Решение № 31596918, 03.06.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.05.13р. Справа № 904/2530/13За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" Дніпроінмед", м. Дніпропетровськ

про стягнення 8 618 грн. 11 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 8 151 грн. 67 коп. в порядку регресу на підставі полісу № ВЕ/8516992, витрати на проведення експертизи в розмірі 350 грн. 00 коп., витрати, пов'язані з отриманням довідки ДАІ в сумі 83 грн. 00 коп. та витрати, пов'язані із направленням телеграми про час та місце проведення експертизи пошкодженого автомобіля в розмірі 33 грн. 44 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів".

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що в порушення вимог ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодовувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Відповідно до видаткового касового ордера від 11.02.11р. ПАТ „СК „Арсенал страхування" виплатило Задворному М.С. 8 151 грн. 67 коп., інші витрати не підлягають відшкодуванню в порядку регресу, оскільки вони є витратами позивача по врегулюванню страхового відшкодування за договором добровільного страхування № 886/10-Т від 20.12.10р. Крім того, із посиланням на ст. 12 вказаного Закону, вказує що з урахуванням умов полісу № ВЕ/8516992 сума страхового відшкодування повинна бути зменшена на суму франшизи, яка складає 1000 грн. 00 коп. Просив в позові відмовити.

Представники сторін в призначені судові засідання не з'явилися та не надали витребувані судом документи.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін, оскільки про час та місце розгляду справи останні повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.11р. в районі пл. Леніна по пр. Карла Маркса в м. Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля марки „Мазда 3" реєстраційний номер АЕ 2318 ВМ під керуванням Чурсіни Юлії Олександрівни та автомобіля марки „Range Rover" реєстраційний номер АЕ 0100 ЕК під керуванням Задворної Марії Федорівни.

Відповідно до постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.11р. по справі №3г-482/2011, дорожньо-транспортна пригода сталась з вини Чурсіни Ю.О., яка відволіклась від керування та скоїла зіткнення з автомобілем „Range Rover" реєстраційний номер АЕ 0100 ЕК під керуванням Задворної Марії Федорівни, що зупинився попереду, чим порушила п.2.3 „б" Правил дорожнього руху України.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.11р. по справі №3г-482/2011 Чурсіну Ю.О. визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення й застосовано до неї адміністративне стягнення у виді накладення штрафу у розмірі 340 гр. 00 коп.

Відповідно до договору №886/10-Т страхування наземного транспорту від 20.12.10р. цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану пошкодженням, знищенням або втратою автомобіля „Range Rover" реєстраційний номер АЕ 0100 ЕК застраховано у приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Арсенал Страхування". Таким чином, у Задворного Максима Сергійовича, як у власника пошкодженого автомобіля, виникло право вимоги до позивача про страхове відшкодування.

Згідно зі висновку експертного автотоварознавчого дослідження №020203 від 07.02.11р. про оцінку вартості матеріальної шкоди у зв'язку із аварійним пошкодженням, завданим власнику автомобіля „Range Rover" реєстраційний номер АЕ 0100 ЕК, вартість відновлюваного ремонту КТЗ складає 9 803 грн. 05 коп., що підтверджується також ремонтною калькуляцією №020203 від 07.02.11р.

Згідно з розрахунком суми страхованого відшкодування від 09.02.11р., складеного аварійним комісаром Коріновським Є.Ю., сума страхованого відшкодування становить 8 151 грн. 67 коп.

На підставі заяви Задворного М.С. про виплату страхового відшкодування № 090211-02 від 09.02.11р., страхового акту №886/10-Т -1-1 від 09.02.11р., позивач на виконання умов договору №886/10-Т страхування наземного транспорту від 20.12.10р., здійснив страхове відшкодування Задворному М.С. в розмірі 8 151 грн. 67 коп., що підтверджується видатковим касовим ордером від 11.02.11р.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи - Чурсіної Ю.О. застрахована у відповідача, що підтверджується полісом ОСЦПВВННТЗ № ВЕ/8516992. Відповідно до 2 розділу зазначеного Полісу ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну 100 000 грн. 00 коп., при цьому франшиза становить 1 000 грн. 00 коп.

Позивач, керуючись ст. ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 8 151 грн. 67 коп., а також витрати на проведення експертизи в розмірі 350 грн. 00 коп., витрати, пов'язані з отриманням довідки ДАІ в сумі 83 грн. 00 коп. та витрати, пов'язані із направленням телеграми про час та місце проведення експертизи пошкодженого автомобіля в розмірі 33 грн. 44 коп.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а тому до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтями 1166 та 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, та в разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, особою, винною у скоєні ДТП, наслідком якого стало пошкодження майна застрахованої позивачем особи, а, отже, і особою, винною у завданні збитків є Чурсіна Ю.О., цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача.

Таким чином, з аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що позивач після виплати застрахованій ним особі страхового відшкодування, може звернутися з відповідною вимогою стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу саме до страховика за наявності певних підстав.

Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п. 22.1 якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Порядок виплати страхового відшкодування визначений ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема, у п. 37.4 якої встановлено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди.

Проте, відповідач, який є страховиком винної у скоєні ДТП та нанесені збитків особи Чурсіної Ю.О., відповідальність якої ним застрахована, не здійснював виплати страхового відшкодування безпосередньо потерпілому, який отримав таке страхове відшкодування за договором №886/10-Т страхування наземного транспорту від 20.12.10р. від позивача.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено підстави для подачі регресного позову.

Приписами вказаної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п.. 33.1.2 п.33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Тобто зазначена стаття передбачає наявність у страховика права не пред'явлення регресного позову, а не відсутність цього права.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ПАТ „СК" "Арсенал Страхування" є обґрунтованими, але підлягають частковому задоволенню в сумі 7 151 грн. 67 коп., оскільки позивачем не була врахована франшиза у сумі 1000 грн. 00 коп., відповідно до наданого відповідачем оригіналу полісу № ВЕ/8516992, у зв'язку з чим сума страхового відшкодування повинна бути зменшена на 1000 грн. 00 коп.

Одночасно, господарський суд, з урахуванням положень статей 29 та 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на проведення експертизи в розмірі 350 грн. 00 коп. та витрат, пов'язаних з отриманням довідки ДАІ в сумі 83 грн. 00 коп., оскільки вказані витрати підтверджені належними доказами, а саме наданими представником позивача оригіналами платіжних доручень № 87 та № 88 від 10.02.11р.

Щодо вимог в частині стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із направленням телеграми про час та місце проведення експертизи пошкодженого автомобіля в розмірі 33 грн. 44 коп., суд не знаходить підстав для їх задоволення, оскільки на вимогу суду позивачем не наданий оригінал фіскального чеку від 28.01.11р. на підтвердження понесення вказаних витрат.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в сумі 7 151 грн. 67 коп. страхового відшкодування, 350 грн. 00 коп. витрат на проведення експертизи, 83 грн. 00 коп. витрат, пов'язаних з отриманням довідки ДАІ. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, офіс 307, код ЄДРПОУ 21870998) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, код ЄДРПОУ 33908322) 7 151 грн. 67 коп. (сім тисяч сто п'ятдесят одну грн. 67 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 350 грн. 00 коп. ( триста п'ятдесят грн. 00 коп.) витрати на проведення експертизи, 83 грн. 00 коп. (вісімдесят три грн. 00 коп.) витрат, пов'язаних з отриманням довідки ДАІ, 1 514 грн. 19 коп. (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять грн. 19 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь