Решение № 31463802, 27.05.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.05.13р. Справа № 904/3768/13

За позовом Комунального підприємства "Міськсвітло" Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

до Дніпропетровського міського комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів", м. Дніпропетровськ

про стягнення 6 117,30 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Голосна Д.С.

Представники:

від позивача: Домальчук С.В., представник за довіреністю № б/н від 25.01.13р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Міськсвітло" Дніпропетровської міської ради (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровського міського комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" (далі - відповідач), про стягнення 6 117,30 грн.

Сума позову складається з: заборгованості по оплаті за виконані роботи в розмірі 5346,82 грн., 3 % річних в розмірі 359,49 грн., пені в розмірі 410,99 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду № 10/10-5-3 від 07.10.10р., в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані роботи.

Ухвалою господарського суду від 14.05.13р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 28.05.13р.

28.05.13р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.13р., який направлявся на адресу відповідача та був повернутий поштою (а.с.22, 23).

Господарським судом було зроблено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.25-26), відповідно якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.05.13р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.10.10р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір підряду №10/10-5-3 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, предметом договору є виконання позивачем відновлення зовнішньої кабельної лінії від ТП 5478 до ангару і подовження лінії зовнішнього освітлення до майданчика зберігання ПСС на території бази УРЕА по вул. Ентузіастів, 2 в місті Дніпропетровську. Відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, прийняти і оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 2.1. Договору, оплата виконаної позивачем роботи, що визначена у п.1.1 цього Договору, здійснюється за її динамічною договірною ціною, яка становить 5346,82 грн., в тому разі з ПДВ 891,14 грн.

Розрахунок виконується після підписання актів виконаних робіт протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту КБ-2в (п. 3.1. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору, позивач виконує роботи, визначені у п. 1.1 цього Договору, в строк до 31.12.2010 р.

Як зазначено в п. 5.2.2. Договору, відповідач зобов'язаний оплатити позивачу роботи, визначені у п. 1.1 цього Договору, в розмірах і в строки, встановлені Договором.

Пунктом 5.2.3. Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний оглянути роботу і у разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них позивачу, а у разі відсутності зауважень - прийняти виконані позивачем роботи та підписати Акт здавання - приймання виконаних робіт за умови належного виконання таких робіт позивачем протягом 3-х днів з дати одержання названого акта від позивача. Якщо відповідач не зробить заяви про відступи від умов договору або інших недоліків з боку позивача, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до п. 5.2.6. Договору відповідач зобов'язаний негайно повідомити позивача у разі, якщо після прийняття роботи він виявив відступи від умов Договору або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані позивачем.

В свою чергу, відповідач має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків у разі, якщо позивач своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (п. 5.3.2. Договору).

За п. 6.1. Договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором, сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання.

В п. 6.4. Договору зазначено про те, що за порушення строків оплати робіт винна сторона нараховує та сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення .

Сплата неустойки не звільняє сторону від виконання своїх зобов'язань в натурі або усунення порушень (п. 6.5. Договору).

Так, на виконання умов Договору, позивач виконав роботи, а відповідач прийняв виконані позивачем роботи без будь-яких зауважень, що підтверджує акт приймання виконаних будівельних робіт № 166 за жовтень 2010р. по формі КБ-2в на суму 5 346,82 грн. (а.с. 13 -15).

В свою чергу відповідач, взяті на себе зобов'язання по Договору щодо своєчасної та повної оплати виконаних позивачем робіт не виконав, що також підтверджується актом звірки взаємних рахунків № 7 від 01.03.13р., який підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств без будь-яких зауважень.

Станом на день звернення позивача до суду, жодних скарг щодо неякісного виконання підрядних робіт від відповідача не надходило, тобто як вважає позивач, підрядні роботи виконані позивачем у відповідності до умов Договору в повному обсязі.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору, позивачем на підставі п. 6.4. Договору була нарахована для сплати відповідачу пеня у розмірі 410,99 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем були нараховані для сплати відповідачу 3 % річних у розмірі 359,49 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті за виконані роботи в розмірі 5 346,82 грн., пеню в розмірі 410,99 грн., 3 % річних в розмірі 359,49 грн., всього 6 117,30 грн.

Доказів виконання зобов`язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав. Окрім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував, тому позовні вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1. ст. 837 Цивільного кодексу України).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1. ст. 843 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України зазначено про те, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В матеріалах справи знаходиться Акт № 166 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 р. на суму 5 346,82 грн., який підтверджує виконані позивачем роботи. Вищезазначений акт підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств, а отже дана обставина свідчить про те, що позивач виконав свої зобов'язання по Договору в повному обсязі і відповідач прийняв виконані роботи без будь-яких зауважень.

Факт виконання позивачем робіт також підтверджується актом № 7 звіряння взаємних розрахунків станом на 01.03.13 р., який підписаний та скріплений печаткою відповідача також без будь-яких зауважень.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по оплаті за виконані роботи в розмірі 5346,82грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 6.4. Договору передбачено, що за порушення строків оплати робіт винна сторона нараховує та сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення .

Так, відповідно до п. 6.4. Договору, позивачем була нарахована для сплати відповідачу пеня в розмірі 410,99 грн., розрахунок якої судом перевірено та визнано таким, що зроблено невірно.

Після перерахунку відповідно до умов чинного законодавства України та умов Договору, пеня складає 410,97 грн.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пеня підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 410,97 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані для сплати відповідачу 3% річних в розмірі 359,49 грн., розрахунок яких також господарським судом перевірено та визнано таким, що зроблено невірно.

Після перерахунку відповідно до умов чинного законодавства України та умов Договору, 3% річних складають 79,54 грн.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 79,54 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягають заборгованість по оплаті за виконані роботи в розмірі 5 346,82 грн., пеня у розмірі 410,97грн., 3 % річних у розмірі 79,54 грн., а в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625 629, 837, 843, 846, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 22, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дніпропетровського міського комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Праці, буд. 3, код ЄДРПОУ 03341641) на користь Комунального підприємства "Міськсвітло" Дніпропетровської міської ради (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, буд. 26, код ЄДРПОУ 03341598) заборгованість по оплаті за виконані роботи в розмірі 5 346,82 грн. (п'ять тисяч триста сорок шість грн. 82 коп.), пеню в розмірі 410,97 грн. (чотириста десять грн. 97 коп.), 3 % річних в розмірі 79,54 грн. (сімдесят дев'ять грн. 54 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 641,76 коп. (одна тисяча шістсот сорок одна грн. 76 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 29.05.13р.