№ 3144096, 11.03.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.09

Справа №АС10/22-09.

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючого судді МАЛАФЕЄВА І.В.

Розглянувши матеріали справи

За позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Ромни

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія-Еліза» м.Ромни

про стягнення 1370,87 грн.

Представники:

Від позивача не з’явився

Від відповідача не з'явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 1370,87 грн. заборгованості, в тому числі : 442,50 грн.. – фінансових санкцій та 928,37 грн. пені, застосованих до вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058-1У.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, в судове засідання не з’явився, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ч.2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:

Відповідач зареєстрований як платник внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування та зобов’язаний самостійно сплачувати визначене ним зобов’язання.

Згідно п. 1 ст. 19 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” для платників страхових внесків об’єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівникам.

Порядок обчислення внесків на фактичні витрати на оплату праці встановлений п. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 р. за № 64/8663.

Відповідач у встановлені строки зобов’язаний подавати позивачу розрахунки зобов’язання зі сплати внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування, в яких самостійно визначає розмір зобов’язань перед Пенсійним Фондом, але порушує строки сплати зазначеного платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача фінансову санкцію за порушення законодавства та пеню, які застосовані позивачем за рішенням № 375 від 25.11.2008р. про застосування фінансової санкції в розмірі 442,50 грн. та нарахування пені на суму 928,37 грн. на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та відповідно до вимог п. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 р. за № 64/8663. Зазначене рішення отримане відповідачем у встановленому порядку та на день розгляду справи не оскаржувалось.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення 442,50 грн. фінансової санкції та 928,37 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На день розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача становить 1370,87 грн. і оскільки відповідач не подав ні доказів погашення заборгованості, ні аргументованих заперечень вимогам позивача, тому вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія-Еліза» (м.Ромни, бул.Московський,11, і.к. 31766022) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Ромни (м.Ромни, бул.Шевченка,8) 442,50 грн. фінансових санкцій та 928,37 грн. коп. пені.

3. Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили за заявою особи на користь якої ухвалена дана постанова.

4. Порядок і строки апеляційного оскарження встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 12.03.2009 року.