Решение № 31474986, 29.05.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.05.13р. Справа № 904/2679/13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут Майстер Фудс", м. Берегово Закарпатської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миалан", м. Дніпропетровськ

про стягнення 285 772 грн. 05 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Лихвар В.А., довір. № б/н від 15.01.11р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрут Майстер Фудс" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миалан" (далі - відповідач) суму 285 772,02 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу №30/10 від 25.08.10р.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. В матеріалах справи наявний поштовий конверт з ухвалою суду про виклик у судове засідання, яка була направлена на вказану у витягу з ЄДРПОУ адресу відповідача та повернута до суду у зв'язку закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2 постанови).

Суд вважає можливим розглянути спір за відсутності представника відповідача згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

25.08.2010 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу № 30/10 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого постачальник зобов'язується постачати (передавати) у власність покупця соки, нектари, соковмісні напої окремими партіями (далі - товар), а покупець, у свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору. Асортимент товару, його ціна встановлюються постачальником у Специфікації (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною даного Договору (п.1.1 Договору).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 265 Господарського кодексу України вказує, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

За умовами п.5.4 Договору покупець зобов'язаний провести оплату за поставлений товар впродовж 45 календарних днів з дати поставки партії товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд зазначає, що на виконання умов Договору протягом періоду з 25.08.10р. по 21.03.13р. позивачем поставлено товар на загальну суму 2 184 466,39 грн., проте відповідач взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару виконав частково, у зв'язку із чим у останнього виникла основна заборгованість перед позивачем в розмірі 285 772,05 грн., що підтверджується матеріалами справи.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості.

З урахуванням встановлених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миалан" (49099, м. Дніпропетровськ, ж/м Червоний камінь, буд.11; ЄДРПОУ 36839786) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут Майстер Фудс" (90202, Закарпатська обл., м.Берегове, вул.Б.Хмельницького, буд.163; ЄДРПОУ 35771408) суму 285 772, 05 грн. (двісті вісімдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят дві грн. 05 коп.) основного боргу, 5 715,45 грн. (п'ять тисяч сімсот п'ятнадцять грн. 45 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано - 27.04.2013р.