№ 31728055, 05.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року Справа № 5009/4024/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", м. Черкасина рішеннявід 14.01.2013 р. господарського суду Запорізької області та постановувід 19.03.2013 р. Донецького апеляційного господарського суду у справі№ 5009/4024/12 господарського суду Запорізької областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька механізована колона №1" м. Запоріжжяпро стягнення 60 946,73 грн.представники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю"Запорізька механізована колона №1" (далі - відповідач) про стягнення 60 946,73 грн. штрафних санкцій за порушення строку виконання робіт за договором № 407-02/12-юр від 29.06.2011 р. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.01.2013 р. у справі № 5009/4024/12 (суддя Корсун В.Л.) у позові відмовлено повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2013 р. (судді: Діброва Г.І. - головуючий, Бойченко К.І., Стойка О.В.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник зазначає про відсутність погодження ним перенесення строків виконання робіт, оскільки на відповідному листі підпис представника позивача не скріплений печаткою.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 29.06.2011 р. між сторонами був укладений договір будівельного підряду №407-02/12-юр (далі - договір) за умовами якого відповідач (підрядник) зобов'язався за завданням позивача (замовник) на свій ризик виконати роботи загальною вартістю 2 496 922,10 грн. з будівництва об'єктів згідно переліку, вказаного в договорі, та здати роботи у встановлений договором строк.

У п. 3.2 договору сторони погодили дату закінчення виконаних робіт через 2 місяця після отримання авансового платежу у розмірі 50% від суми договору.

Пунктом 17.3 договору передбачено стягнення з підрядника штрафу за порушення строків виконання робіт у розмірі 5% від вартості невиконаних (несвоєчасно виконаних) зобов'язань.

На виконання умов договору позивач 30.08.2011 р. перерахував відповідачу 1 248 496, 05 грн. у якості авансу.

У подальшому додатковою угодою від 22.12.2011 р. до договору сторони передбачили можливість корегування терміну виконання робіт за взаємною згодою сторін (п. 3.3. додаткової угоди).

Судами встановлено погодження сторонами шляхом обміну листами продовження терміну виконання робіт до 31.12.2011 р., що узгоджується з приписами ст. 207 ЦК України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Передбачені договором роботи були виконані відповідачем у повному обсязі в грудні 2011 року та прийняті позивачем без зауважень, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт та довідками про вартість робіт.

Викладене свідчить про дотримання відповідачем умов договору та вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України. Отже, висновок суду першої інстанції, підтриманий судом апеляційної інстанції, про відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафу, передбаченого п. 17.3 договору, є законним та обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги стосовно недотримання сторонами форми правочину щодо погодження строку виконання робіт до уваги не приймаються, оскільки фактично зводяться до вимог про переоцінку доказів, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції (ст. ст. 1115, 1117 ГПК України).

За таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 207, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Запорізької області від 14.01.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2013 р. у справі № 5009/4024/12 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич