Постановление суда № 31490121, 22.05.2013, Севастопольский апелляционный административный суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 121/10756/12

22.05.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Кондрак Н.Й. ,

Щепанської О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бистрякова Д.С. ) від 13.02.2013 у справі № 121/10756/12 ( 2/119/14/13)

за позовом ОСОБА_2 АДРЕСА_1

до Щебетівської селищної ради (вулЛеніна, буд.26, смт. Щебетівка, м.Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98187)

про визнання протиправним та скасування пунктів 1,2 рішення 30 сесії 6 скликання Щебетівської селищної ради від 12.09.2012 №892 "Про розгляд заяви громадина України ОСОБА_2",

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Щебетівської селищної ради м. Феодосії АРК про визнання противоправним та скасування пунктів 1, 2 рішення 30 сесії 6 скликання Щебетівської селищної ради від 12.09.2012 року № 892 „Про розгляд заяви громадянина України ОСОБА_2.".

Постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 13.02.2013 у задоволенні позову ОСОБА_2 до Щебетівської селищної ради про визнання протиправним та скасування пунктів 1,2 рішення 30 сесії 6 скликання Щебетівської селищної ради від 12.09.2012 №892 "Про розгляд заяви громадина України ОСОБА_2" - відмовлено.

Не погодившись з даною постановою, позивач - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 22 травня 2013 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 13.08.2010 звернувся до Щебетівської селищної ради із заявою про надання земельної ділянки площею 40 кв.м. для будівництва та обслуговування гаражу.

Відповідно до рішення 53 сесії 5 скликання Щебетівської селищної ради м. Феодосії АРК від 31.08.2010 № 2763 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельних ділянок громадянам Україні» позивачу було надано дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки приблизною площею 0,0020 га, розташованої у с. Курортне, АДРЕСА_2 для будівництва гаражу, с наступною наданням земельної ділянки у власність.

Відповідно до пункту 2 зазначеного рішення строк підготовки проекту відводу земельної ділянки був визначений до 31.08.2011. Позивач 07.09.2010 отримав у ДП «Центр державного земельного кадастру» довідку № 691 про наявність земельних ділянок. 05.10.2010 ТОВ «Союз-плюс» сплатив послуги з розробки проекту землеустрою. 20.03.2011 з зазначеним товариством уклав договір № 3825-ГЗ про виготовлення проекту землеустрою.

29.03.2011 позивач звертався до відповідача із заявою про внесення змін в рішення 53 сесії 5 скликання Щебетівської селищної ради від 31.08.2010 №2763 «Про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою по відводу земельних ділянок громадянам України» щодо зміни категорії земель із яких надається земельна ділянка.

Рішенням 8 сесії 6 скликання Щебетівської селищної ради № 247 від 06.05.2011 зазначену заяву було задоволено, та внесено відповідні зміни до рішення відповідача №2763 від 31.07.2010.

03.10.2011 позивач подав заяву до відповідача з проханням продовжити строк підготовки проекту по відводу земельної ділянки.

На підставі рішення 16 сесії 6 скликання Щебетівської селищної ради № 516 від 25.11.2011 йому було відмовлено у продовженні строку дії рішення 53 сесії 5 скликання Щебетівської селищної ради №2763 від 31.08.2010 у зв'язку з закінченням строку дії зазначеного рішення.

Пунктом 1 рішення 30 сесії 6 скликання Щебетівської селищної ради, м. Феодосії від 12.09.2012 № 892 було вирішено відмовити позивачу у продовжені строку дії 53 сесії 5 скликання Щебетівської селищної ради №2763 від 31.08.2010 «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою по відводу земельних ділянок громадянам України» у зв'язку з його скасуванням за поданням прокуратури м. Феодосії. Також, пунктом 2 зазначеного рішення визнано такими, яки втратили силу рішення 16 сесії 6 скликання Щебетівської селищної ради від 25.11.2011 №516, рішення 8 сесії 6 скликання Щебетівської селищної ради, м. Феодосії від 06.05.2011 №247.

Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України право розпорядження землями комунальної власності належить сільським, селищним і міським радам.

Відповідно до п.34 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні» на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Згідно із ст. 125 Земельного Кодексу України право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування цією земельною ділянкою.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки відбувається в порядку, визначеному статтею 128 Земельного кодексу України.

Відповідно до рішення конституційного Суду у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст.19, ст. 144 Конституції, ст..25, ч.14 ст.46, ч.ч.1, 10 ст. 59 закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 59 закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" норми про акти органів місцевого самоврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і функцій, визначають порядок прийняття і перевірки рішень органів місцевого самоврядування. В законі встановлено, що ради правомочні розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради. У законі передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішення відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень. В інших положеннях закону також визначено право ради скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни. У законі „Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено право органів місцевого самоврядування привести у відповідність із законодавством прийняті ними рішення з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель (п."б" ст.6), тобто змінити власні акти. Системний аналіз наведених положень Конституції і законів дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території.

В рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп-2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначено про те, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Матеріалами справи встановлено, що пунктом 2 рішення 53 сесії 5 скликання Щебетівської селищної ради м. Феодосії АР Крим від 31.08.2010 № 2763 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельних ділянок громадянам Україні», яким позивачу було надано дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки приблизною площею 0,0020 га, розташованої у с. Курортне, АДРЕСА_2 для будівництва гаражу, с наступною наданням земельної ділянки у власність, строк підготовки проекту відводу земельної ділянки був визначений до 31.08.2011.

Проте, позивач звернувся із заявою про продовження строку підготовки проекту по відводу земельної ділянки 03.10.2011, тобто після закінчення встановлено строку, у зв'язку з чим, на підставі рішення 16 сесії 6 скликання Щебетівської селищної ради № 516 від 25.11.2011, йому було відмовлено у продовженні строку дії рішення 53 сесії 5 скликання Щебетівської селищної ради №2763 від 31.08.2010.

Таким чином, враховуючи, те, що рішення про надання земельної ділянки у власність позивачу не приймалося, позивач не отримав документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування цією земельною ділянкою, то судова колегія погоджується з думкою суду першої інстанції, що рішення 53 сесії 5 скликання Щебетівської селищної ради, м. Феодосії №2763 від 31.08.2010, яким позивачу надано дозвіл на підготовку проекту по відводу земельної ділянки в строк до 31.08.2011, та рішення 8 сесії 6 скликання Щебетівської селищної ради м. Феодосії №247 від 06.05.2011, яким внесено зміни до рішення №2763 від 31.08.2010, не можна вважати такими, що вичерпали свою дію, а тому скасовуючи зазначені рішення відповідач діяв в межах наданих йому повноважень.

Крім того, судом встановлено, що рішення 30 сесії 6 скликання Щебетівської селищної ради м. Феодосії від 12.09.2012 № 893 „Про розгляд подання прокуратури", яким скасовано рішення 53 сесії 5 скликання Щебетівської селищної ради, м. Феодосії від 31.08.2010 № 2763 „Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою по відводу земельних ділянок громадянам України" до теперішнього часу не визнано незаконним та не скасовано, у зв'язку з чим, судова колегія вважає, що суд правомірно не прийняв до уваги посилання позивача на те, що воно таким є, оскільки прийнято після спірного рішення відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволені позовних вимог.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційна скарга без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 13.02.2013 у справі № 121/10756/12 (2/119/14/13) - залишити без задоволення.

2. Постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 13.02.2013 у справі № 121/10756/12 (2/119/14/13) - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис Н.Й. Кондрак

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко