Постановление суда № 31671221, 03.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2013 року м. Київ К/9991/60969/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011

та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.08.2010

у справі № 2а-2554/10/1170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Знам'янський граніт»

до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Знам'янський граніт» звернулось з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області від 02.07.2010 №0000042310/2, №0000052310/2, №0000062310/2.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.08.2010 позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011 постанову суду першої інстанції скасовано в частині визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0000062310/2 та відмовлено в позові в цій частині, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про залишення без задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Знам'янський граніт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 30.06.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.09.2009, складено акт №13/23-10/32315888 від 30.01.2010, в якому зафіксовані порушення:

- пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено, податок на прибуток в сумі 168 952 грн., у тому числі в ІІІ кварталі 2008 року в сумі 19 693 грн.; в ІV кварталі 2008 року в сумі 14 772 грн.; в І кварталі 2009 року в сумі 7 732 грн.; в ІІ кварталі 2009 року в сумі 126 754 грн.; в ІІІ кварталі 2009 року в сумі 1 грн.;

- пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в перевіряємому періоді;

- ст. ст. 1, 2, 5, 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», а саме: не включено до розрахунку та не подано розрахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за придбані транспортні засоби за 2007 рік, чим занижено податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за грудень 2007 року та І півріччя 2008 року в сумі 6 969 грн. в тому числі: за ІІ півріччя 2008 року в сумі 2 788 грн.; за 9 місяців 2009 року в сумі 4 181 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 02.07.2010 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000052310/2 про донарахування суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 229 273 грн., в т.ч.: 168 952 грн. основного платежу та 60 321 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000042310/2 про донарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 39 250,50 грн., в т.ч.: 26 167 грн. основного платежу та 13 083,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000062310/2 про донарахування суми податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів в розмірі 10 453,50 грн., в т.ч.: 6 969 грн. основного платежу та 3 484,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи оскарження відповідачем судових рішень фактично лише в частині задоволення позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області від 02.07.2010 №0000042310/2, №0000052310/2 та межі перегляду, передбачені ст. 220 КАС України, слід зазначити наступне.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким в частині погодився і апеляційний адміністративний суд, виходив з того, що кошти у сумі 527 044,40 грн. надмірно сплачені позивачем на рахунок ТОВ «Експрес-Авто» були повернуті в тому самому звітному періоді, і не є оплатою товарів; отже, ані їх сплата, ані повернення, не впливають на формування валових доходів та витрат, податкових зобов'язань та податкового кредиту. Також судом зазначено, що позивачем було обґрунтовано включено до складу валових витрат та податкового кредиту вартість придбаних паливно-мастильних матеріалів, які використані в господарській діяльності.

Відповідно п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 цього Закону валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

У відповідності до пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 зазначеного Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

При розгляді справи судами встановлено, що ТОВ «Знам'янський граніт» уклало договори купівлі-продажу з ТОВ «Експрес-Авто» у відповідності до яких ТОВ «Знам'янський граніт» придбало у ТОВ «Експрес-Авто» визначені договорами товарно-матеріальні цінності.

Проте у позивача перед ТОВ «Експрес-Авто» виникла кредиторська заборгованість на підставі рахунку № 81 у сумі 1 745 955,60 грн., тому ним було надлишково сплачено за отриманні товарно-матеріальні цінності 527 044,40 грн. (2 273 000 грн. - 1 745 955,60 грн.)

З платіжних доручень та змісту акту перевірки (вбачається, що ТОВ «Експрес-Авто» в період з 23.06.2009 по 26.06.2009 перерахувало на рахунок позивача 710 580 грн., призначення платежу «повернення попередньої оплати за ТМЦ».

30.06.2009 між ТОВ «Знам'янський граніт» та ТОВ «Експрес-Авто» проведено звірку розрахунків між підприємствами, за наслідками якої складено акт № 3 від 30.06.2009, яким встановлено, що за ТОВ «Знам'янський граніт» рахується заборгованість перед ТОВ «Експрес-Авто» в сумі 183 535,60 грн. (710 580,00 грн. - 527 044,40 грн.). Вказана заборгованість сплачена ТОВ «Знам'янський граніт» 30.06.2009 платіжними дорученнями № 217, № 219 та № 220, призначення платежу повернення кредиторської заборгованості згідно акта звірки №3 від 30.06.2009. За вказаних обставин підприємствами в бухгалтерському обліку було здійснено відповідні обороти.

Оскільки попередньо перераховані позивачем ТОВ «Експрес-Авто» кошти в сумі 527 044,40 грн. за товарно-матеріальні цінності були сплачені наперед, про що свідчить складений акт звірки та були повернуті в тому ж самому періоді позивачеві з призначенням платежу «повернення попередньої оплати за ТМЦ», таким чином, дана обставина не вплинула на формування валових витрат, тому, що усі ці події відбулися в межах одного звітного періоду, а саме ІІ-го кварталу 2009 року, та за результатами проводок засвідчили відсутність будь-яких зобов'язань між контрагентами.

Щодо завищення ТОВ «Знам'янський граніт» валових витрат за період з ІІІ квартал 2008 року по ІІ квартал 2009 року включно на суму 219 475 грн. в рядку 04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» декларації з податку на прибуток оскільки безпідставно включено витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів, судами зазначено наступне.

ТОВ «Знам'янський граніт» придбало у ТОВ «Нафта Регіон Сервіс», ТОВ «АгроДар», ПП ОСОБА_3 та ТОВ «ЕкспресАвто» паливно-мастильні матеріали.

ТОВ «Знам'янський граніт» включив до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди вартість отриманих паливно-мастильних матеріалів в сумі 219 475 грн.

В судовому порядку було встановлено товарність вказаних господарських операцій та факт одержання позивачем від ТОВ «Нафта Регіон Сервіс», ТОВ «АгроДар», ПП ОСОБА_3 та ТОВ «ЕкспресАвто» паливно-мастильних матеріалів на суму 219 475 грн., а також факт використання їх у власній господарській діяльності шляхом заправки транспортних засобів, які здійснювали видобуток та перевезення сировини кар'єру позивача.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

На підставі пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

В зв'язку з документальним підтвердженням придбання паливно-мастильних матеріалів на суму 219 475 грн. у контрагентів ТОВ «Нафта Регіон Сервіс», ТОВ «АгроДар», ПП ОСОБА_3 та ТОВ «ЕкспресАвто» та подальшого використання таких матеріалів у власній господарській діяльності позивача свідчить про правомірність віднесення витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, до складу валових витрат спірного періоду.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Згідно з пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

З призначення платежу в платіжних дорученнях ТОВ «Знам'янський граніт» та ТОВ «Експрес-Авто», не вбачається, що кошти в сумі 547 600 грн. надійшли на розрахунковий рахунок позивача в якості оплати за товари (роботи, послуги), а були поверненням надлишково сплачених позивачем коштів.

Матеріалами справи встановлено, що позивач сформував податковий кредит в сумі 32 175 грн. в період з липня 2008 року по січень 2009 року за господарськими операціями з придбання у ТОВ «Нафта Регіон Сервіс», ТОВ «АгроДар», ПП ОСОБА_3 та ТОВ «ЕкспресАвто» паливно-мастильних матеріалів на підставі належно оформлених податкових накладних.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Оскільки, в судовому порядку встановлено отримання позивачем належним чином оформлених податкових накладних за реально вчиненими господарськими операціями, формування податкового кредиту позивача на підставі таких накладних є правомірним.

За вказаних обставин, меж перегляду, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний