Решение № 316082, 24.10.2006, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа 8982 Категорія 31

Голов, в 1 інстанц.Блохін А.А. Доповідач Зубова Л.

Р і ш е ння Іменем України

24 жовтня 2006 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Зубова Л.М. судді Лук*янова С.В, Жданова B.C. секретар Андрусішина М.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом закритого акціонерного товариства « Горлівськтепломережа» (далі ЗАТ « Горлівськтепломережа») до ОСОБА_1, ОСОБА_2про стягнення заборгованості по комунальних послугах

з апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3

на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 17 квітня 2006 року.

Вислухавши доповідача, пояснення представника представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та пояснення ОСОБА_2, які апеляційну скаргу підтримали , пояснення представника позивача Пономаренко Т.І , яка проти скарги заперечувала, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд, -

встановив:

У липні 2001 року позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення 1248,48 грвн за надану та використану теплоенергію за період з травня 1996 року.

Справа неодноразово розглядалась судами.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 17 квітня 2006 року з відповідачів солідарно стягнуто 2500.,97 грвн.

У апеляційній скарзі представник відповідачки ОСОБА_1-ОСОБА_3 просив рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що між сторонами не було укладено договір про надання комунальних послуг, що суд неправильно застосував норми закону про позовну давність, а тому вважав, що відсутні законні підстави для стягнення заборгованості за використану теплову енергію.

Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Стягуючи з відповідачів 2500,97 грвн, суд не навів розрахунку Цій сумі,, водночас, вказав у рішенні, що стягує заборгованість у межах строку позовної давності - за 3 роки - з липня 1998 по 1.04.2006 року. Апеляційний суд вважає неправильним застосування судом 3- річного строку позовної давност за вказаний період, оскільки зі справи видно, що позивач звернувся до відповідачів з вимогами у липні 2001 року, тому у відповідності до ст. 71 ЦК

України 1963 року слід застосувати 3-річний строк позовної давності до 1.07.1998 року.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків, які підтвердила сторона відповідача, заборгованість за вказаний період складає 1293,04 грвн . Апеляційний суд вважає, що саме ця сума підлягає стягненню.

Вказівка у судовому рішенні на те, що позивач змінив позовні вимоги і в судовому засіданні просив стягнути 3407,63 грвн та на цій підставі суд розглядає ці позовні вимоги суперечить вимогам ст. 11 ЦПК України, якою передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу. Згідно ст. 5 ЦПК України 1963 року суд приступає до розгляду цивільної справи за заявою особи, яка звертається за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

З матеріалів справи видно, що представник позивача Пономаренко Т.І у судовому засіданні від 17.04.2006 року дійсно просила стягнути на користь позивача 3407,63 грвн., одначе ця вимога не була оформлена позовною заявою, відповідними розрахунками , не сплачено судові витрати. У засіданні апеляційного суду представник позивача Пономаренко Т.І. вказані обставини підтвердила.

За таких обставин у суду були відстуні законні підстави розглядати вимоги позивача на суму 3407,63 грвн, а також обговорювати строки позовної давності за межами заявлених у встановленому законом порядку вимог, суд безпідставно застосував строк позовної давності за період 07.998 по 1.04.2006 року.

Враховуючи викладене з відповідачаів солідарно на користь позивача слід стягнути 1293,04 грвн. заборгованості за використані комунальні послуги, а відповідно до ст. 88, Декрету КМУ « Про державне мито» стягнути також держане мито на користь держави з кожного з відповідачаів по 25, 50 грвн., а також витрати на інформаціне забезпечення судового засідання у сумі по 15 грвн з кожного відповідача

Оскільки відповідачі проживають у помешканні, яке було забезпечено теплопостачанням, чого вони не заперечували, то суд правильно виходив з того, що фактично між сторонами склалися правовідносини по наданню комунальних послуг, тому доводами апеляційної скарги про відсутність договірних відносин між сторонами правильність судового рішення не спростована.

Керуючись ст. ст. 303,309 ЦПК України, апеляційний суд, -

вирішив:

Апеляційну скаргу задоволнити частково.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 17 квітня 2006 року змінити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 1293,04 грвн ( оодна тисяча двісті дев *носто три грвн 04 коп) заборгованості по комунальних послугах на користь закритого акціонерного товариства « Горлівськтепломережа»,стягнути державне мито з кожного з відповідачів у сумі 25,50 грвн на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 по 15 ( п ятнадцять ) грвн з кожного на інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи на розрахунковий рахунок 35228011000992 код ОКПО 02891428, МФО 834016 в УДК Донецької області, отримувач платежу апеляційний суд Донецької області.

Рішення набирає чинності негайно та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховногр Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.