Решение № 31490524, 28.05.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.05.13р. Справа № 904/2745/13За позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

До відповідача: комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа", м. Жовті Води Дніпропетровської області

Про: стягнення 2 489 975,66грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Демчук О.В., довіреність №14-59 від 22.03.2013 року, головний юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи

Від відповідача: Бочанова Я. В., довіреність №1500 від 19.11.2012 року, юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ звернулося до господарського суду із позовом про стягнення з комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" заборгованості в сумі - 2 305 777,3грн., пеню - 103 135,74грн., суму від інфляції - 11 375,68грн., три відсотка річних у сумі - 69 686,94грн., а всього - 2 489 975,66грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за договором про відступлення права вимоги, укладеним 16.10.2012р. між ПАТ "НАК"Нафтогаз України" та публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" первісний кредитор (ПАТ "Дніпропетровськгаз") передав, а новий кредитор (ПАТ "НАК"Нафтогаз України") прийняв на себе право вимоги до боржника - КП "Жовтоводськтепломережа" за договором на постачання природного газу №054101-11БО від 30.09.2011р. Крім права вимоги оплати споживчого природного газу за зобов'язанням, зазначеним у п.1.1. договору про відступлення права вимоги, до позивача перейшло право вимоги стягнення всіх належних штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги визнає в частині суми основного боргу - 2 305 777,3грн. Вимоги позивача про стягнення суми від інфляції вважає безпідставними, оскільки сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Також відповідач вважає, що позивач неправильно нарахував три відсотка річних на прострочену суму, оскільки не враховані положення ст. 253 ЦК України та ч.5 ст.254 ЦК України. У зв'язку з чим, три відсотка річних визнає в частині - у загальній сумі 69 193,58грн. Відповідач не в повному обсязі визнає суму пені, яка нарахована за зобов'язаннями січня - лютого 2012р., оскільки пеня за період з 11.02.2012р. по 12.03.2012р. та за період з 11.03.2012р. по 20.02.20013р. нарахована позивачем та заявлена з пропуском позовної давності.

16.05.2013р. від відповідача надійшла заява про застосування позовної давності до нарахування пені з 27.03.2012р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 25.04.2013р. на 21.05.2013р. Розгляд справи був відкладений з 21.05.2013р. на 28.05.2013р.

У судовому засіданні 28.05.2013р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

30.09.2011р. між публічним акціонерним товариством "Дніпропетровськгаз" (постачальник) та комунальним підприємством "Жовтоводськтепломережа" (покупець) був укладений договір №054101-11БО поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), для виробництва теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Постачальник передає покупцеві в період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 3 490 тис.куб.м., у тому числі: в листопаді 2011 року в обсязі 250 тис.куб.м., в грудні 2011 року в обсязі 550 тис.куб.м., в січні 2012р. в обсязі 650 тис.куб.м., в лютому 2012р. - 550 тис.куб.м., в березні 2012р. - 480 тис.куб.м., квітні 2012р. -80 тис.куб.м., жовтні 2012р. - 130 тис.куб.м., листопаді 2012р. - 250 тис.куб.м., грудні 2012р. -550 тис.куб.м. (п.1.2. договору). Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +/- 5% (плюс/мінус п'ять відсотків) від узгодженого Сторонами згідно п.2.1 цього договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу (п.2.1.2 договору).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості (п.10.1 договору).

На виконання умов договору поставки природного газу постачальник поставив, а покупець прийняв природний газ згідно актів приймання-передачі природного газу:

від 30.11.2011р. на суму 1 021 127,19грн.,

від 31.12.2011р. на суму 1 248 661,59грн.,

від 31.01.2012р. на суму 1 478 081,10грн.,

від 29.02.2012р. на суму 2 526 833,29грн.,

від 31.03.2012р. на суму 1 686 546,6грн.

від 30.04.2012р. на суму 528 527,53грн., а всього на суму - 8 489 777,3грн. (копії актів знаходяться в матеріалах справи - а.с. 31-37).

Відповідно до п.4.1 договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Позивач зазначає, що відповідач здійснив часткову оплату за поставлений природний газ в сумі 6 184 000,00грн., заборгованість складає 2 305 777,3грн. (8 489 777,3грн. - 6 184 000,00грн.).

16.10.2012р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (новий кредитор) та публічним акціонерним товариством "Дніпропетровськгаз" (первісний кредитор) було укладено договір №60/12 про відступлення права вимоги, згідно з п.1.1 якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги до боржника первісного кредитора - комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" за договором на постачання природного газу №054101-11БО від 30.09.2011р. у сумі 2 305 777,3грн.

Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним у п1.1. договору про відступлення, до позивача перейшло право вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за зазначеним вище договором (п.1.2. договору про відступлення).

Відповідно до п.2.2 договору про відступлення, право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п.2.1 договору про відступлення. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі з зазначенням переліку переданих документів.

22.10.2012р. було складено та підписано акт приймання - передачі документів, передбачених договором про відступлення права вимоги від первісного кредитора новому кредитору.

Пунктом 2.3. договору про відступлення права вимоги передбачено обов'язок первісного кредитора протягом 5 (п'яти) днів з моменту підписання договору відступлення права вимоги письмово повідомити боржника (відповідача) про відступлення права вимоги.

На виконання умов цього пункту договору ПАТ "Дніпропетровськгаз" направило відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги, вих. №03/2-742 від 25.10.2012р., отримане відповідачем 25.10.2012р.

Комунальне підприємство "Жовтоводськтепломережа" своєчасно не здійснило розрахунки за природний газ у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по договору №054101-11БО від 30.09.2011р. в сумі 2 305 777,3грн., що і є причиною спору.

У відповідності до вимог ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно

до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за фактично спожиті обсяги природного газу та послуги з його транспортування за період з лютого 2012р. по квітень 2012р. включно у сумі 2 305 777,3 грн.

З огляду на зазначені вище положення п.4.1 договору строк оплати поставки природного газу є таким, що настав.

Доказів оплати наданих послуг в сумі 2 305 777,3грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував, суму основного боргу визнав.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача в частині визнання суми основного боргу не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання позову відповідачем в частині суми основного боргу.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 2 305 777,3грн.

Позивач також нарахував та просить стягнути з відповідача три відсотки річних у сумі 69 686,94грн.:

за зобов'язаннями листопада 2011р. - за період з 11.12.2011р. по 13.01.2012 - у сумі 1 093,57грн.;

за зобов'язаннями грудня 2011р. - за період з 11.01.2012р. по 15.02.2012р. - у сумі 2 104,26грн.

за зобов'язаннями січня 2012р. - за період з 11.02.2012р. по 12.03.2012р. - у сумі 2 489,43грн.,

за зобов'язаннями лютого 2012р. - за період з 11.03.2012р. по 20.02.2013р. у сумі 7 899,91грн.,

за зобов'язаннями березня 2012р. - за період з 11.04.2012р. по 20.02.2013р. у сумі 43 703,64грн.,

за зобов'язаннями квітня 2012р. - за період з 11.05.2012р. по 20.02.2013р. у сумі 12 396,12грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних, розрахованих від суми основного боргу, що виник у зв'язку з простроченням оплати вартості наданих послуг у сумі 69 272,7грн.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо нарахування суми трьох відсотків річних з порушенням вимог статей 251 - 254 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст. 252 ЦК України). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 ЦК України).

За змістом п.4.1 договору остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу та послуги з його транспортування здійснюється на підставі акта прийому-передачі газу до 10 числа місяця (тобто по 9 (дев'яте число) включно), наступного за місяцем поставки газу.

Строк оплати поставки природного газу за листопад 2011р. наступив 09 грудня 2011р. (п'ятниця - робочий день), отже прострочка виконання зобов'язання виникла з 10.12.2011р.; за січень 2012р. - строк оплати наступив 09.02.2012р. (четвер); за лютий 2012р. - строк оплати наступив 09.03.2012р. (п'ятниця). Цей день був неробочим днем відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.11.2011р. №1210-р "Про перенесення робочих днів у 2012р.". Отже строк оплати за поставлений природний газ за лютий 2012р. настав 12.03.2012р., прострочка виконання зобов'язання виникла з 13.03.2012р. Таким чином, вимога позивача про стягнення трьох відсотків річних за зобов'язаннями лютого 2012р. підлягає задоволенню частково у сумі - 7 485,68грн.

За наведеного стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума трьох відсотків річних 69 272,7грн., яка складається з: 1 093,57грн. (листопад 2011р.) + 2 104,26грн. (грудень 2012р.) + 2 489,43 (січень 2012р.) + 7 485,68грн. (лютий 2012р.) + 43 703,64грн. (березень 2012р.) + 12 396,12грн. (квітень 2012р.).

Вимога позивача про стягнення втрат від інфляції підлягає задоволенню частково у сумі 6 333,57грн., виходячи з наступного розрахунку:

- за зобов'язаннями листопада 2011р. - індекс від інфляції за грудень 2011р. складає 100,2% на суму 522 127,19грн. - сума втрат від інфляції складає 1 044,25грн.;

- за зобов'язаннями грудня 2011р. - індекс від інфляції за січень 2012р. складає 100,2% на суму 1 210 788,78грн., сума втрат від інфляції складає 2 421,58грн.;

- за зобов'язаннями січня 2012р. - індекс від інфляції за лютий 2012р. - 100,2% на суму боргу 1 433 869,88грн., сума від інфляції складає 2 867,74грн.;

- за зобов'язаннями лютого 2012р. - індекс від інфляції за березень 2012р. - лютий 2013р. має від'ємне значення (99,69770652%), тобто мала місце не інфляція, а дефляція, тому сума втрат не нараховується.

Наведене узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, яка викладена в Інформаційному листі від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права".

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 6 333,57грн. (1 044,25грн. +2 421,58грн. +2 867,74грн.).

Розрахунок втрат від інфляції перевірено за допомогою програми "Законодавство".

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.7.2 договору за несвоєчасне проведення розрахунків за поставлений за договором природний газ, що передбачені п.4.1 договору, покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі 0,3% несвоєчасно перерахованої суми за кожний день прострочення платежу, але не більше як 100 відсотків облікової ставки Національного банку України.

Позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня за загальний період з 22.02.2012р. по 20.02.2013р. у сумі 103 135,74грн.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (спеціальна позовна давність) (ст. 258 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Відповідач заявив про застосування позовної давності щодо заявлених позивачем вимог про стягнення пені, подав відповідну письмову заяву.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

З позовом про стягнення пені за період 22.02.2012р. по 20.02.2013р. позивач звернувся 01.04.2013р.

Враховуючи дату звернення позивача з позовом до суду 01.04.2013р., в межах позовної давності є пеня, нарахована за загальний період прострочення з 01.04.2012р. по 20.02.2013р. в сумі 93 408,12грн.:

за зобов'язаннями лютого 2012р. за період з 01.04.2012р. по 20.02.2013р. - 10 234,53грн.

за зобов'язаннями березня 2012р. за період з 11.04.2012р. по 20.02.2013р. в сумі 63 245,5грн.,

за зобов'язаннями квітня 2012р. за період з 11.05.2012р. по 20.02.2013р. у сумі 19 928,09грн.

В решті заявлені вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають з огляду на сплив позовної давності.

Враховуючи викладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 2 474 791,69грн. (2 305 777,3грн. - основний борг + три відсотка річних - 69 272,7грн. + 6 333,57грн. - сума від інфляції + 93 408,12грн. - пеня).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 49 495,83 грн. (2% від суми 2 474 791,69грн.).

Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" (52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. 8 Березня, 42, ідентифікаційний номер 23645975) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького,6, ідентифікаційний код 20077720) заборгованість у сумі 2 305 777,3грн., пеню у сумі 93 408,12грн., 3% річних у сумі 69 272,7грн., суму втрат від інфляції - 6 333,57грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 49 495,83 грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М. Євстигнеєва

Повне рішення складено, -29.05.2013 року.