№ 31595796, 03.06.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3069/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

за участю секретаря: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: Соколовська А.В. - представник по довіреності

Ільян Ю.В. представник по довіреності

відповідач: Гасюченко С.М. - представник по довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грін-порт» до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» та складання акту № 153/22-5/30747669 від 15.01.2013р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Грін-порт» з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «СІ.ТІ.ДЖИ», їх реальності, повноти відображення в обліку за період з березня 2010 року по січень 2011 року»; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № №0000272250; 0000282250 від 25.01.2013р.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Грін-порт» до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби, в якому позивач просив визнати протиправними дії щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» та складання акту № 153/22-5/30747669 від 15.01.2013р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Грін-порт» з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «СІ.ТІ.ДЖИ», їх реальності, повноти відображення в обліку за період з березня 2010 року по січень 2011 року»; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № №0000272250; 0000282250 від 25.01.2013р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з діями ДПІ щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» та складання акту № 153/22-5/30747669 від 15.01.2013р., із висновками органу державної податкової служби зробленими в акті перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями через їх протиправність, безпідставність, необґрунтованість, необ'єктивність та невідповідність фактичним обставинам, первинним документам позивача та вимогам діючого цивільного й податкового законодавства України.

Так позивач зазначив, що у ДПІ не було жодних правових підстав для призначення 18.12.2012р. та проведення перевірки, яка оформлена Актом від 15.01.2013р. № 153/22-5/30747669 з посиланням на п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України через ненадання позивачем пояснень та документальних підтверджень на запит від 01.10.2012р. № 39765/10/22-5 "Про надання інформації та її документального підтвердження" протягом десяти робочих днів з дня його отримання. Про проведення перевірки позивача повідомлено в день самої перевірки, тобто в момент проведення перевірки, а не до її початку, як передбачено п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України. Окрім того, представник позивача зазначив, що відсутність у органу ДПС будь-якої інформації стосовно організації діяльності контрагента позивача - ПП «СІ.ТІ.ДЖИ», припущень та виникнення сумнівів у органу ДПС жодним чином не може впливати на наявність й обсяг його цивільної дієздатності та на здатність укладати й виконувати правочини.

Таким чином, за умови реального здійснення господарських операцій платником податків, тобто фактичного придбання у продавця товару, робіт, послуг з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, наявності первинних документів, визначених діючим законодавством та податкових накладних, виданих особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, формування податкового кредиту та валових витрат не може бути визнано неправомірним.

Враховуючи, що виникнення права платника податку на валові витрати та податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктами оподаткування, за наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, висновки ДПІ про нереальність угод та обставини, викладені в акті перевірки спростовуються наявними у TOB «ГРІН-ПОРТ» та наданими до перевірки первинними документами, які у своїй сукупності підтверджують існування та реальність господарських відносин TOB «ГРІН-ПОРТ» з ПП «СІ.ТІ.ДЖИ», а також товарний характер проведених між ними операцій, в зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення № №0000272250; 0000282250 від 25.01.2013р. є протиправними та підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представники позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін-порт» зареєстровано 16.02.2000р. виконавчим комітетом Одеської міської ради, номер запису до ЄДР №1 556 120 0000 007538 (Т.1, а.с.107).

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №200072572 від 28.09.2012р. (Т.1, а.с.108).

На підставі направлення на перевірку №003844/3618 від 18.12.2012р. та наказу №3080 від 18.12.2012р. згідно п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України посадовою особою ДПІ у Приморському районі міста Одеси Одеської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Грін-Порт» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «СІ.ТІ.ДЖИ», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з березня 2010 року по січень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 153/22-5/30747669 від 15.01.2013р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Грін-порт» з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «СІ.ТІ.ДЖИ», їх реальності, повноти відображення в обліку за період з березня 2010 року по січень 2011 року, відповідно до висновків якого встановлено порушення:

-вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств» (безпідставно в декларації з податку на прибуток включено до складу валових витрат суми витрат по постачальнику ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» на загальну суму 450609,92грн., в т.ч.: 1 квартал 2010 -66091,65 грн.; 2 квартал 2010 - 103375,0 грн.; З квартал 2010- 56532,45грн.; 4 квартал 2010 - 7890,3грн.; 1 квартал 2011 - 216720,52грн., чим занижено податок на прибуток на суму 112652,48 грн., в т.ч.: 1 квартал 2010 - 16522,91 грн.; 2 квартал 2010 - 25843,75 грн.; З квартал 2010- 14133,11грн.; 4 квартал 2010 - 1972,58грн.; 1 квартал 2011 - 54180,13грн.);

- вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) (втратив чинність), в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ на суму 65735,09грн., в т.ч. по періодах: березень 2010р. - 13218,33грн.; квітень 2010р. - 9723,33грн.; травень 2010р. - 4311,67грн.; червень 2010р. - 26973,33грн.; липень 2010р. - 4125,00грн.; серпень 2010р. - 2723,43грн.; вересень 2010р. - 3770,0грн., жовтень 2010р. - 890,00 грн. , внаслідок чого занижено суму ПДВ до сплати на 65735, 09 грн., в т.ч. по періодах березень 2010р. - 13218,33грн.; квітень 2010р. - 9723,33грн.; травень 2010р. - 4311,67грн.; червень 2010р. - 26973,33грн.; липень 2010р. - 4125,00грн.; серпень 2010р. - 2723,43 грн.; вересень 2010р. - 3770,0грн., жовтень 2010р. - 890,00 грн.; - вимог п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ на суму 43114,75 грн, в тому числі по періодах: -січень 2011р. -43114,75грн. внаслідок чого занижено суму ПДВ до сплати на 43114,75грн., в тому числі по періодах: -січень 2011р. -43114,75 грн. (Т.1, а.с.19-36).

22.01.2013 року позивачем надано заперечення на акт перевірки, які залишені без задоволення (лист №2770/10/22-5 від 25.01.2013р.) (Т.1, а.с.44-64).

На підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000272250, яким TOB «ГРІН-ПОРТ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 125 285,0 грн. (за основним платежем -108 850,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 16 435,0 грн.) та податкове повідомлення-рішення № 0000282250, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 127 271,0 грн. (за основним платежем -112 653,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -14 618,0 грн.) (Т.1,а.с.37-38).

Позивачем подано скаргу на зазначені податкові повідомлення-рішення до ДПА в Одеській області (вих. №51/07-62 від 04.02.2013р.), яка рішенням про результати розгляду первинної скарги від 25.02.2013р. залишена без задоволення та збільшено суму застосованих штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 1 грн. (Т.1, а.с.65-87).

07.03.2013р. позивачем подано скаргу до ДПС України, яка рішенням про результати розгляду скарги від 01.04.2013р. залишена без задоволення.

Позивач, не погоджуючись з діями по проведенню перевірки та з зазначеними рішеннями податкового органу, звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати їх протиправними.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» та складання акту № 153/22-5/30747669 від 15.01.2013р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Грін-порт» з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «СІ.ТІ.ДЖИ», їх реальності, повноти відображення в обліку за період з березня 2010 року по січень 2011 року», суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно пп.78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, серед іншого, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що ДПІ у Приморському районі міста Одеси Одеської області ДПС на адресу позивача надсилався запит про надання інформації та її документального підтвердження від 01.10.2012 року за №39765/10/22-5.

22.10.2012 року за №51/09-867 позивачем надано відповідь на зазначений запит, з якої вбачається, що позивач вважає, що наданий запит не відповідає вимогам, визначеним Постановою КМ України №1232 від 27.12.2010р., в зв'язку з чим інформація та її документальне підтвердження не надані (Т.1, а.с.42-43).

Відповідно п. 78.4 -78.5 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Направлення на перевірку та копію наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки вручено головному бухгалтеру ТОВ «Грін-Порт» Драгомир О.В. 24.12.2012р.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач допустив перевіряючих до проведення перевірки, що підтверджує наявність у них всіх необхідних встановлених законодавством документів та достатніх повноважень для проведення даної перевірки та не є підставою для визнання дій щодо проведення перевірки протиправними, оскільки відповідно абз. 4 п.81.1 ст. 81 ПК України непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відповідно п. 3 Наказу ДПА України №984 від 22.12.2010 року «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншго законодавства» результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, враховуючи те, що під час проведення перевірки ТОВ «Грін-Порт» встановлено порушення Законів «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України, перевіряючим складено акт №153/22-5/30747669 від 15.02.2013 року, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо встановлених під час перевірки порушень, зафіксованих в акті №153/22-5/30747669 від 15.02.2013 року, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» включено ТОВ «Грін-Порт» до податкового кредиту відповідних періодів та відповідають даним додатків 5 до податкових декларацій з ПДВ за відповідні податкові періоди.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п 14.1.36. п. 14. 1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (роботи, послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплата товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 зазначеного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

Перевіркою встановлено, що постачальником ТОВ «Грін-Порт» за перевіряємий період було ПП «СІ.ТІ.ДЖИ».

Перевіряючи законність віднесення ПДВ за податковими накладними, отриманими від ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» до складу податкового кредиту за перевіряємий період, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п.7.2.1-7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктами 200.1-200.4,200.7 ст.200 ПК України передбачається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1). При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2). При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3). Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4). Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.200.7).

Пунктами 201.1 та 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції (п.201.10).

Судом встановлено, що 01.10.2010 року між ТОВ «Грін-Порт» (Покупець) та ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» (Постачальник) укладено договір поставки №01/01/10-ПН, відповідно п.1.1. якого Постачальник зобов`язується виготовляти та поставляти у власність Покупця на підставі замовлень покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатит за нього. Товаром відповідно п.1.2 зазанченого договору є рекламні наліпки з логотипом ТОВ «Грін-Порт» для використання на урнах, контейнерах, автотранспорті та інші (Т.1, а.с.246-247).

На виконання зазначеного Договору позивачем надано податкову накладну №291010 від 29.10.2010р. та видаткову накладну № 291013 від 31.03.2010 року (Т.1, а.с.244-245).

01.07.2009 року між ТОВ «Грін-Порт» (Покупець) та ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» (Постачальник) укладено договір поставки №00/07О, відповідно п.1.1. якого Постачальник зобов`язується поставляти, а Покупець зобов'язується прийняти та сплачувати обладнання, техніку, інвентар, МБП та інші товари виробничого призначення (Т.1, а.с.193-195).

На виконання зазначеного Договору позивачем надано податкові та видаткові накладні (Т.1, а.с.196-239).

01.10.2010 року між ТОВ «Грін-Порт» (Покупець) та ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» (Постачальник) укладено договір поставки піску №01/01/10-ПН, відповідно п.1.1. якого Постачальник зобов`язується поставляти, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити пісок. (Т.1, а.с.242-243).

На виконання зазначеного Договору позивачем надано податкові та видаткові накладні (Т.1, а.с.244-245, т.2 а.с.1-18).

Відповідно вищенаведених Договорів кількість товару та ціна зазначаються в накладних.

Стосовно тверджень представника відповідача щодо того, що Аналізом реєстру виданих податкових накладних ПП „СІ ТІ ДЖІ» за періоди з червня 2010 по січень 2011 року, наданих в електронному вигляді ПП „СІ ТІ ДЖІ" до ДПІ у Приморському районі м. Одеси встановлено, що номера податкових накладних, виписаних покупцю TOB „ГРІН-ПОРТ" не відповідають порядковому номеру реєстру виданих податкових накладних ПП „СІ ТІ ДЖІ", в зв'язку з чим податкові накладні складені з порушенням вимог податкового законодавства, тому не можуть служити документами, які надають право на формуваня податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Будь-яких доказів в підтвердження наведеного в ході розгляду справи представником відповідача не надано та не надано реєстру виданих податкових накладних ПП „СІ ТІ ДЖІ», в зв'язку з чим суд не погоджується з посиланням відповідача на невідповідність податкових накладних вимогам податкового законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач здійснив оплату та перерахував на банківський рахунок ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» грошові кошти за платіжними дорученнями (Т.2, а.с.207-223).

На підтвердження використання товарів отриманих за договорами поставки №01/01/10-ПН від 01.01.2010р.та №00/07О від 01.07.2009р. у господарській діяльності, позивач надав договір на виконання санітарно-екологічних робіт №КД-4086 від 31.07.2003 року, акти прийому-передачі виконаних робіт, рахунки, договори про надання комплексу послуг на організацію та знищення нетоксичних відходів №228-НПП від 30.09.2010 року, від 03.05.2010 року, Договір №651-ГП-ОП від 04.03.2010 року, Договір №662-ГП-ОП від 06.05.2010 року, Договір №704-ГП-ОП від 28.10.2010 року, Договір №559-ГП-ОП від 24.06.2010 року, Договір №521-ГП-ОП від 07.06.2010 року, Договір №532-ГП-ОП від 22.06.2010 року, Договір №547-ГП-ОП від 01.06.2010 року .

Враховуючи зазначене, твердження представника відповідача стосовно ненадання документів, підтверджуючих пов'язаність здійснених витрат з господарською діяльністю, подальше використання придбаного товарув в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків не знайшли свого підтвердження.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частинами 1,2 статті 9 Закону України №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено доказами, по взаємовідносинах позивача з постачальником здійснення господарських операцій достовірно підтверджені наданими податковими, видатковими накладними, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленом чинним законодавством вимогам, у зв'язку з придбанням товарів з метою подальшого використання таких товарів в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності.

Суд критично ставиться до тверджень представника відповідача, що операції з придбання товарів ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» мали нетоварний характер, оскільки під час перевірки ТОВ «Грін-Порт не надана товарно-транспортна документація, з огляду на наступне.

Як передбачено договорами поставки, укладеними позивачем з ПП «СІ.ТІ.ДЖИ», умови поставки:DDU- склад Покупця (згідно ІНКОТЕРМС-2000)

Окрім того, як вбачається з листа позивача на адресу ДПІ у Приморському районі міста Одеси Одеської області ДПС від 08.01.2013р. за №51/07-11/1, позвачем повідомлено, що для ведення господарської діяльності позивачем придбано товар у ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» . Склад ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» та склад ТОВ «Грін-Порт» розміщені по вул. Промислова 33 Б та 33 К відповідно. Доставка матеріалів, інвентарю відбувалась зі складу постачальника самостійно покупцем власними силами з використанням Вантажника. Інвентар, матеріали та амортизація за основними засобами, отриманими у ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» в декларації про прибуток в 2010 році - 1 квартал 2011 року включено до складу валових витрат. (Т.1, а.с.240).

Згідно вищезазначених Договорів здача-приймання товару здійснюється за податковими та видатковими накладними.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що транспортування товарів відбувалося силами ТОВ «Грін-Порт».

В підтвердження зазначеного надано договір оренди державного рухомого майна №КД-4602 від 01.10.2003 року та додаткові угоди до нього, акт прийому-передачі рухомого майна від 01.10.2003 року, подорожні листи, договір оренди №01-02-09/АС від 03.01.2009 року, та додаткові угоди до нього, бухгалтерску виписку, яка свідчить про те, що на балансі позивача рахуються автомобілі; технічні паспорти до зазначених автомобілів, договір оренди тарспортних засобів №13/04/07-А від 13.04.2007 року, договір оренди №КД-5155 від 10.12.2003 року та додаткові угоди до нього.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку, що позивачем виконано всі зобов'язання за договорами укладеними позивачем з ПП «СІ.ТІ.ДЖИ», а саме: прийнято товар та сплачено грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, які містять всі необхідні реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п.п.7.2.1-7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 201.1 та п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що свідчить про реальність господарських операцій по виконанню зазначених договорів.

За встановлених обставин у судовому засіданні не знайшли підтвердження висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд дійшов висновку, що податок на додану вартість за вищевказаними податковими накладними в сумі 65735 грн. правомірно віднесений до складу податкового кредиту за період березень-жовтень 2010 року та у сумі 43114,75 до податкового кредиту за січень 2011 року.

Стосовно відсутності фактичного виконання робіт за договором, укладеним з ПП «СІ.ТІ.ДЖИ», судом встановлено, що відповідач посилався на акти ДПІ у Приморському районі міста Одеси № 3048/2350/35767686 від 13.12.2011 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «СІ.ТІ.ДЖИ», код ЄДРПОУ 35767686; №2324/22-3/35767686 від 28.11.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «СІ.ТІ.ДЖИ», код ЄДРПОУ 35767686, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, перелік яких встановлено постановою слідчого, їх реальності та відображення в обліку за весь період діяльності. Згідно висновків зазначених актів встановлено, що фінансово-господарська діяльність ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності ПП «СІ ТІ.ДЖИ», фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. За результатами проведених заходів не встановлено реальності здійснення фінансово-господарської діяльності ПП «СІ. ТІ.ДЖИ» з контрагентами за 2009- 2011рр.

Згідно із п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 р. "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Доказів, які б підтверджували викладені в акті висновки, відповідачем не надано.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або висновки про відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, так як ані акт податкової перевірки, ані довідка зустрічної звірки не мають преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно засвідчують обставини фактичної дійсності.

Не було також надано копій податкових повідомлень-рішень, винесених відносно контрагента позивача із доказами узгодження вміщених у них податкових зобов'язань. Посилання відповідача на те, що порушення, вчинені контрагентом позивача тягнуть за собою як наслідок порушення з боку позивача, не відповідають нормам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки №153/22-5/30747669 від 15.01.2013 року, в основу якого покладені акти №№ 3048/2350/35767686 від 13.12.2011; 2324/22-3/35767686 від 28.11.2012 року безпідставні та спростовуються документально.

Окрім того, в акті перевірки відповідач посилається на постанову про порушення кримінальної справи №201201100058, проте вироку по зазначеній кримінальні справі не надано.

Суд звертає увагу, що жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

При цьому суд враховує, що позивач та його контрагенти на час спірних правовідносин були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку в ДПІ.

Стосовно висновків податкового органу, викладених в акті перевірки №153/22-5/30747669 від 15.01.2013 року щодо порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого підприємством безпідставно включено до складу валових витрат по постачальнику ПП «СІ. ТІ.ДЖИ» на загальну суму 450 609, 92 грн, в зв'язку з чим занижено податок на прибуток на суму 112652, 48 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97р. (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону N 283/97-ВР)

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит у березені 2010 року-січні 2011 року за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, виписаним ПП «СІ. ТІ.ДЖИ», суд вважає, що ТОВ «Грін-порт» правомірно сформовано валові витрати за рахунок віднесення до їх складу суми по договорам, накладним, отриманим від ПП «СІ. ТІ.ДЖИ», оскільки зазначені первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є належним підтвердженням валових витрат.

Окрім того, як вбачається з довідки Головного управління статистики в Одеській області АА №582829, одними із основних видів діяльності позивача є: збирання безпечних відходів (38.11); інші види діяльності з прибирання (81.29), а предметом договорів, укладених з ПП «СІ. ТІ.ДЖИ», є обладнання, техніка, інвентар, пісок, рекламні наклійки для використання на контейнерах, урнах, автотранспорті, що свідчить про використання зазначених товарів у господарській діяльності позивача, а отже про правомірність формування валових витрат, пов'язаних з придбанням даного товару.

З огляду на зазначене суд вважає, ДПІ у Приморському районі міста Одеси Одеської області ДПС не надано доказів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень № №0000272250; 0000282250 від 25.01.2013р, у зв'язку з чим суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог.

Частиною другою ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд вважає, що ДПІ у Приморському районі міста Одеси Одеської області ДПС не доведено суду наявність порушень з боку позивача порядку формування податкового кредиту та валових витрат, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Грін-Порт» підлягають задоволенню в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69,70, 71,94,122,158-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Грін-порт» до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» та складання акту № 153/22-5/30747669 від 15.01.2013р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Грін-порт» з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «СІ.ТІ.ДЖИ», їх реальності, повноти відображення в обліку за період з березня 2010 року по січень 2011 року»; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № №0000272250; 0000282250 від 25.01.2013р., - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби № №0000272250; 0000282250 від 25.01.2013р.

В решті позовних вимог, - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03 червня 2013 року.

Cуддя: Г.П.Самойлюк

.