Постановление суда № 31709258, 07.06.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 221/3837/2012 Провадження № 22-ц/772/1501/2013Головуючий в суді першої інстанції:Вохмінова О.С.Категорія: 5Доповідач: Іванюк М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі : головуючого - судді Іванюка М.В, суддів Камзалова В.В. та Панасюка О.С, при секретарі Руденко О.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду від 22 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розділ спільного майна подружжя і за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розділ спільного майна подружжя, --

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2012р. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя. Зазначив, що з 05 серпня 2010р. перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі.

В грудні 2011р. ними придбано автомобіль ВАЗ -21010, який зареєстровано на ім'я відповідачки.

Сімейне життя у сторін не склалося і 20 червня 2012р. ними подано до відділу РАЦС спільну заяву про розірвання шлюбу. З цього часу вони разом не проживають і не ведуть спільного господарства. Придбане в період шлюбу майно залишилося у відповідачки, однак згоди про поділ автомобіля ними не досягнуто. У зв'язку з цим просив поділити спільне майно - автомобіль, який залишити у власності ОСОБА_3 і стягнути з неї 30 000 грн. грошової компенсації за 1 / 2 частину його вартості ( а.с. 3 ).

З врахуванням остаточних уточнень до позовних вимог ОСОБА_2 просив стягнути з ОСОБА_3 33 350грн. грошової компенсації за 1 / 2 частину автомобіля і виділити йому із спільного майна подружжя три люстри, бра - 3шт, занавіску «Арка», гардину, шість стільців, журнальний стіл, килим та дві килимових доріжки ( всього майна на суму 10 055 грн), а ОСОБА_3 він просив виділити зазначений вище автомобіль, диван, софу, занавіску кухонну, диванний куточок та крісло, а всього майна на суму 76 820 грн (а.с. 69,70).

ОСОБА_3 звернулася в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Зазначила, що автомобіль нею придбано за особисті кошти, а тому він не може бути включений до спільного майна, що підлягає поділу. Більше того, 19 травня 2012р. його було продано. Таким чином, на час припинення спільного проживання, яке відбулося 16 червня 2012р, тобто у день її виїзду з будинку відповідача, автомобіля у них вже не було. У цей же день вона під тиском ОСОБА_2 передала йому частину коштів, виручених від продажу автомобіля, оскільки лише за цієї умови він дозволив вивезти з його будинку частину її особистих речей. Інша частина її особистих речей, які вона придбала до шлюбу і привезла в будинок до відповідача, продовжує залишатися у нього ( набір люстр, які освітлюють вітальню, відеомагнітофон, ростер електричний, металева шафа-сейф, яка знаходиться у майстерні ). Тому вона просила зобов'язати відповідача повернути їй вказані речі.

Також ОСОБА_3 зазначила, що за час спільного проживання з ОСОБА_2 вони придбали люстри, занавіски, тюль, меблі, килим, килимову доріжку, а всього майна на суму 20 175 грн. Тому просила стягнути з нього на її користь 10 087 грн. 50 коп, тобто половину вартості зазначеного спільно нажитого майна ( а.с. 20-22 ).

Рішенням Вінницького міського суду від 22 квітня 2013р. позов ОСОБА_2 і зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Встановлено, що спільним майном подружжя, яке підлягає розділу, є зазначені в зустрічному позові ОСОБА_3 люстри, занавіски, тюль, меблі, килим, килимова доріжка, а всього на суму 20 175 грн.

Виділено ОСОБА_3 майно на суму 9985 грн.

Виділено ОСОБА_2 майно на суму 10 190 грн. і стягнуто з нього на користь ОСОБА_3 205 грн. грошової компенсації за перевищення вартості виділеної йому частини майна.

Зобов'язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 набір люстр, відеомагнітофон, ростер електричний, металеву шафу-сейф, які є її особистим майном.

Розподілено судові витрати.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено.

ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі просить вказане рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити його уточнені позовні вимоги. Вважає,що судом неповно встановлено обставини, які мають значення для справи, невірно застосовано норми матеріального права, що стало причиною ухвалення неправильного рішення.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_4, який представляє ОСОБА_2, підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

ОСОБА_3 вважає апеляційну скаргу безпідставною і просить її відхилити.

Вислухавши зазначених осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав :

Відмовляючи ОСОБА_2 у включенні автомобіля до майна, що підлягає розділу і тому відмовляючи в задоволенні його вимог про стягнення грошової компенсації за цей автомобіль, суд першої інстанції правильно взяв до уваги наведені відповідачкою докази зняття за день до його купівлі з її банківського рахунку суми, еквівалентної 53 541 грн (при зазначеній ОСОБА_2. вартості автомобіля 66 700 грн ). Тобто, суд цілком обгрунтовано погодився з доводами ОСОБА_3 про придбання автомобіля за її особисті кошти. Більше того, колегія суддів звертає увагу на те, що автомобіль було відчужено в травні 2012р. і знято з реєстрації за ОСОБА_3 02 червня 2012р, тобто в період спільного проживання сторін і ведення ними спільного господарства ( а.с. 46, 47, 48 ). Таким чином, станом на 16.06.2012р, тобто на момент припинення їх спільного проживання вказаного автомобіля в наявності вже не було і ОСОБА_2 не довів, що його відчуження здійснено проти його волі.

Доводи апеляційної скарги про те, що спільне проживання сторін припинилося ще в січні 2012р, не відповідають встановленим обставинам справи. Слід звернути увагу на те, що ОСОБА_2 у своїй же первинній позовній заяві зазначав про припинення спільного проживання і ведення спільного господарства з 20 червня 2012р, тобто з моменту подачі заяви до відділу РАЦС. При цьому про якісь умови роздільного проживання апелянтом нічого не зазначається. А шлюб між сторонами розірвано 09 листопада 2012р ( а.с. 72 ).

В апеляційній скарзі не міститься критики оскаржуваного рішення в іншій частині - щодо розділу майна та зобов'язання ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 її особисті речі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Норми процесуального і матеріального права судом застосовано правильно.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення не вбачається.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 303, 304, 307ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, --

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду від 22 квітня 2013р. у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :