№ 31706849, 05.06.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 червня 2013 р. Справа № 802/1573/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Побережської В.В.,

представників позивача: Мельникова Д.О., Мудрого О.Г.,

представника відповідача: Педченко Г.О.,

прокурора: Клименка Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля"

до: Державної екологічної інспекції у Вінницькій області

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Департамент екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації

про: визнання протиправними дій, визнання нечинним та скасування акту, визнання нечинними та скасування розрахунку розміру шкоди, припису і претензії,

ВСТАНОВИВ:

03.04.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (далі - ТОВ "ПК "Зоря Поділля") звернулося у суд з адміністративним позовом до державної екологічної інспекції у Вінницькій області (далі - Держекоінспекція у Вінницькій області), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача при складанні акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 25.02.2013 року;

- визнати нечинним та скасувати складений відповідачем акт обстеження земельної ділянки № 1 від 04.03.2013 року;

- визнати нечинним та скасувати розрахунок розміру шкоди зумовленої засміченням земельної ділянки промисловими відходами, складений відповідачем 12.03.2013 року;

- визнати нечинним та скасувати припис відповідача № 03/039 від 04.03.2013 року;

- визнати нечинною та скасувати претензію відповідача № 858/02 від 15.03.2013 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що 25.02.2013 року за наслідками проведення позапланової перевірки ТОВ "ПК "Зоря Поділля" з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Держекоінспекцією у Вінницькій області складено акт. Крім того, відповідачем проведено обстеження засміченої земельної ділянки, про що складено акт обстеження № 1 від 04.03.2013 року, який є додатком до акту перевірки. Цим актом серед іншого встановлено, що поблизу полів фільтрації (ліворуч дороги, що проходить від полів фільтрації до території цукрового заводу) на земельній ділянці, орендованій ТОВ "ПК "Зоря Поділля", виявлено факти несанкціонованого складування відходів переробки цукрових буряків. У зв'язку з цим 12.03.2013 року відповідачем здійснено розрахунок розміру шкоди зумовленої засміченням земельної ділянки промисловими відходами та 21.03.2013 року на адресу позивача надіслано претензію про заподіяння шкоди державі в сумі 2 373 343,78 грн. внаслідок порушення ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 35, 46 Закону України "Про охорону земель", ст. 17 Закону України "Про відходи". Завдання такої шкоди позивач заперечує та вважає протиправними дії Держекоінспекції у Вінницькій області щодо проведення позапланової перевірки товариства, встановлення факту несанкціонованого розміщення відходів та нарахування збитків. При цьому зазначає, що ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено вичерпний перелік підстав для здійснення позапланових заходів (перевірок). Разом із тим, відповідач здійснив позапланову перевірку ТОВ "ПК "Зоря Поділля" безпідставно та з порушеннями визначеного чинним законодавством порядку її проведення. Відтак, його висновки, вимоги та документи, що були оформлені за результатами перевірки, щодо позивача не мають юридичного змісту і не можуть тягнути юридичних наслідків, оскільки отримані незаконно. Просить врахувати, що ТОВ "ПК "Зоря Поділля" згідно з договором оренди землі від 07.08.2007 року, укладеного з Гайсинською міською радою строком на 20 років, користується земельною ділянкою загальною площею 123,1815 га з цільовим призначенням "землі промисловості", в тому числі 70,9820 га землі "для видалення відходів". На виконання приписів екологічного законодавства позивач отримав погоджені Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області та затверджені Вінницькою ОДА ліміти на утворення і розміщення відходів на 2012-2013 рр., зокрема жому і дефекату, в обсягах, необхідних для провадження господарської діяльності підприємства. Натомість відповідач, склавши акт обстеження засміченої земельної ділянки № 1 від 04.03.2013 року, помилково дійшов висновку про те, що виявлені речовини складовано на ріллі, хоча в дійсності цільовим призначенням земельної ділянки є землі промисловості, а саме землі "для видалення відходів". Крім того, з посиланням на норми Закону України "Про відходи" та ДСанПіН 2.2.7.029-99 позивач вважає, що виявлені інспекцією жом та дефекат не є відходами, адже використовуються ТОВ "ПК "Зоря Поділля" як вторинна сировина в агротехнологічних заходах для покращення властивостей ґрунтів. Водночас виявлений під час перевірки жом та дефекат були тимчасово складовані для подальшого використання в сільськогосподарському виробництві на спеціально відведеній для цієї мети земельній ділянці без завдання шкоди навколишньому середовищу. Тому заперечує твердження відповідача щодо засмічення земельних ділянок та заподіяння у зв'язку з цим збитків державі. Вказує на те, що розрахунок розміру шкоди безпідставно здійснено з посиланням на положення Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 року № 149. При цьому зазначає, що норми цієї Методики можуть бути застосовані для визначення розміру шкоди від забруднення (засмічення) земель, що сталося внаслідок несанкціонованих скидів (викидів) речовин або самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів на земельних ресурсах. Натомість земельні ділянки, які на думку відповідача були засмічені ТОВ "ПК "Зоря Поділля", відносяться до земель промисловості, призначені для видалення відходів і саме для таких цілей уповноваженими органами товариству було погоджено ліміти на відходи, що виключає ознаку самовільності в діях позивача. Просить врахувати, що акт обстеження земельної ділянки № 1 від 04.03.2013 року не містить детального опису виявленого порушення із зазначенням відомостей про вид земельної ділянки, промислових відходів, їх клас небезпеки. Крім того, інспекторами не зазначено, яких негативних наслідків (шкоди) заподіяно або може бути заподіяно земельній ділянці чи навколишньому природному середовищу внаслідок розміщення на ній виявлених речовин. Також звертає увагу суду на те, що до акту перевірки відповідачем не долучено матеріали проведених вимірювань спеціальними пристроями в частині фактичного складування позивачем жому і дефекату на земельній ділянці Гайсинської міської ради. План-схема земельної ділянки немає об'єктивних відомостей про місце розташування виявлених речовин та не дозволяє ідентифікувати місцезнаходження нібито засміченої земельної ділянки, порівняно з орендованою позивачем землею. До акту перевірки не долучено матеріалів про завдання матеріальної шкоди державі, а припущення відповідача не ґрунтується на проведених науковими методами дослідженнях. До того ж Держекоінспекцією у Вінницькій області не доведено факту спричинення шкоди навколишньому природному середовищу і не надано доказів засмічення земельної ділянки саме позивачем. Враховуючи усю сукупність наявних недоліків, просить визнати акт позапланової перевірки неналежним доказом в розумінні положень ст.ст. 70, 79 КАС України.

У судовому засіданні представники позивача повністю підтримали заявлені позовні вимоги та надали пояснення згідно з наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями, додатково зазначивши, що перевірка відповідачем проводилася за відсутності уповноважених представників ТОВ "ПК "Поділля", хоча Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено обов'язкову присутність представника суб'єкта господарювання під час здійснення позапланових заходів у сфері державного нагляду (контролю). Крім того, до початку перевірки не було визначено конкретного переліку питань, необхідність яких стала підставою для її проведення, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на перевірку. Наполягають на тому, що жом і дефекат не вважаються для підприємства відходами, оскільки використовуються як органічне добриво на полях для вирощування сільськогосподарських культур, приносять економічну вигоду і суттєво збільшують врожайність в разі їх внесення у ґрунт. Вважають, що наявні у справі матеріали не дають можливості визначити місце розташування земельних ділянок, які на думку Держекоінспекції у Вінницькій області були засмічені позивачем промисловими відходами. Стверджують, що дозвіл на розміщення жому і дефекату у 2013 році ТОВ "ПК "Зоря Поділля" не отримувало, оскільки ці речовини не є відходами. Також звертають увагу на чисельні недоліки і розбіжності у документах, що стали підставою для проведення відповідачем позапланової перевірки. Просять суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позивача заперечила з мотивів, викладених у наданих суду письмових запереченнях (том 1, а.с. 58-60), та пояснила, що 04.03.2013 року Держекоінспекцією у Вінницькій області було проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства. Підставою для її проведення стало звернення юридичної особи, а саме Вінницької міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, про порушення ТОВ "ПК "Поділля" вимог екологічного законодавства. На виконання приписів ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для проведення даного позапланового заходу було одержано згоду Державної екологічної інспекції України. Після видання наказу № 49-П від 22.02.2013 року оформлено направлення на проведення позапланової перевірки № 157 від 22.02.2013 року, копію якого до початку перевірки було вручено представнику товариства, про що зроблено відповідну відмітку. Відтак, оформлення та проведення перевірки здійснено правомірно і з дотриманням вимог чинного законодавства. Заперечує твердження позивача про те, що жом і дефекат не є відходами, оскільки згідно з Державним класифікатором відходів ДК 005-96 ці речовини належать до відходів IV класу небезпеки з кодами відповідно 1583.2.9.01 та 1583.2.9.03. При цьому звертає увагу на ту обставину, що позивачу затверджено ліміти на утворення та розміщення відходів на 2013 рік, серед яких значиться також жом і дефекат. Разом із тим, дозвіл на їх розміщення у поточному році підприємство не отримало, що є очевидним порушенням вимог Закону України "Про відходи". Просить врахувати, що за договором оренди земельної ділянки від 07.08.2007 року під видалення відходів позивачу дійсно було надано в користування землі загальною площею 70,9820 га. Однак, ці землі є полями фільтрації, тоді як інспекцією було виявлено факт засмічення жомом і дефекатом сільськогосподарських угідь площею 4,05575 га, які розташовані поблизу цих полів та не відносяться до земель, призначених для видалення відходів. Також зазначає, що точне місце розташування ділянки засмічення, обсяг відходів, детальний опис виявленого порушення, вид земельної ділянки, ідентифікацію відходів та клас небезпеки зафіксовано актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, протоколом про адміністративне правопорушення, актом обстеження засміченої земельної ділянки та іншими документами, що були складені під час проведення перевірки та після цього. Розмір заподіяної шкоди внаслідок засмічення земельних ресурсів промисловими відходами визначений відповідно до Методики, затвердженої Міністерством охорони навколишнього природного середовища України. Посилання позивача на неправомірність її застосування вважає безпідставними. Звертає увагу суду на те, що позапланова перевірка проводилася у присутності інженера-еколога ТОВ "ПК "Зоря Поділля" ОСОБА_5, який брав участь в обстеженні засмічених земельних ділянок і оформленні відповідного акту, отримав його копію і будь-яких зауважень чи заперечень щодо правильності відображеної в ньому інформації не висловлював. Усі вимірювальні роботи інспектори здійснювали за допомогою мірних стрічок, які перебувають на балансі Держекоінспекції у Вінницькій області та пройшли повірку. Загальна площа розміщення відходів, що були виявлені під час перевірки, є орієнтовною, адже точне визначення площі засмічення неможливе з огляду на те, що відходи мали неправильну форму і розміщувалися окремими насипами. При вирішенні справи просить врахувати, що вимоги позивача стосуються скасування актів, розрахунку та претензії, які не є рішеннями суб'єкта владних повноважень і не підлягають оскарженню в адміністративному суді.

У ході судового розгляду справи на підставі ст. 60 КАС України з посиланням на необхідність представництва в суді інтересів держави у справу вступив Вінницький міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, який, беручи участь у справі, висловив думку про відсутність підстав для задоволення заявленого адміністративного позову.

З метою з'ясування окремих обставин справи, зокрема тих, які стосуються порядку затвердження лімітів утворення та розміщення відходів, отримання дозволів на розміщення відходів, а також місць їх розміщення відповідно до ст. 53 КАС України третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача судом залучено Департамент екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації, створений розпорядженням Вінницької ОДА від 20.05.2013 року № 216 (том 1, а.с. 214-220).

Однак, представник третьої особи у судове засідання на виклики суду (том 1, а.с. 211-212, 224) не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що він займає посаду старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області і очолює відділ екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами Держекоінспекції у Вінницькій області. Стаж роботи за фахом більше 20 років. До його службових повноважень зокрема входить перевірка розрахунків розміру шкоди, спричиненої засміченням або забрудненням земельних ділянок промисловими відходами. Підтвердив, що саме він перевіряв такий розрахунок щодо ТОВ "ПК "Зоря Поділля", складений 12.03.2013 року інспектором Кравчуком В.Ф. Також зазначив, що розрахунок проводився згідно із затвердженою Методикою на підставі вихідних даних, отриманих під час перевірки позивача. Розмір заподіяної державі шкоди в сумі 2 373 343,78 грн. був визначений правильно, а тому він погодив розрахунок своїм підписом. На запитання учасників процесу свідок відповів, що жом та дефекат належать до відходів IV класу небезпеки і на їх розміщення потрібний спеціальний дозвіл.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що з 2008 року він працює старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області. Свої повноваження здійснює на підставі посадової інструкції. У період з 25.02.2013 року по 04.03.2013 року Держекоінспекцією у Вінницькій області проводилася позапланова перевірка ТОВ "ПК "Зоря Поділля" з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства. Для проведення зазначеної перевірки було видано направлення, з яким він та інші інспектори поїхали на юридичну адресу підприємства в м. Гайсин. На прохідній їх зустрів інженер-еколог ОСОБА_5, який провів інспекторів в кабінет директора ОСОБА_8 Після ознайомлення з направленням на перевірку, за вказівкою директора їм було надано робоче місце в кабінеті еколога, який також уповноважувався супроводжувати інспекторів. Оскільки раніше перевірка ТОВ "ПК "Зоря Поділля" вже проводилася і було відомо про несанкціоноване складування відходів жому і дефекату на ріллях, до початку обстеження засміченої земельної ділянки ОСОБА_5 запропонували надати необхідну дозвільну документацію. Дозволу на розміщення відходів жому і дефекату на 2013 рік надано не було. Водночас дозвіл на 2012 рік надавав позивачу право розміщувати такі відходи в затверджених лімітами обсягах, але виключно у спеціально відведених для цього місцях, зокрема жом - у жомовій ямі, а дефекат - на полях фільтрації. Після вивчення наданих документів інспектори разом з ОСОБА_5 виїхали на місце засмічення. На земельній ділянці поблизу полів фільтрації було виявлено велику кількість промислових відходів, а саме жому, дефекату, некондиційного буряку. Однозначно ствердив, що відходи були розміщені не на полях фільтрації, а з їх зовнішньої сторони. При цьому пояснив, що поля фільтрації обваловані, тобто відокремлені від інших земель земляними валами. Їх периметр візуально чітко видно, а тому ні в якого з присутніх не виникало сумнівів щодо місця розташування земельної ділянки, яка була використана підприємством для складування відходів. Також свідок пояснив, що серед виявлених відходів переважав жом, в центрі знаходився дефекат, а місцями зустрічався некондиційний буряк, тобто продукт переробки цукрового буряку, його залишки. Відходи розміщувалися купами (насипами) різної висоти і були змішані з болотом. Оглянувши земельну ділянку, інспектори почали здійснювати вимірювання площі засмічення. Ділянка була умовно поділена на 7 менших ділянок, площі яких зазначені в акті обстеження. Геометричні заміри проводилися мірними стрічками. Загальну площу засмічення слід вважати орієнтовною, оскільки її точне визначення неможливе через те, що відходи мали неправильну форму. На місці було зроблено чорновий варіант акту і схеми, які у подальшому були оформлені належним чином. Присутній під час проведення вимірювальних робіт ОСОБА_5 будь-яких зауважень не висловлював, не було в нього заперечень також і при врученні йому копії акту обстеження засміченої ділянки № 1 від 04.03.2013 року. На запитання учасників процесу свідок відповів, що виявлені відходи дійсно знаходилися на ріллях, а з пояснень ОСОБА_5 було зрозуміло, що їх розмістили там тимчасово у зв'язку з несприятливими погодними умовами.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що з 2009 року працює на посаді інженера з охорони навколишнього середовища (еколога) ТОВ "ПК "Поділля", його права та обов'язки визначені посадовою інструкцією. Пригадує, що інспектори Держекоінспекції у Вінницькій області в кількості 4-5 чоловік прибули на територію підприємства для проведення позапланової перевірки. Він особисто провів їх в кабінет директора, де вони пред'явили направлення на перевірку. Його було уповноважено супроводжувати перевіряючих і забезпечити їх робочим місцем. Інспектори попросили надати для ознайомлення ліміти та дозволи на розміщення відходів на 2012-2013 рр. Такі документи їм було надано. Хоча у дозволі на 2013 рік відсутні жом і дефекат, вважає, що на них дозволу не потрібно, оскільки вони не є відходами. На запитання головуючого свідок відповів, що у грудні 2012 року на заводі продовжувався сезон цукроваріння, однак через несприятливі погодні умови і сильні морози фізично вивозити жом і дефекат на поля фільтрації було неможливо, оскільки транспорт не мав належного заїзду. Тому на оперативній нараді керівників відділів було вирішено тимчасово вивозити їх на землі поблизу полів фільтрації. Підтвердив, що ці землі є землями сільськогосподарського призначення (рілля) і не входять до полів фільтрації, які відмежовані валом. Також пояснив, що згідно з дозволом на розміщення відходів у 2012 році жом мав розміщуватися в жомовій ямі, а дефекат - на полях фільтрації. Умови дозволу виконувалися підприємством включно до грудня 2012 року, коли вдарили сильні морози. Після цього жом, дефекат і органічні рештки цукрового буряку (перемішані з землею корінці) вивозилися на тимчасовий майданчик. Коли стало можливим, їх було вивезено на поля та внесено як добриво. Наполягає на тому, що ці речовини не є відходами, оскільки використовуються підприємством і позитивно впливають на врожайність. Крім того, свідок пояснив, що дійсно був під час проведення інспекторами замрів і отримав примірник акту обстеження засміченої земельної ділянки.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та оцінивши інші докази, які були зібрані і досліджені під час розгляду справи, суд доходить висновку, що поданий адміністративний позов не може бути задоволений з огляду на таке.

Встановлено, що ТОВ "ПК "Зоря Поділля" (ідентифікаційний код 34009446) знаходиться в м. Гайсині Вінницької області по вул. Плеханова, 150 і серед іншого займається переробкою цукрового буряку.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 07.08.2007 року, укладеного з Гайсинською міською радою, за вказаною адресою позивачу надано у платне користування строком на 20 років земельну ділянку загальною площею 123,1815 га із земель промисловості, з яких 70,9820 га - під видалення відходів (а.с. 35-39, 161-185).

Як вбачається з кадастрового плану і плану розташування земельної ділянки (а.с. 178-179), для видалення промислових відходів ТОВ "ПК "Зоря Поділля" передбачено поля фільтрації у вигляді трьох земельних ділянок площею 38,5388 га, 30,3209 га та 2,1235 га.

Загальна площа полів фільтрації, а отже і орендованих товариством земель для видалення відходів становить 70,9820 га. Інших земельних ділянок цього призначення на території земель Гайсинської міської ради у позивача немає, доказів на спростування даної обставини суду не надано.

Одними із побічних продуктів господарської діяльності ТОВ "ПК "Зоря Поділля" у зв'язку з цукробуряковим виробництвом є жом і дефекат.

Позивач наполягає на тому, що для підприємства вказані речовини не є відходами, оскільки використовуються ним як вторинна сировина в агротехнологічних заходах для покращення властивостей ґрунтів. Тому спеціальні правила поводження з відходами у цьому випадку не поширюються на жом і дефекат, які були виявлені відповідачем під час перевірки і тимчасово складувалися для подальшого використання в сільськогосподарському виробництві.

Не заперечуючи корисні фізико-хімічні властивості жому та дефекату, а також їх позитивний вплив на збільшення врожайності в разі використання як органічного добрива, суд однак зазначає, що відповідно до чинного законодавства про відходи ці продукти переробки цукрового буряку належать до відходів і на них, так само як і на інші відходи, поширюються особливі правила збирання, перевезення, розміщення, зберігання, видалення тощо, включаючи контроль за цими операціями і нагляд за місцями їх видалення.

Так, згідно із ст. 1 Закону України "Про відходи" відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Цією ж статтею визначається поняття відходів як вторинної сировини - це відходи, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо-технологічні і/або економічні передумови.

Отже, законодавець передбачає можливість використання відходів як вторинної сировини і навіть виокремлює такий різновид відходів. Проте ця ознака, на якій наголошує позивач, не впливає на віднесення побічних продуктів виробництва до категорії відходів і тим більше не свідчить про те, що вони не належать до відходів за умови їх подальшого використання як вторинної сировини.

Державним класифікатором відходів відповідно до ст. 1 Закону України "Про відходи" є систематизований перелік кодів та назв відходів, призначений для використання в державній статистиці з метою надання різнобічної та обґрунтованої інформації про утворення, накопичення, оброблення (перероблення), знешкодження та видалення відходів.

Наказом Держстандарту України № 89 від 29.02.1996 року затверджено Класифікатор відходів ДК 005-96, який входить до державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації.

Об'єктами класифікації у вказаному Класифікаторі є відходи, під якими розуміють будь-які речовини та предмети, утворювані у процесі виробництва та життєдіяльності людини, внаслідок техногенних чи природних катастроф, що не мають свого подальшого призначення за місцем утворення і підлягають видаленню чи переробці з метою забезпечення захисту навколишнього середовища і здоров'я людей або з метою повторного їх залучення у господарську діяльність як матеріально-сировинних і енергетичних ресурсів, а також послуги, пов'язані з відходами.

До відходів зокрема належать:

- залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, тощо, утворені в процесі виробництва продукції або виконання робіт і втратили цілком або частково вихідні споживчі властивості (відходи виробництва);

- новоутворені речовини та їх суміші, утворені в термічних, хімічних та інших процесах і які не є метою даного виробництва (шлак, зола, кубові залишки, інші тверді та пастоподібні утворення, а також рідини та аерозолі);

- залишкові продукти сільськогосподарського виробництва (у тому числі тваринництва), лісівництва і лісозаготівель;

- бракована, некондиційна продукція усіх видів економічної діяльності або продукція, що забруднена небезпечними речовинами і не придатна до використання;

- залишкові продукти усіх інших видів діяльності підприємств, установ, організацій і населення.

Усі відходи класифікуються за кодом, найменуванням групи і виду відходів.

Згідно з наведеним Класифікатор відходів ДК 005-96 жом і дефекат належать до відходів за кодами відповідно 1583.2.98.01 та 1583.2.9.03. Тому суд вважає безпідставними і не приймає до уваги посилання позивача на те, що ці речовини не є відходами.

У ході судового розгляду справи судом також встановлено, що з урахуванням положень ДСанПіН 2.2.7.029-99 відходи у вигляді жому та дефекату відносяться до IV класу небезпеки, тобто мало небезпечних відходів.

Виробником відходів в силу вимог ст. 1 Закону України "Про відходи" визнається фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів.

У цій ж статті наведено інші основні терміни, які вживаються у Законі та мають значення при вирішенні справи:

збирання відходів - діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення;

зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення);

утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів;

видалення відходів - здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації

відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами;

розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах;

джерело утворення побутових відходів - об'єкт, на якому утворюються побутові відходи (житловий будинок, підприємство, установа, організація, земельна ділянка).

Істотною у даній справі обставиною є з'ясування питання про те, чи мав місце встановлений під час проведеної відповідачем перевірки факт розміщення позивачем ТОВ "ПК "Зоря Поділля" відходів (жому і дефекату) у несанкціонованому місці на земельній ділянці, яка не призначена для видалення відходів промислового виробництва товариства і на використання якої для таких цілей відсутній спеціальний дозвіл. У зв'язку з цим суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 13 Закону України "Про відходи" (Закон № 187/98-ВР) суб'єктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана із поводженням з відходами.

В силу вимог ст. 16 вказаного Закону суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема:

а) запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів;

в) визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також за погодженням із уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини;

д) забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки;

ж) не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки;

з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах;

и) здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів;

л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України;

т) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Обов'язкові до виконання правила щодо зберігання та видалення відходів передбачені статтею 33 Закону України "Про відходи".

Так, зберігання і видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.

Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.

Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

У ході розгляду справи на вимогу суду позивачем не було надано для дослідження спеціальні паспорти на місця видалення відходів жому і дефекату, тобто паспорти на відведені місця чи об'єкти (полігони, котловани, земельні ділянки тощо), на використання яких для видалення відходів жому і дефекату підприємством отримано дозвіл від спеціально уповноважених органів у сфері поводження з відходами.

Разом із тим, обов'язок щодо складання таких паспортів покладено саме на власників місць видалення відходів - фізичних або юридичних осіб, що здійснюють видалення відходів на законних підставах (в тому числі виробників відходів) і зазначений обов'язок безпосередньо передбачений Порядком ведення реєстру місць видалення відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1216 від 03.08.1998 року, і Порядком ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 2034 від 01.11.1999 року.

Водночас з наявних у матеріалах справи Ліміту на утворення та розміщення відходів на 2012 рік (том 1, а.с. 31-32) та Дозволу № 242/11 від 08.07.2011 року на розміщення відходів у 2012 році (том 1, а.с. 150) вбачається, що у 2012 році на виконання вимог ст. 33 Закону України "Про відходи" ТОВ "ПК "Зоря Поділля" отримало дозвіл на розміщення відходів жому в кількості 480 000 тонн/на рік та дефекату в кількості 43 000 тонн/на рік з правом їх розміщення відповідно у жомовій ямі та на полях фільтрації.

Що стосується вказаних дозвільних документів на 2013 рік, то як встановлено судом і не заперечується самим позивачем, підприємству лише затверджено Ліміти на утворення та розміщення відходів на 2013 рік, серед яких є жом та дефекат (том 1, а.с. 33-34, 152), однак дозволу на їх розміщення у поточному році не отримано.

Дана обставина також підтверджується показаннями свідка ОСОБА_5, який у судовому засіданні пояснив, що дозвіл на розміщення відходів жому та дефекату у ТОВ "ПК "Зоря Поділля" був чинним до кінця 2012 року, а на 2013 рік не видавався, оскільки ці речовини не вважаються відходами.

Таким чином, здобутими і перевіреними під час розгляду справи доказами з'ясовано, що позивач ТОВ "ПК "Зоря Поділля" на підставі отриманого у передбаченому законом порядку дозволу мав право розміщувати відходи жому та дефекату протягом 2012 року, однак у кількостях згідно з затвердженими лімітами та виключно у спеціально відведених для цього місцях видалення відходів, зокрема жом - у жомовій ямі і дефекат - на полях фільтрації. Натомість у 2013 році вказане право у позивача було відсутнє, оскільки самі по собі ліміти на утворення і розміщення відходів такого права не надають, а відповідно до ст. 33 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються винятково за наявності спеціальних дозволів.

З огляду на викладене суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що виявлені відповідачем під час перевірки відходи жому і дефекату були розміщені підприємством з дотриманням норм чинного законодавства про відходи.

Також, на переконання суду, не доводять правомірності дій позивача його доводи про те, що вказані відходи були розміщені ще у 2012 році в період чинності належно оформленого дозволу, адже як вже зазначалося місцями їх розміщення за цим дозволом були жомова яма та поля фільтрації, тоді як виявлені відповідачем відходи жому, дефекату і некондиційного буряку були розміщені у несанкціонованому місці, а саме на земельній ділянці (ріллях), не призначеній для видалення відходів промислового виробництва і на використання якої для таких цілей у підприємства був відсутній спеціальний дозвіл.

Надаючи оцінку діям Держекоінспекції у Вінницькій області при проведенні позапланової перевірки позивача та складанні акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 04.03.2013 року, суд виходить з наступних мотивів.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) визнаються планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V однією з підстав для здійснення позапланових заходів є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. У цьому разі позаплановий захід здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Судом встановлено, що позапланова перевірка ТОВ "ПК "Зоря Поділля" з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем була призначена наказом № 49-П від 22.02.2013 року (том 1, а.с. 83) саме з вищевказаних підстав.

Так, 18.02.2013 року на адресу Держекоінспекції у Вінницькій області надійшла вимога Вінницької міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері від 13.02.2013 року № 61-165 вих.-13, у якій орган прокуратури на підставі ст.ст. 8, 20 Закону України "Про прокуратуру" просив у строк до 01.03.2013 року провести позапланову перевірку ТОВ "ПК "Зоря Поділля" щодо дотримання вимог водного, земельного законодавства та вимог Закону України "Про відходи" (том 1, а.с. 61).

Згода Державної екологічної інспекції України на проведення такої перевірки підтверджується листом від 15.02.2013 року № 2/2-466-35, який зареєстрований Держекоінспекцією у Вінницькій області 21.02.2013 року за вх. 455 (том 1, а.с. 62).

Отже, позапланова перевірка ТОВ "ПК "Зоря Поділля" була призначена відповідачем правомірно і з підстав, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

З метою проведення такої перевірки державним інспекторам з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_9 видано направлення за № 157 від 22.02.2013 року (том 1, а.с. 63).

Позивач посилається на те, що у вказаному направленні не зазначено питань, необхідність перевірки яких зумовила здійснення позапланового заходу. Проте суд відхиляє такі доводи позивача, оскільки, як вбачається зі змісту направлення, предмет призначеної перевірки в ньому чітко окреслений, що не дає підстав для висновку про істотне порушення вимог ч. 1 ст. 6 та ч. 3 ст. 7 Закону № 877-V.

Крім того, відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Натомість у ході судового розгляду справи встановлено, що інспектори Держекоінспекції у Вінницькій області були допущені позивачем до позапланової перевірки і перед початком її проведення копію направлення за № 157 від 22.02.2013 року було вручено під розписку інженеру-екологу ТОВ "ПК "Зоря Поділля" ОСОБА_5 без будь-яких зауважень щодо правильності його оформлення.

Частиною 4 статті 6 Закону № 877-V передбачено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Оскаржувана перевірка була призначена і проведена у період з 25.02.2013 року по 04.03.2013 року, тобто в межах визначеного законом строку.

Позивач заперечує ту обставину, що перевірка проводилася у присутності представника суб'єкта господарювання, що вимагається ч. 11 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Однак, такі доводи не підтвердилися та повністю спростовані здобутими під час розгляду справи доказами, відповідно до яких перевірка в дійсності проводилася у присутності ОСОБА_5, про що зроблено відповідний запис в акті перевірки.

Слід вважати безпідставними також доводи позивача про те, що ОСОБА_5 не є уповноваженою особою ТОВ "ПК "Зоря Поділля", адже його посадова інструкція інженера з охорони навколишнього природного середовища (том 1, а.с. 144-145) і той факт, що саме він підписував і отримував всі документи, які стосувалися перевірки та екологічного законодавства в цілому (зокрема дозволи на розміщення відходів), вказують на протилежне. До того ж як пояснили в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_7, саме ОСОБА_5 директор уповноважив супроводжувати інспекторів під час проведення перевірки.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Судом встановлено, що за результатами позапланової перевірки дотримання ТОВ "ПК Зоря Поділля" вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами відповідачем складено акт перевірки від 04.03.2013 року (том 1, а.с. 10-27), в якому зафіксовано порушення вимог законодавства, які були виявлені під час здійснення заходу державного нагляду (контролю).

Оскаржуючи вказаний акту в цілому, позивач фактично не погоджується виключно з тими порушеннями, які стосуються виявленого відповідачем факту розміщення відходів виробництва (жому, дефекату і некондиційного буряку) в несанкціонованому місці, що зумовило засмічення земельної ділянки та спричинення державі внаслідок такого засмічення шкоди в сумі 2 373 343,78 грн.

Враховуючи наведене суд перевіряє обґрунтованість висновків акту перевірки Держекоінспекції у Вінницькій області від 04.03.2013 року саме у цій частині.

Так, зі змісту акту перевірки вбачається наступне (том 1, а.с. 14):

"Поблизу полів фільтрації (ліворуч дороги, що проходить від полів фільтрації до території цукрового заводу) на земельній ділянці, орендованій ТОВ "ПК "Зоря Поділля", виявлено факти несанкціонованого складування відходів переробки цукрових буряків. В присутності представника ТОВ "ПК "Зоря Поділля" - інженера-еколога ОСОБА_5 проведено визначення розмірів семи суміжних земельних ділянок, засмічених виробничими відходами (жом, дефекат, некондиційний цукровий буряк), прилеглих з південно-східної сторони до полів фільтрації ТОВ "ПК "Зоря Поділля". Із семи земельних ділянок, шість мають форму прямокутника. Їх розміри та площі становлять:

- ділянка № 1: 50 м ? 70 м (площа 3500 м2);

- ділянка № 2: 90 м ? 144 м (площа 12960 м2);

- ділянка № 3: 50 м ? 102 м (площа 5100 м2);

- ділянка № 4: 64 м ? 99 м (площа 6336 м2);

- ділянка № 5: 41 м ? 69 м (площа 2829 м2);

- ділянка № 6: 45 м ? 108,5 м (площа 4882,5 м2).

Ділянка № 7 має форму трикутника з катетами 110 м та 90 м (площа=110?90:2=4950 м2). Визначення розмірів засмічених земельних ділянок проводилося 50 метровою мірною стрічкою Р50УЗК б/н, яка повірена ДП "Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (свідоцтво про повірку № 200/2207 від 27.09.2012 року). Акт обстеження засмічених земельних ділянок № 1 від 04.03.2013 року та викопіювання із опорного плану м. Гайсина з нанесенням місця розташування засмічених земельних ділянок додаються до акту перевірки".

У ході судового розгляду справи вищезазначені обставини підтвердилися належними та допустимими доказами і, на переконання суду, доведені відповідачем як суб'єктом владних повноважень.

Окрім самого акту перевірки від 04.03.2013 року, факт розміщення позивачем ТОВ "ПК "Зоря Поділля" відходів жому, дефекату і некондиційного буряку у несанкціонованому місці за відсутності спеціального дозволу на їх розміщення в цьому місці повністю підтверджується також:

- актом обстеження засміченої земельної ділянки № 1 від 04.03.2013 року, копію якого без зауважень вручено під розписку інженеру-екологу ОСОБА_5 (том 1, а.с. 28);

- актом позапланової перевірки дотримання ТОВ "ПК "Зоря Поділля" вимог природоохоронного законодавства від 14.02.2013 року, висновки якого позивачем не оспорюються і у якому зазначено про виявлення факту несанкціонованого складування відходів переробки цукрових буряків в недозволеному місці (том 1, а.с. 238-243);

- викопіюванням із опорного плану м. Гайсина з схемою земельної ділянки ТОВ "ПК "Зоря Поділля" по вул. Плеханова, 150 в м. Гайсині, на якому схематично нанесено засмічену виробничими відходами земельну ділянку (том 1, а.с. 101, 244);

- додатками до договору оренди земельної ділянки від 07.08.2007 року, укладеного між Гайсинською міською радою та ТОВ "ПК "Зоря Поділля", а саме кадастровим планом та планом розташування земельної ділянки з полями фільтрації, призначеними під видалення відходів (а.с. 178-179), співставлення яких з актом № 1 від 04.03.2013 року та вказаним вище викопіюванням із опорного плану м. Гайсина дає можливість встановити місце розташування засміченої земельної ділянки, в тому числі поза межами полів фільтрації;

- листом Держекоінспекції від 13.02.2013 року № 508/03 на ім'я Вінницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері про виявлені під час попереднього огляду території ТОВ "ПК "Зоря Поділля" місця несанкціонованого складування відходів біля полів фільтрації (том 1, а.с. 231);

- дозволом № 242/11 від 08.07.2011 року на розміщення відходів у 2012 році, з якого вбачається, що у 2012 році ТОВ "ПК "Зоря Поділля" отримало дозвіл на розміщення відходів жому в кількості 480 000 тонн/на рік та дефекату в кількості 43 000 тонн/на рік з правом їх розміщення відповідно у жомовій ямі та на полях фільтрації (том 1, а.с. 150);

- показаннями свідка ОСОБА_7, який, будучи допитаним у судовому засіданні, підтвердив правильність складання акту обстеження засміченої земельної ділянки № 1 від 04.03.2013 року та однозначно ствердив, що засмічена земельна ділянка знаходилася поблизу полів фільтрації і не входила у їх межі;

- показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_5, який визнав, що починаючи з грудня 2012 року за вказівкою керівництва відходи жому, дефекату і органічних решток цукрового буряку тимчасово розміщувалися на ріллях біля полів фільтрації, що пов'язувалося з сильними морозами і неможливістю вивезення цих речовин на поля фільтрації;

- аналогічними письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 від 04.03.2013 року, наданими Вінницькому міжрайонному прокурору з нагляду за додержанням законодавства у природоохоронній сфері під час проведення прокурорської перевірки;

- письмовими поясненнями ОСОБА_5, наданими в акті перевірки від 04.03.2013 року від імені суб'єкта господарювання, в яких визнається факт розміщення на спірній земельній ділянці для тимчасового зберігання жому, дефекату та інших продуктів переробки цукрового буряку (том 1, а.с. 24);

- протоколом про адміністративне правопорушення № 002283 від 04.03.2013 року, складеним про те, що ОСОБА_15, займаючи посаду начальника заготівельного бурякопункту ТОВ "ПК "Поділля", допустив розміщення відходів виробництва (жому, дефекату, некондиційного буряку) у несанкціонованих місцях на території Гайсинської міської ради. При цьому ОСОБА_15 у своїх письмових поясненнях визнав порушення та зазначив, що відходи будуть прибрані (том 1, а.с. 86);

- постановою від 11.03.2013 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_15 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 КУпАП (забруднення сільськогосподарських та інших земель виробничими відходами) та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 1020 грн. (том 1, а.с. 87);

- іншими письмовими доказами, які містяться у матеріалах справи (том 1, а.с. 121-126, 129-131).

З огляду на викладене суд вважає правильними викладені в акті перевірки від 04.03.2013 року висновки відповідача щодо несанкціонованого розміщення ТОВ "ПК "Зоря Поділля" відходів виробництва на землях сільськогосподарського призначення (ріллях) та засмічення таких земель промисловими відходами.

Згідно із ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Приписом в силу положень ч. 8 ст. 7 вказаного Закону є обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Таким чином, оскільки за наслідками проведеної позапланової перевірки було встановлено порушення ТОВ "ПК "Зоря Поділля" вимог природоохоронного законодавства, які зафіксовані в акті перевірки від 04.03.2013 року, суд доходить висновку про правомірність складення припису № 03/09 від 04.03.2013 року про усунення позивачем таких порушень (том 1, а.с. 157-158) і не вбачає підстав для його скасування.

Як вже зазначалося раніше, статтею 16 Закону України "Про відходи" на суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами покладено обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами.

З метою нормування надходжень державі коштів за порушення природоохоронного законодавства та відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" і "Про відходи" наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища України № 171 від 27.10.1997 року затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика). Даний наказ пройшов правову експертизу та 05.05.1998 року зареєстрований у Міністерстві юстиції України за № 285/2725.

Вказана Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності.

Згідно із п. 1.3 Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Пунктами 3.2, 3.3 Методики передбачено, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Відповідно до п. 5.1 Методики розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена. Довідку про нормативну грошову оцінку такої земельної ділянки надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (пункти 5.2 та 5.6 Методики).

Формула визначення розміру шкоди внаслідок засмічення земель наведена у п. 5.5 Методики.

Встановлено, що розрахунок розміру шкоди зумовленої засміченням промисловими відходами земельної ділянки на території Гайсинської міської ради площею 4,05575 га через порушення ТОВ "ПК "Зоря Поділля" вимог природоохоронного законодавства проведено з дотриманням вимог Методики та на підставі тих вихідних даних, які були отримані під час та у зв'язку з проведенням позапланової перевірки, зокрема акту перевірки від 04.03.2013 року, акту обстеження засміченої земельної ділянки № 1 від 04.03.2013 року та довідки управління Держкомзему у Гайсинському районі Вінницької області за № 188 від 27.02.2013 року про грошову оцінку засміченої земельної ділянки (том 1, а.с. 84).

Крім того, судом перевірено значення показників та коефіцієнтів, застосованих відповідачем при визначенні розміру заподіяної шкоди, і будь-яких порушень у цій частині не виявлено. Правильність проведеного розрахунку також підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_6

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно із ч. 1, 4 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), а суд відповідно до ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного здобутого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до переконання, що Держекоінспекція у Вінницькій області та її посадові особи при проведенні оскаржуваної позапланової перевірки позивача, складанні акту перевірки і акту обстеження засміченої земельної ділянки, видачі та направленні припису про усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства і здійсненні розрахунку завданої державі шкоди внаслідок засмічення земель промисловими відходами діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто правомірно, а тому у задоволенні заявленого адміністративного позову належить відмовити.

Надаючи оцінку вимогам ТОВ "ПК "Зоря Поділля" в частині визнання нечинними та скасування актів, розрахунку і претензії відповідача суд вважає необхідним додатково зазначити, що вказані документи є службовими документами, які не обов'язкові до виконання, не містять владних (розпорядчих) приписів і не тягнуть за собою виникнення, зміну або припинення прав та обов'язків позивача, а отже не є рішеннями суб'єкта владних повноважень в розумінні положень статті 17 КАС України.

Тому вимоги адміністративного позову у цій частині не можуть бути задоволені в тому числі і з наведених вище мотивів.

З урахуванням ст. 94 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена: 10.06.2013 року.

Суддя Сало Павло Ігорович