№ 31534362, 24.05.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/143/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

при секретарі Скачок Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алмі-Трейд» до Державної податкової інспекції в Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0013082301 від 21.12.2012 року, № 0013132301 від 24.12.2012 року, № 0013092301 від 21.12.2012 року та № 0013122301 від 24.12.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0013082301 від 21.12.2012 року, № 0013132301 від 24.12.2012 року, № 0013092301 від 21.12.2012 року та № 0013122301 від 24.12.2012 року. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ДПІ в Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби за результатами проведеної перевірки ТОВ «Алмі-Трейд» прийнято податкові повідомлення-рішення № 0013082301 від 21.12.2012 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 134 527, 00 грн., № 0013132301 від 24.12.2012 року щодо зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 556 992 грн., № 0013092301 від 21.12.2012 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 304313, 00 грн. та № 0013122301 від 24.12.2012 року щодо зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на 212 364 грн., які, на думку позивача, є протиправними, оскільки ґрунтуються на безпідставних та незаконних висновках акту від 11.12.2012 року № 257/22-213/37550276/3254. Позивач зазначає, що посилання відповідача в акті перевірки на ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних, які б підтверджували доставку консервів та макаронних виробів на склади підприємства є необґрунтованим, оскільки обов'язковою передумовою не включення до складу витрат є відсутність первинних документів, проте позивачем до перевірки надано всі належним чином оформлені податкові накладні, видаткові накладні, отримані від ТОВ «Мірель Трейд» та ТОВ «Мірель Компані», які стали підставою для визначення витрат при формуванні податкової бази з податку на прибуток, а ТТН не є первинними бухгалтерськими документами згідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також позивач зазначив, що товарно-транспортні накладні, отримані позивачем від ТОВ «Південні традиції», були надані до ДПІ в Малиновському районі міста Одеси Одеської області ДПС протягом п'яти днів з дня отримання акту перевірки, проте відповідачем вказані ТТН не були взяті до уваги. Крім цього, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові накладні на суму 195 829 грн., відносно яких в акті перевірки міститься вказівка на відсутність обов'язкових реквізитів, оформлені належним чином та на момент проведення перевірки були наявні оригінали належним чином оформлених податкових накладних, що підтверджує правомірність віднесення позивачем цих податкових накладних, отриманих від ТОВ «Мірель Трейд», ТОВ «Мірель Компані» та ТОВ «Південні традиції». Також позивач зазначив, що посилання відповідача в акті перевірки на відсутність реєстрації податкових накладних, отриманих від ТОВ «Станіславська торгова компанія» на суму 123 306, 34 грн., в Єдиному реєстрі податкових накладних є безпідставним, оскільки витяг з Єдиного реєстру податкових накладних свідчить про реєстрацію вказаних податкових накладних. Позивач зазначив, що висновки відповідача про відсутність податкових накладних, суми з яких увійшли до податкового кредиту з ПДВ, по взаємовідносинам з ТОВ «ВИН АГРО», ТОВ «ЄГАЗ-СЕРВІС», ТОВ «СВІТС-ЛЕНД», ТОВ «Мірель Трейд», ТОВ «Мірель Компані», є безпідставними, оскільки у позивача наявні всі необхідні податкові накладні, які увійшли до складу податку на додану вартість, а щодо податкових накладних від «невизначеного підприємства» за грудень 2011 року на суму 5 446, 66 грн., то у зв'язку з технічною помилкою в уточнюючій декларації було невірно вказано індивідуальний податковий номер декількох контрагентів. Вказану помилку ТОВ «Алмі-Трейд» самостійно виправило ще до проведення перевірки в уточнюючому розрахунку за грудень 2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні з позовом не погодився, проти його задоволення заперечував, в обґрунтування заперечень зазначив, що за результатами перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Алмі-Трейд» ДПІ в Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби встановлено порушення ТОВ «Алмі-Трейд» п. 44.1 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. п. 138.2, 138.8.1, п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 126 499 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податковим на прибуток за 2011 рік в розмірі 556 992 грн., п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на 243 450 грн. та завищено залишок від'ємного значення ПДВ, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на 212 364 грн., про що складено акт від 11.12.2012 року № 257/22-213/37550276/3254. У зв'язку з викладеним представник відповідача зазначив, що податкові повідомлення-рішення № 0013082301 від 21.12.2012 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 134 527, 00 грн., № 0013132301 від 24.12.2012 року щодо зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 556 992 грн., № 0013092301 від 21.12.2012 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 304313, 00 грн. та № 0013122301 від 24.12.2012 року щодо зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на 212 364 грн., прийняті на підставі акту перевірки від 11.12.2012 року № 257/22-213/37550276/3254, є правомірними, а тому просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.03.2011 року виконавчим комітетом Одеської міської ради проведено державну реєстрацію юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Алмі-Трейд» (а.с. 98 том 1).

В період з 21.11.2012 року по 04.12.2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції в Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби проведено виїзну позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Алмі-Трейд», код ЄДРПОУ 37550276, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.03.2011 року по 30.09.2012 року, за результатами якої зроблено висновок про заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 126 499 грн., в тому числі 2-4 квартали 2011 року - 94 387 грн., 3 квартали 2012 року - 32 112 грн., та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2011 рік в розмірі 556 992 грн., а також про заниження податку на додану вартість на 243 450 грн., в тому числі за серпень 2012 року - на 220 770 грн., за вересень 2012 року - на 22 680 грн., та завищення від'ємного значення ПДВ, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового період на 212 364 грн., в тому числі за вересень 2012 року на 212 364 грн., про що складено акт № 257/22-213/37550276/3254 від 11 грудня 2012 року (а.с. 37-74 том 1).

На підставі акту № 257/22-213/37550276/3254 від 11 грудня 2012 року ДПІ в Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення № 0013082301 від 21.12.2012 року, яким ТОВ «Алмі-Трейд» за порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п.п. 138.1.1. п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 126 499 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 8 028 грн.; № 0013132301 від 24.12.2012 року, яким ТОВ «Алмі-Трейд» за порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. п. 138.1.1. п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п. п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 556 992 грн.; № 0013092301 від 21.12.2012 року, яким ТОВ «Алмі-Трейд» за порушення п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 243 450 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 60 863 грн.; № 0013122301 від 24.12.2012 року, яким ТОВ «Алмі-Трейд» за порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 212 364 грн. (а.с. 33-36 том 1).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно до п. 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п. 138.2, 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку;

Підпунктом 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до п. 150.1. ст. 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-Х1У від 16.07.1999 року (із змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначено в акті перевірки та встановлено судом товариством з обмеженою відповідальністю «Алмі-Трейд» в складі собівартості придбаних та реалізованих товарів за рядком 05.1 Декларації за 2-4 квартали 2011 року враховано вартість продукції (консервів) отриманої в листопаді та грудні 2011 року від товариства з обмеженою відповідальністю «Мірель Трейд» в розмірі 542 932 грн., в тому числі за листопад 2011 року - 228 502, 52 грн., за грудень 2011 року - 314 429, 24 грн.; в складі собівартості придбаних та реалізованих товарів за рядком 05.1 Декларації за 2-3 та 2-4 квартали 2011 року враховано вартість продукції (консервів) отриманої в серпні та вересні 2011 року від товариства з обмеженою відповідальністю «Мірель Компані» в розмірі 302 317, 29 грн., в тому числі за серпень 2011 року - 191184, 68 грн., за вересень 2011 року - 111 132, 61 грн.; та в складі собівартості придбаних та реалізованих товарів за рядком 05.1 Декларації за 2-3 та 2-4 квартали 2011 року, 1 квартал 2012 року враховано вартість продукції (консервів) отриманої в липні, серпні, листопаді та грудні 2011 року від товариства з обмеженою відповідальністю «Південні Традиції» в розмірі 135 784, 75 грн., в тому числі за липень 2011 року - 12 044, 6 грн., за серпень 2011 року - 42 233, 4 грн., листопад 2011 року - 40 500, 0 грн., грудень 2011 року - 27 343, 05 грн., січень 2012 року - 13 663, 7 грн. Вказану придбану у ТОВ «Мірель Трейд», ТОВ «Мірель Компані» та ТОВ «Південні традиції» продукцію товариством з обмеженою відповідальністю «Алмі-Трейд» оприбутковано на баланс підприємства за отриманими накладними.

В судовому засіданні встановлено, що на виконання умов дистриб'юторської угоди № Д10-031/08 від 01.09.2011 року, укладеної товариством з обмеженою відповідальністю «Мірель-Трейд» (Постачальник) з ТОВ «Алмі-Трейд» (Дистриб'ютор) 01 вересня 2011 року, ТОВ «Мірель-Трейд» поставило ТОВ «Алмі-Трейд» Продукцію (консерви), а ТОВ «Алмі-Трейд» отримало вказаний товар на склад та оплатило його вартість. Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами: податковими накладними, видатковими накладними, а також платіжними дорученнями (а.с. 126-135, 149-174 том 1, а.с. 24-32, 34-43, 45-52, 56-62, 90-111, том 2, а.с. 28-34, 35-37 том 3, а. с. 117-130 том 4, а. с. 209-221 том 6).

Також, на виконання умов дистриб'юторської угоди № Д10-036 від 01.05.2011 року, укладеної товариством з обмеженою відповідальністю «Мірель-Компані» (Постачальник) з ТОВ «Алмі-Трейд» (Дистриб'ютор) 01 травня 2011 року, ТОВ «Мірель-Компані» поставило ТОВ «Алмі-Трейд» Продукцію (консерви), а ТОВ «Алмі-Трейд» отримало вказаний товар на склад який та оплатило його вартість. Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами: податковими накладними, видатковими накладними, а також платіжними дорученнями (а.с. 136-145, 175-195, 237-250 том 1, а.с. 5-23, 112-136 том 2, а.с. 131-143 том 4, а.с. 222-231 том 6).

Крім цього, на виконання умов договору поставки № 84/04 від 01.06.2011 року, укладеного товариством з обмеженою відповідальністю «Південні традиції» (Постачальник) з товариством з обмеженою відповідальністю «Алмі-Трейд» (Покупець) 01 червня 2011 року, ТОВ «Південні традиції» поставило ТОВ «Алмі-Трейд» продукцію (алкогольні напої), а ТОВ «Алмі-Трейд» прийнято вказану продукцію на склад та сплачено її вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами: податковими накладними, видатковими накладними, а також товарно-транспортними накладними та платіжними дорученнями (а.с. 146-148 том 1, 196-197, 202, 203, 205-207, 209, 211-236 том 1, а.с. 232, 235-240 том 6).

Судом встановлено, що продукція ТОВ «Мірель-Трейд», ТОВ «Мірель-Компані» та ТОВ «Південні традиції» має Сертифікати відповідності та отримана ТОВ «Алмі-Трейд» на склад, який позивач орендує у ТОВ «Водограй» на підставі договору піднайму (суборенди) нежитлового приміщення № 12 від 01.6.2011 року, а саме: нежитлове приміщення літ. В, розташоване за адресою: 462 км + 900 м автодороги Київ-Одеса, та на склад, який позивач орендує у торгової компанії «АЛМІ» у вигляді ТОВ на умовах договору оренди № АН180511/1 від 18 травня 2011 року, а саме: частину нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Артема, буд. № 40-«В» (а.с. 28-34, 35-37, 72-106 том 3). Також вказані обставини підтверджуються Журналами проводок вказаного товару по складам та звітами про рух товару (а.с. 110-119, 120-255 том 3, а.с. 1-87 том 4).

Як зазначено в акті перевірки та підтверджено судом в судовому засіданні вказані операції ТОВ «Алмі-Трейд» з ТОВ «Мірель-Трейд», ТОВ «Мірель-Компані» та ТОВ «Південні традиції» відображені в бухгалтерському та податковому обліку в повному обсязі, та всі первинні документи, на підставі яких вказані операції відображені в бухгалтерському та податковому обліку, відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини, суд вважає, що висновки ДПІ в Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про те, що доставка продукції від ТОВ «Мірель Трейд», ТОВ «Мірель Компані» та ТОВ «Південні традиції» на склади позивача не підтверджена, оскільки відсутні ТТН, є необґрунтованими та безпідставними, адже відповідно до вимог п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для визначення витрат при формуванні податкової бази з податку на прибуток підприємств є видаткові накладні, а товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичність господарської операції, а тому її відсутність не свідчить відсутність факту придбання товару та не є порушенням при формуванні валових витрат.

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на те, що згідно акту ДПІ в Оболонському районі м. Києва ДПС № 142/22-5/37699432 від 23.04.2012 року правочини щодо оформлення будь-яких документів між ТОВ «Мірель-Трейд» та його контрагентами ТОВ «СТС Логістікс Київ», та ТОВ «Укрхолод» протягом 01.11.2011 року - 31.12.2011 року визнано нікчемними та недійсними з моменту їх вчинення; акту ДПІ в Печерському районі міста Києва ДПС № 694/2202/35920561 від 06.04.2012 року правочини щодо оформлення будь-яких документів між ТОВ «Мірель-Компані» та його контрагентами за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року визнано нікчемними та недійсними з моменту їх вчинення; акту ДПІ в Приморському районі міста Одеси Одеської області ДПС № 6314/22-4/37550936 від 18.10.2012 року правочини щодо оформлення будь-яких документів між ТОВ «Південні традиції» та його контрагентами за період з 09.03.2011 року по 30.09.2011 року визнано нікчемними та недійсними з моменту їх вчинення, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагентів, у вказаних актах відсутні дані щодо перевірки господарських відносин ТОВ «Алмі-Трейд» з ТОВ «Мірель Трейд», ТОВ «Мірель Компані» та ТОВ «Південні традиції». Крім того жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Отже, ДПІ в Малиновському районі міста Одеси Одеської області ДПС безпідставно зроблено висновок про порушення ТОВ «Алмі-Трейд» п. 44.1 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. п. 138.2, 138.8.1, п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України та заниження податку на прибуток на загальну суму 126 499 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податковим на прибуток за 2011 рік в розмірі 556 992 грн., а тому податкові повідомлення-рішення № 0013082301 від 21.12.2012 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 134 527, 00 грн., № 0013132301 від 24.12.2012 року щодо зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 556 992 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім цього, в акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Алмі-Трейд» вимог п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість податкові накладні, отримані від ТОВ «Південні традиції», ТОВ «Мірель Компані» та ТОВ Мірель Трейд», складені з порушенням встановленого законодавством порядку всього в розмірі 195 829 грн., а саме: в податкових накладних не вказано обов'язкових реквізитів (виду цивільно-правового договору та кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД); податкові накладні, отримані від ТОВ «Станіславська торгова компанія», які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних; а також включено до складу податкового кредиту з ПДВ суми ПДВ по ТОВ «Вин Агро», ТОВ «Єгаз-Сервіс», ТОВ «Світс Ленд», ТОВ «Мірель Трейд», ТОВ «Мірель Компані», та по невизначеному підприємству за грудень 2011 року, не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п. п. 198.1., 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України ( в редакції чинній до 06.08.2011 року) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України № 969 від 21.12.2010 року «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за N 1401/18696, (чинний до 16.12.2011 року) форма податкової накладної не передбачала спеціальної графи для зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Законом України від 07.07.2011 року № 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» (чинний з 06.08.2011 року) було внесено зміни до ст. 201 Податкового кодексу України, а саме встановлено у статті 201: у пункті 201.1: абзац перший доповнити словами "такі обов'язкові реквізити"; доповнити підпунктом "і" такого змісту: "і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України)".

Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 року № 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за N 1333/20071 (чинний з 16.12.2011 року) затверджено нову форму податкової накладної, введено нову графу 4 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Таким чином, в період з 06.08.2011 року по 16.12.2011 року форма податкової накладної не передбачала спеціальної графи для зазначення в ній коду товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Судом встановлено, що податкові накладні, отримані ТОВ «Алмі-Трейд» від «Південні традиції», ТОВ «Мірель Компані» та ТОВ Мірель Трейд» містять всі необхідні реквізити та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21.12.2010 року, яка була встановлена станом на дату виписки вказаних податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованими висновки ДПІ в Малиновському районі міста Одеси Одеської області ДПС про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ сум ПДВ за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Південні традиції», ТОВ «Мірель Компані» та ТОВ Мірель Трейд» на підставі того, що у вказаних накладних не зазначено виду цивільно-правового договору та кодів товарів згідно УКТ ЗЕД, оскільки в податкових накладних, наданих позивачем до суду зазначено вид цивільно-правового договору, а обов'язку зазначення коду товару згідно УКТ ЗЕД, як встановлено судом, згідно до чинного станом на дату виписки вказаних податкових накладних законодавства України у позивача не було.

Крім цього, відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Приймаючи до уваги вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, судом встановлено, що ДПІ в Малиновському районі міста Одеси Одеської області ДПС безпідставно зроблено висновок про те, що ТОВ «Алмі-Трейд» неправомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 123 306, 34 грн. за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Станіславська торгова компанія», не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки згідно до витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 11155020 від 11.12.2012 року податкові накладні, виписані ТОВ «Станіславська торгова компанія», зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений законом строк (а.с. 66-71 том 2). Належних доказів, які б спростовували вказані обставини відповідачем суду не надано.

Також необґрунтованими та безпідставними суд вважає посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення позивачем вимог ст. 198 Податкового кодексу України на те, що ТОВ «Алмі-Трейд» включено до складу податкового кредиту з ПДВ суми ПДВ по ТОВ «Вин Агро», ТОВ «Єгаз-Сервіс», ТОВ «Світс Ленд», ТОВ «Мірель Трейд», ТОВ «Мірель Компані», та по невизначеному підприємству за грудень 2011 року, не підтверджені податковими накладними, оскільки позивачем надано до суду належним чином оформлені податкові накладні, отримані від ТОВ «Вин Агро» за липень 2011 року, ТОВ «Єгаз-Сервіс» за липень 2011 року - грудень 2011 року, ТОВ «Світс Ленд» за вересень 2011 року, ТОВ «Мірель Трейд» за вересень 2011 року - жовтень 2011 року, ТОВ «Мірель Компані» за червень 2011 року - за липень 2011 року (а.с. 72-89 том 2, а.с. 212-241 том 4). Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що згідно до бухгалтерської довідки в уточнюючій декларації з податку на додану вартість від 09.112012 року за грудень 2011 року в додатку 5 Розділ ІІ «Податковий кредит» ТОВ «Алмі-Трейд» було невірно вказано індивідуальний податковий номер декількох контрагентів, а саме: ТОВ «АТАН-КРИМ» (ІПН 320856701111), ТОВ «ЕКО центр» (ІПН 194476327033) та ТОВ «Копійка-Центр» (ІПН 376787015520), у зв'язку з чим податковий орган розцінив суми податкового кредиту за податковими накладними, отриманими від вказаних контрагентів, як «податковий кредит по невизначеному підприємству». З метою усунення недоліків ТОВ «Алмі-Трейд» до проведення перевірки подано до ДПІ в Малиновському районі міста Одеси Одеської області ДПС уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2011 року (а.с. 16-27 том 3).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що ДПІ в Малиновському районі міста Одеси Одеської області ДПС безпідставно зроблено висновок про порушення ТОВ «Алмі-Трейд» п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість на 243 450 грн. та завищення залишку від'ємного значення ПДВ, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на 212 364 грн., а тому податкові повідомлення-рішення № 0013092301 від 21.12.2012 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 304313, 00 грн. та № 0013122301 від 24.12.2012 року щодо зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на 212 364 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0013082301 від 21.12.2012 року, № 0013132301 від 24.12.2012 року, № 0013092301 від 21.12.2012 року та № 0013122301 від 24.12.2012 року прийняті ДПІ в Малиновському районі міста Одеси Одеської області ДПС без урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття, а тому адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Алмі-Трейд» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно до платіжного доручення № 14190 від 27 грудня 2012 року позивачем сплачено судовий збір за подання до адміністративного суду даної позовної заяви в розмірі 2146, 00 грн. Враховуючи викладене, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України суд дійшов до висновку, що слід стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Алмі-Трейд» судовий збір в розмірі 2 146, 00 грн..

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0013082301 від 21.12.2012 року, № 0013132301 від 24.12.2012 року, № 0013092301 від 21.12.2012 року та № 0013122301 від 24.12.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Алмі-Трейд» судовий збір в розмірі 2 146, 00 грн..

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 24 травня 2013 року.

Суддя /підпис/ О.А. Левчук

.