Постановление суда № 31488949, 29.05.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1628/2329/12

Номер провадження 22-ц/786/2023/2013

Головуючий у 1-й інстанції Миркушіна Н.С.

Доповідач Панченко О. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.,

При секретарі: Герасименко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1

на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2013 року

та на ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2013 року про відмову у забезпеченні позову

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи на стороні відповідача Колективного підприємства «Хорольська фабрика «Промінь» та третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2013 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2013 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2013 року внесено виправлення в ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2013 року та вірно зазначено у вступній, резолютивній та описовій її частинах - клопотання позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Не погоджуючись з рішенням та ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила їх в апеляційному порядку.

В апеляційних скаргах, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити, вказуючи на те, що відповідач без згоди з усіма співвласниками паїв КП Хорольська фабрика «Промінь» уклала договір купівлі-продажу з третьою особою, чим порушила її права як власника, а також просила скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою забезпечити позов в межах клопотання.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення та ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, підстав для задоволення скарг не вбачає виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення та ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення та ухвали без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 16 січня 2002 року між співвласниками КП «Хорольська фабрика «Промінь» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу паїв, згідно якого остання придбала у співвласників фабрики паї на суму 3424, 37 грн., у тому числі у ОСОБА_1 - частку (пай) у розмірі 19,55 грн.

Вказаний договір був затверджений Радою підприємства КП «Хорольська фабрика «Промінь» та Зборами співвласників.

В подальшому, згідно договору купівлі продажу паїв від 08 квітня 2002 року, який був схвалений Радою підприємства та затверджений протоколом Загальних зборів КП «Хорольська фабрика «Промінь», ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_2 паї на суму 3424, 37 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, врахувавши вимоги ст. 41 та 48 ЦК УРСР, 1963 року, (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) правомірно зазначив, що ОСОБА_1 не є стороною спірного договору, а тому її права та інтереси ніяким чином не порушені, оскільки за власним волевиявленням продала свій пай ОСОБА_2 ще в січні 2002 року.

Разом з тим, суд першої інстанції вірно звернув увагу, на те що, хоч відповідач ОСОБА_2О вважає даний правочин недійсним, однак в встановленому законом порядку його не оскаржила.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 2, чинної на той час, постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

За таких обстави, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не встановлено..

Окрім того, в ході судового розгляду справи позивач звернувся до суду із клопотанням про забезпечення позову.

Зокрема просила забезпечити позов шляхом накладення заборони Держреєстратору Хорольської РДА вносити будь-які зміни щодо складу учасників статутного фонду, змін в статутні документи відносно КП «Хорольська фабрика «Промінь».

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2013 року у задоволенні вказаного клопотання - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд першої інстанції виходив з того, що рішення по даній справі прийнято, у позові ОСОБА_1 відмовлено, а тому відсутні підстави для його задоволення.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку відмовляючи в задоволенні клопотання позивача щодо забезпечення позову та не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що при подачі апеляційної скарги на ухвалу судді апелянтом не було сплачено судовий збір.

Статтею 4 частиною 2 Закону України «Про судовий збір», який набув чинності з 01.11.2011р., визначено розмір ставок судового збору. Пунктом 1.14. закріплено, що за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір з розрахунку 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 114 грн. 70 коп. Відповідне положення стосується питання подання апеляційних і касаційних скарг на будь-які ухвали суду незалежно від того чи передбачено Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали. Оскільки апелянтом не сплачено судовий збір, то сума неоплати підлягає стягненню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1, п.1 ч.2 ст. 307, ст. ст. 308, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2013 року про відмову у забезпеченні позову - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави несплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 114 грн. 70 коп. за реквізитами:

отримувач: УДКСУ у м. Полтаві;

код ЄДРПОУ: 38019510;

банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області;

код банку отримувача: 831019;

розрахунковий рахунок: 31217206780002;

код доходів бюджету: 22030001.

код ЄДРПОУ суду: 02893077.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя : ______ О.О. Панченко

Судді: ____ С.Б. Бутенко __О. В. Прядкіна