Решение № 31555921, 29.05.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/51/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69000, м. Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/ Шаумяна, 4.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.13 Справа № 908/1696/13

за позовом: Запорізької об'єднаної технічної школи Товариства сприяння обороні України (69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, 50)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінгова компанія «СІП» (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 26, оф. 1)

про визнання права власності,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Швець А.Ю., довіреність № б/н від 15.05.2013 р.;

від відповідача: Севастьянов Р.Ю., директор, паспорт СВ 004456, виданий 25.06.1999 р.;

Запорізька об'єднана технічна школа Товариства сприяння обороні України звернулася до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «СІП» про: 1) визнання права власності на об'єкти нерухомості, а саме: літ. Б, літ. М, літ. М?, літ. Л, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 10; 2) зобов'язання Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Запорізькій області провести реєстрацію права власності за Запорізькою об'єднаною технічною школою Товариства сприяння обороні України на об'єкти нерухомості: літ. Б, літ. М, літ. М?, літ. Л, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 10.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 316, 317, 319, 328, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України та умови укладеного між сторонами інвестиційного договору № 17/09 від 17.09.2012 р. При цьому вказує, що в порушення умов договору, відповідач замість 80 000,00 грн. інвестував у проект 10 000,00 грн., проте, позивач своїми силами, за свій рахунок здійснив капітальний ремонт будівель і споруд, літ. Б, літ. М, літ. М?, літ. Л, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 10. Відзначає, що незважаючи на відсутність інвестування відповідачем неправомірно листом від 28.03.2012 р. було заявлено вимогу про реєстрацію права власності на об'єкти нерухомості за ТОВ «Консалтінгова компанія «СІП», при цьому, з відмовою від подальшого фінансування проекту через відсутність грошових коштів. За доводами позивача, ним правомірно набуто право на вказане майно, оскільки проект, що обумовлений інвестиційним договором від 17.09.2013 р., позивачем здійснено за власний кошт через відсутність фінансування, однак, відповідач не згоден з цим та виражає бажання зареєструвати за ним об'єкти у частці пропорційній інвестованій. Наведене, на думку позивача, надає йому право на захист своїх прав у судовому порядку.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.05.2013 р. порушено провадження у справі № 908/1696/13, присвоєно справі номер провадження № 30/51/13, розгляд якої призначено на 29.05.2013 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

27.05.2013 р. канцелярією господарського суду Запорізької області отримано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить визнати право власності на об'єкти нерухомості, а саме: літ. Б, літ. М, літ. М?, літ. Л, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 10.

Розглянувши надані позивачем уточнення позовних вимог, суд відзначає, що передбачені ч. 4 ст. 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення суми позову за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Що ж до права позивача на зміну предмета або підстави позову, то воно може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту часу, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог.

Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача.

В даному випадку, поданою 27.05.2013 р. письмовою заявою № б/н позивач змінив (зменшив) предмет позову, виключивши вимогу про зобов'язання зареєструвати об'єкт нерухомості.

Оскільки вищезазначена заява була подана до початку розгляду господарським судом справи по суті, не суперечить ст. 22 ГПК України і не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, судом заява про зміну предмета позову приймається.

Господарським судом розглядаються позовні вимоги позивача про визнання права власності на об'єкти нерухомості, а саме: літ. Б, літ. М, літ. М?, літ. Л, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 10.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, що викладені у позовній заяві з урахуванням зменшення позовних вимог, а також надав усні пояснення по суті спору.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінгова компанія «СІП» - відповідач у справі - письмового відзиву на позов не надав. Директор товариства, який представляв інтереси відповідача у судовому засіданні, не заперечив, що відповідачем дійсно було інвестовано у проект замість 80 000,00 грн. лише 10 000,00 грн. та заявлено відмову від подальшого фінансування через відсутність фінансової можливості здійснювати такі інвестиційні проекти. Також, представник відповідача не заперечує, що позивач за власний рахунок та власними силами відремонтував будівлі та споруди розташовані за адресою: м.Запоріжжя, вул. Глісерна, 10. Проте, на думку відповідача, ТОВ «Консалтінгова компанія «СІП» цілком правомірно листом вих. № б/н від 24.04.2013 р. було заявлено вимогу до позивача провести реєстрацію права власності на об'єкти нерухомості за ним на частину відремонтованих об'єктів нерухомості у частці, пропорційній інвестованій. Разом з тим, представник відповідача не заперечує щодо повернення йому позивачем інвестованих коштів в розмірі 10 000,00 грн.

В судовому засіданні 29.05.2013 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

17.09.2012 року між Запорізька об'єднана технічна школа Товариства сприяння обороні України та ТОВ «Консалтінгова компанія «СІП» було укладено Інвестиційний договір № 17/09 (далі - Договір), за умовами якого Позивач (за Договором - Замовник) та Відповідач (за Договором - Інвестор) домовилися про спільну участь в реалізації проекту по капітальному ремонту будівель та споруд, а саме: літ. Б, літ. М, літ. М?, літ. Л, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 10.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що Інвестор зобов'язаний передати грошові кошти в сумі 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. для здійснення ремонту будівель та споруд, зазначених у п.1.1 Договору, а Замовник зобов'язаний інвестувати у Проект 80 000,00 грн. та відремонтувати об'єкти, зареєструвати та оформити їх у встановленому законом порядку.

ТОВ «Консалтінгова компанія «СІП» свої зобов'язання за Договором виконав не в повному обсязі, замість 80 000,00 грн. він інвестував в Проект лише 10 000,00 грн., чим порушив умови Договору. У наслідок чого, Запорізька об'єднана технічна школа Товариства сприяння обороні України своїми силами та за власний рахунок здійснила капітальний ремонт будівель та споруд, а саме: літ. Б, літ. М, літ. М?, літ. Л, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 10.

Встановлено, що Відповідач звернувся до Запорізької об'єднаної технічної школи Товариства сприяння обороні України з вимогою про відмову від інвестиційного договору та реєстрації за ним право власності на об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: м.Запоріжжя, вул. Глісерна, 10, в частині, пропорційно інвестованій.

Позивач вважає, що відповідач не має права претендувати на об'єкти нерухомості, оскільки проект, що обумовлений інвестиційним договором № 17/09 від 17.09.2012 р., позивачем здійснено за власний рахунок та власними силами.

Представник позивача в судовому засіданні надав суду видаткові накладні №№ РН-0000023 від 28.09.2012р., РН-0000028 від 15.10.2013 р., РН-0000035 від 01.11.2013 р., РН-0000041 від 20.11.2012 р., РН-0000044 від 29.11.2012 р., якими підтверджується придбання будівельних матеріалів для проведення ремонту будівель та споруд розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 10.

За твердженням позивача, заявлена відповідачем вимога щодо реєстрації за ним об'єкту нерухомості у частці, пропорційній інвестованій, надає йому право на захист своїх прав у судовому порядку.

Позовні вимоги про визнання за Запорізькою об'єднаною технічною школою Товариства сприяння обороні України права власності на об'єкти нерухомості, а саме: літ. Б, літ. М, літ. М1, літ. Л, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 10, є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Приписами ч. 2 ст. 41 Конституції України встановлено, що право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, не залежно від волі інших осіб. Згідно зі ст. 317 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 328 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до приписів статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Підставою такого позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності чи іншого права на майно, що може підтверджуватися правовстановлюючими документами або будь-якими іншими доказами приналежність позивачу спірного майна. Таким чином, приписи вказаної статті регулюють питання захисту наявного права власності.

Згідно з приписами статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами статей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, право власності може бути визнано судом за особою, яка самовільно збудувала майно, за умови надання земельної ділянки.

Запорізька об'єднана технічна школа Товариства сприяння обороні України була створена рішенням бюро Запорізького обласного комітету ТСО України на майні що є власністю Товариства сприяння обороні України. З 1991 р. правонаступником ДТСААФ УССР є Товариство сприяння обороні України, яке є засновником Запорізької об'єднаної технічної школи Товариства сприяння обороні України.

28.06.1957 р. Запорізький міськвиконком рішенням № 282 надав Запорізькому воєнно-учбовому центру ДТСААФ УССР земельну ділянку площею 0,4 га за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 10.

Крім того, рішенням арбітражного суду Запорізької області від 18.11.1999 р. за Запорізьким обласним комітетом ТСО України було визнано право власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 10.

Матеріалами справи підтверджується, що проект, що обумовлений інвестиційним договором № 17/09 від 17.09.2012 р., позивачем здійснено за власний рахунок та власними силами.

Отже, звернення відповідача до позивача з вимогами про реєстрацію за ним об'єкта нерухомості пропорційно інвестованій ним сумі є безпідставним.

Крім того, умовами п. 1.6 укладеного між сторонами інвестиційного договору передбачено, що у разі здійснення проекту замовником за власні кошти та власними силами, без допомоги інвестора, об'єкт нерухомості вважається власністю замовника, а інвестор на нього не претендує.

Також, згідно з п. 17. цього договору, замовник залишає за собою право повернути інвесторові грошові кошти, виділені ним на здійснення проекту, та зареєструвати право власності на об'єкти нерухомості за собою у разі неповного фінансування інвестором проекту.

Таким чином, неповне фінансування є підставою для повернення коштів інвесторові, а ніяк не підставою для реєстрації за ним об'єкту нерухомості в інвестованій ним частині.

Позивачем не було зареєстровано його право власності на всі побудовані об'єкти по вул. Глісерна, 10, через планування проведення капітального ремонту зі змінами в конфігурації об'єктів нерухомості, проте, всі об'єкти, розташовані за адресою: Запоріжжя, вул. Глісерна, 10, поставлені на баланс Запорізької об'єднаної технічної школи Товариства сприяння обороні України та стосовно них заведені інвентарні картки.

Суд робить висновок, що право власності на об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 10, а саме: літ. Б, літ. М, літ. М?, літ. Л, набуте Запорізькою об'єднаною технічною школою Товариства сприяння обороні України правомірно.

Крім того суд вважає необхідним зауважити, що право власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації (ст. 182 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: <…>

5) рішень судів, що набрали законної сили.

Отже, рішення суду є підставою для проведення державної реєстрації права власності за Запорізькою об'єднаною технічною школою Товариства сприяння обороні України права власності на об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 10, а саме: літ. Б, літ. М, літ. М?, літ. Л.

Відтак, звертаючись з позовними вимогами у даній справі, позивач скористався передбаченим статтею 1 Господарського процесуального кодексу України способом захисту свого права шляхом пред'явлення позову про визнання права власності, керуючись при цьому ст. 392 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, суд констатує наявність підстав для задоволення позовних вимог, які є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Запорізької об'єднаної технічної школи Товариства сприяння обороні України (м. Запоріжжя) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінгова компанія «СІП» (м. Запоріжжя) задовольнити повністю.

Визнати за Запорізькою об'єднаною технічною школою Товариства сприяння обороні України (69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, 50, код ЄДРПОУ 05507715) право власності на об'єкти нерухомості, а саме: літ. Б, літ. М, літ. М?, літ. Л, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 10.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінгова компанія «СІП» (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 26, оф. 1, код ЄДРПОУ 35802320, розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь Запорізької об'єднаної технічної школи Товариства сприяння обороні України (69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, 50, код ЄДРПОУ 05507715, розрахункові рахунки в установах банку не відомі) 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 31.05.2013 р.