Постановление суда № 31471457, 24.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

24.05.13

№ 910/9688/13.

Суддя Станік С.Р., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про визнання недійсними окремих частин договорів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про визнання недійсними окремих частин договорів.

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Згідно з ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

В поданій позовній заяві об’єднано кілька самостійних вимог немайнового характеру, а саме, вимоги про:

- визнання недійсним п. 4.1 договору поставки №22/06 від 22.06.2012;

- визнання недійсним п. 4.3 договору поставки №22/06 від 22.06.2012;

- визнання недійсним п. 4.1 договору поставки №26/06 від 26.06.2012;

- визнання недійсним п. 4.3 договору поставки №26/06 від 26.06.2012;

- визнання недійсним п. 4.1 договору поставки №50 від 08.10.2012;

- визнання недійсним п. 4.3 договору поставки №50 від 08.10.2012;

- визнання недійсним п. 4.1 договору поставки №282/1-Ф від 11.10.2012;

- визнання недійсним п. 4.3 договору поставки №282/1-Ф від 11.10.2012;

- визнання недійсним п. 4.1 договору поставки №1110-12 від 11.10.2012;

- визнання недійсним п. 4.3 договору поставки №1110-12 від 11.10.2012.

Таким чином, для встановлення фактичних обставин справи, судом має бути досліджено п’ять окремих договорів. При вирішенні спору судом мають бути оцінені всі докази для дослідження наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними пунктів окремо по кожному договору.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Відповідно до ч. 3 пункту 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).

Згідно з положеннями роз’яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/225 від 29.09.2008 р., суддя має право повернути позовну заяву без розгляду, якщо в одній позовній заяві об'єднано кілька вимог і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво ускладнить вирішення спору (пункт 5 частини першої статті 63 ГПК України).

Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

З огляду на те, що за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню п’ять окремих спорів між тими ж сторонами, підставами виникнення спірних правовідносин сторін є різні господарські договори, кожен із яких, незважаючи на однаковий суб'єктний склад, породжує різні взаємні права та обов'язки, підлягають встановленню обставини щодо визнання недійсними частин договорів окремо по кожному з п’яти договорів, необхідним є з’ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли стосовно всіх договорів, судом має бути надана правова оцінка кожному договору з точки зору їх правової природи, суд дійшов висновку, що позивачем порушено правила об’єднання позовних вимог, що суперечить правилам ст. 58 ГПК України, внаслідок чого, зазначений позов підлягає поверненню без розгляду.

Суд звертає увагу заявника, що жодних перешкод у зверненні позивача до суду з окремими позовами про стягнення заборгованості по кожному з договорів окремо не існує.

До того ж, суд зазначає наступне.

Законом України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовних заяв справляється судовий збір, розмір ставок якого визначений в статті 4 даного Закону.

Положенням статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі до мінімальної заробітної плати у місячному розмірі встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру – 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог ціна позову визначається загальною сумою усіх вимог.

Відповідно до п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Як зазначалось вище, в поданій позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» просить:

- визнання недійсним п. 4.1 договору поставки №22/06 від 22.06.2012;

- визнання недійсним п. 4.3 договору поставки №22/06 від 22.06.2012;

- визнання недійсним п. 4.1 договору поставки №26/06 від 26.06.2012;

- визнання недійсним п. 4.3 договору поставки №26/06 від 26.06.2012;

- визнання недійсним п. 4.1 договору поставки №50 від 08.10.2012;

- визнання недійсним п. 4.3 договору поставки №50 від 08.10.2012;

- визнання недійсним п. 4.1 договору поставки №282/1-Ф від 11.10.2012;

- визнання недійсним п. 4.3 договору поставки №282/1-Ф від 11.10.2012;

- визнання недійсним п. 4.1 договору поставки №1110-12 від 11.10.2012;

- визнання недійсним п. 4.3 договору поставки №1110-12 від 11.10.2012.

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» в позовній заяві об’єднано декілька окремих вимог немайнового характеру.

В якості доказу сплати судового збору Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» подано платіжне доручення №4089 від 18.05.2013 на суму 1 147,00 грн., тобто судовий збір сплачений лише з однієї вимоги немайнового характеру, а інші вимоги немайнового характеру Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» судовим збором не оплачені.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

З огляду на те що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, зокрема, не подано доказів сплати судового збору окремо з кожної вимоги немайнового характеру, що суперечить вимогам п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву повернути без розгляду.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» (код ЄДРПОУ 25585987, місцезнаходження: 08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Пономарьова, 32) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп., сплачений платіжним дорученням №4089 від 18.05.2013. Підставою повернення судового збору є дана ухвала, підписана судом та скріплена печаткою суду.

Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом.

Суддя С.Р. Станік

ВСТАНОВИВ:

Керуючись ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Суддя