Решение № 31418521, 13.05.2013, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/4035/13-ц

н/п 2/640/1634/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2013 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Сенаторова В.М.

при секретарі - Русановій Н.І.

представників - Гречіна В.О., ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного

акціонерного товариства « Банк « Київська Русь» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ « Банк « Київська Русь» 11 березня 2013 року звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь Банку заборгованість за кредитним договором №57952-45.1-08-2 від 29 грудня 2008 року у розмірі 810864,55 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник Банку вказав, що 29 грудня 2008 року між Акціонерним банком «Київська Русь» (далі - «Банк») та громадянином ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір №57952-45.1-08-2, відповідно до якого Банк надав відповідачу споживчий кредит в сумі 590 000,00 грн., встановлено відсоткову ставку в розмірі 25,0 % відсотків річних.

Відповідно до п. п. 1.1, 2.1 Кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредит згідно з графіком, встановленим кредитним договором, щомісячно погашати отриманий кредит в строк з 1-го по 10-те число

відповідного місяця, починаючи з січня 2009 року по листопад 2009 року включно по 49167 гривень; здійснити погашення залишку заборгованості по кредиту не пізніше 28 грудня 2009 року.

Крім того, згідно з п. п. 1.1, 1.3, 2.2 Кредитного Договору позичальник зобов'язався сплачувати Банку відсотки за користування кредитом щомісячно, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем, за який вони нараховані, а також разом з повним погашенням кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними коштами в місяці, в якому здійснюється погашення.

Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору, у випадках, встановлених п. 3.1. Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний в десятиденний строк з дати отримання повідомлення Банку достроково повернути кредит, сплатити відсотки та штрафні санкції.

Згідно з п. 3.1 Кредитного договору, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту у випадку істотного порушення позичальником умов цього договору, утворення простроченої заборгованості за кредитом та/або відсоткам щонайменше на один календарний місяць.

У разі неповернення позичальником кредиту та/або несплати відсотків за користування ним у встановлений п. п. 2.1., 2.2., 2.4., цього договору строк, кредитодавець має право звернути стягнення на предмет іпотеки або вимагати дострокового погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій.

Відповідач умов договору не виконував та 31 серпня 2010 року Банком було вручено особисто відповідачу повідомлення про необхідність здійснили повне погашення заборгованості по кредитному договору, а також щодо наміру Іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому Законом України «Про іпотеку» в разу непогашення заборгованості за основним зобов'язанням на протязі 30 днів, з моменту отримання даного повідомлення.

Проте, відповіді на повідомлення, будь-яких заперечень та сплати заборгованості Банк не отримав, зобов'язання передбаченні кредитним договором №57952-45.1-08-2 від 29 грудня 2008 року відповідачем належним чином не виконуються.

В судовому засіданні представник Банку за довіреністю Гречін В.О. підтримав позовні вимоги.

В судовому засіданні представник відповідач за довіреністю ОСОБА_2 проти позовних вимог Банку заперечував, вказав, що відповідно до умов укладеного кредитного договору остання дата погашення суми основного боргу та відсотків є 10 грудня 2009 року. З урахуванням умови кредитного договору сторонами встановлено остаточну дату виконання зобов'язання за кредитним договором

- 28 грудня 2009 року.

Статтею 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, В зв'язку з чим представник просив застосувати загальний термін позовної давності тривалістю у три роки для до вимог щодо стягнення суми кредиту, процентів, винагород, комісій, у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухав пояснення представників сторін, перевірив матеріали справи, приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлені наступні юридично значимі факти та відповідні їм правовідношення.

29 грудня 2008 року між Акціонерним банком «Київська Русь» та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір №57952-45.1-08-2, відповідно до якого Банк надав відповідачу споживчий кредит в сумі 590 000,00 грн., встановлено відсоткову ставку в розмірі 25,0 % відсотків річних.

Відповідно до п. п. 1.1, 2.1 Кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредит згідно з графіком, встановленим кредитним договором, щомісячно погашати отриманий кредит в строк з 1-го по 10-те число

відповідного місяця, починаючи з січня 2009 року по листопад 2009 року включно по 49167 гривень; здійснити погашення залишку заборгованості по кредиту не пізніше 28 грудня 2009 року.

Крім того, згідно з п. п. 1.1, 1.3, 2.2 Кредитного Договору позичальник зобов'язався сплачувати Банку відсотки за користування кредитом щомісячно, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем, за який вони нараховані, а також разом з повним погашенням кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними коштами в місяці, в якому здійснюється погашення.

Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору, у випадках, встановлених п. 3.1. Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний в десятиденний строк з дати отримання повідомлення Банку достроково повернути кредит, сплатити відсотки та штрафні санкції.

Згідно з п. 3.1 Кредитного договору, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту у випадку істотного порушення позичальником умов цього договору, утворення простроченої заборгованості за кредитом та/або відсоткам щонайменше на один календарний місяць.

Проти вищевказаного факту сторони не заперечували.

Статтями 546, 549 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

- припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

- зміна умов зобов'язання;

- сплата неустойки;

- відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частина 1 ст. 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. ст. 11, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) угода (договір) є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань); зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вказівок закону, умов договору та припинятися виконанням, поведеним належним чином, а одностороння відмова від їх виконання не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що Банк свої зобов'язання перед відповідачем виконав, а ОСОБА_3 не виконав, грошові кошти в строк встановлений кредитним договором не повернув.

Проти вказаних фактів сторони не заперечували.

За такими обставинами позовні вимоги повинні підлягати задоволенню, але ж

відповідно до п. п. 2, 1 укладеного Кредитного договору Позичальник зобов'язаний погашати кредит щомісячно рівними частинами починаючі з січня 2009 року по листопад 2009 року включно сумі 49167,00 грн. з першого по 10 число кожного календарного місяця. Остаточне погашення кредиту, відсотків за його користування та можливих штрафних санкцій здійснити не пізніше 28 грудня 2009 року.

Враховуючі умови укладеного кредитного договору, а також наданий графік погашення кредиту, відсотків за кредитом вбачається про те, що зобов'язання погашення зазначеного кредиту виникає з січня 2009 року та діє до 10 грудня 2009 року,

Таким чином, відповідно до умов укладеного договору остання дата погашення суми основного боргу та відсотків є 10 грудня 2009 року.

З урахуванням умови кредитного договору передбаченої у п. 2.і, 2 абзац

Сторонами встановлено остаточну дату виконання зобов'язання за кредитним договором - 28 грудня 2009 року.

Статтею 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові,

В судовому засіданні представник відповідача просив застосувати загальний термін позовної давності тривалістю у три роки для до вимог щодо стягнення суми кредиту, процентів, винагород, комісій, а також застосувати спеціальну позовну давність в один рік що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені),

Право на звернення до суду у Позивача виникло на підставі ч. 1 ст. 530 ЦКУ, відповідно до якої встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з поданих документів та не заперечується Відповідачем по справі порушення виконання зобов'язання виникло з 1 січня 2009 року, що підтверджується повідомленням від 30.08.2010 року.

Приписом ч. 2 статті 1050 ЦКУ встановлено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, право Позивача було порушене 11 січня 2009 року. При цьому Позивач не вживав ніяких заходів щодо захисту свого порушеного права.

Тому з урахуванням трирічного строку позовної давності Позивач мав звернутися до суду 11 січня 2012 року.

Однак, Позивач звернувся до суду лише 05 березня 2013 року з пропуском строку позовної давності майже на рік.

З урахування наведеного, у задоволені позовних вимог ПАТ « Банк « Київська Русь» необхідно відмовити у зв'язку пропуском строку звернення до суду з позовною заявою про захист своїх порушених прав.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 11, 267, 525, 526, 546, 549, 610, 611, 1049, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства « Банк « Київська

Русь» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Кредитним договором відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення через Київський районний суд м. Харкова.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ