до Державного класифікатора професій ДК-003-95, затвердженого наказом Держстандарту від 27 липня 1995 р. N 257.

Оскільки надання послуг по курсовій підготовці з вивчення дисциплін навчального плану позивача та з курсової підготовки за спеціальністю „Бухгалтер –оператор ПК” ліцензуванню не підлягають, (дана обставина не спростовується позивачем), останні підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах.

Колегія суддів дійшла висновку, що позивач у спірний період неправомірно користувався пільгою з податку на додану вартість, передбаченою пп. 5.1.3 п. 5.1 ст. 5 Закону „Про податок на додану вартість”; вартість реалізованих послуг по вищевказаній курсовій підготовці з вивчення дисциплін навчального плану та за спеціальністю „Бухгалтер –оператор ПК” підлягала включенню до складу оподатковуваних обсягів та оподаткуванню на загальному порядку.

За викладених обставин донарахування податку на додану вартість за вказаними операціями слід вважати правомірним.

Посилання скаржника на норми Законів України „Про освіту” та „Про вищу освіту” не можуть бути прийняті до уваги, оскільки:

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про систему оподаткування” ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

З даною нормою кореспондуються приписи пп. 11.4 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість”, відповідно до якого зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватись лише внесенням змін до цього Закону. Відповідні зміни до ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість” не вносилися.

Окрім того, до спірних правовідносин не можуть бути засновані приписи пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” через відсутність конфлікту інтересів.

З огляду на відповідність висновків, викладених у постанові господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог позивача щодо скасування цієї постанови. Доводи позивача не приймаються колегією суддів в силу викладеного.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205-206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2006 року у справі № А17/195-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного вищого навчального закладу “Нікопольський економічний університет", м. Нікополь - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий І.В.Тищик

Судді: І.А.Сизько

Т.А. Верхогляд