Решение № 3140121, 24.02.2009, Хозяйственный суд города Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"24" лютого 2009 р.

справа № 5020-13/166-7/139-13/229-3/042

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „БИМС”

(99014, м. Севастополь, вул. Камишове шосе, 15 )

(99011, м. Севастополь, вул. Громова, 60-А)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю „Альмира-Крим”

(99028, м. Севастополь, вул. Дибенко, 11)

про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості у сумі 41432,50 грн.

суддя Головко В.О.

Представники сторін:

від позивача –Соколова В.В., довіреність № б/н від 03.01.09;

від відповідача –не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „БИМС” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альмира-Крим” про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості у сумі 41432,50 грн.

Ухвалою від 12.09.2008 порушено провадження по справі.

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 230 від 10.11.2008 у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді Сімоходської Д.О. справу № 5020-13/166 передано до провадження судді Альошиної С.М.

Ухвалою від 17.11.2008 року справу прийнято до провадження суддею Альошиною С.М. з привласненням № 5020-13/166-7/139.

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 146 від 09.12.2008 у зв’язку з великим навантаженням судді Альошиної С.М. справу №5020-13/166-7/139 передано до провадження судді Сімоходської Д.О.

Ухвалою від 09.12.2008 справу прийнято до провадження суддею Сімоходською Д.О., справі привласнено № 5020-13/166-7/139-13/229.

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 1 від 08.01.2009 у зв’язку з перебуванням судді Сімоходської Д.О. у щорічній відпустці справу № 5020-13/166-7/139-13/229 передано до провадження судді Головко В.О.

Ухвалою від 12.01.2009 справу прийнято до провадження суддею Головко В.О. з привласненням № 5020-13/166-7/139-13/229-3/042.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди щодо здійснення орендної плати, у зв`язку з чим просить розірвати договір та стягнути суму заборгованості за договором в розмірі 41 432,50 грн., з яких сума основного боргу –10 550,00 грн., пеня –30 882,50 грн.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки не повідомив.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі. До того ж юридична особа не обмежена колом представників, яких вона може призначити для захисту своїх прав та законних інтересів у господарському суді.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

У зв’язку з викладеним, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

03.12.2007 між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю „БИМС” (Орендодавець) та відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю „Альмира-Крим” (Орендар) укладено договір оренди холодильної камери № 3-12/2007 (арк. с. 9-10).

Відповідно до п. 1.1. договору оренди № 3-12/2007 орендодавець зобов’язується передати Орендарю холодильну камеру площею 20 кв.м в промисловому холодильнику, розташованому за адресою: м. Севастополь, Набережна риб порту,12.

Згідно з п. п. 4.1, 4.2 договору оренди № 3-12/2007 Орендар сплачує Орендодавцю щомісячно, до 5 числа орендну плату в грошовій формі за оренду холодильної камери площею 20 кв.м в розмірі 130 грн. (в т.ч. ПДВ) за 1 кв. м в місяць.

В свою чергу відповідач ТОВ „Альмира-Крим” зобов’язалося здійснити оплату орендної плати.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 договору оренди строк оренди встановлюється з моменту підписання акту приймання-передачі до 31.12.2007. Якщо одна із сторін в місячний строк не заявить про намір розірвати договір після закінчення строків його дії, то він пролонгується строком на 1 рік.

Таким чином договір оренди діє до 31.12.2009.

Зазначена в договорі холодильна камера площею 20 кв.м передана позивачем відповідачеві 01.01.2008, про що свідчить підписаний сторонами Акт приймання-передачі холодильної камери (арк. с.11).

09.01.2008 позивачем на адресу відповідача надіслано лист № 2/2, згідно з яким позивач повідомив про зміну орендної плати з 15.01.2008, яка буде складати 140 грн. за 1 кв.м в місяць (арк. с. 14).

28.02.2008 позивачем передано відповідачеві в оренду холодильну камеру площею 75 кв.м, офісні приміщення 24,5 кв.м, про що свідчить підписаний сторонами Акт приймання-передачі (арк. с.13).

За Додатковою угодою від 29.02.2008 сторони домовилися про внесення змін до п.1.1 договору оренди щодо зміни площі оренди з 20 кв.м на площу 75 кв.м та початком оренди з 01.03.2008 (арк. с. 12).

Відповідно до Акту здачі-приймання робіт № БИ-000000034, підписаного сторонами, відповідач був зобов’язаний здійснити оплату орендної плати (в т.ч. ПДВ) за березень 2008 року в розмірі 10 500,00 грн. (арк. с. 16).

Відповідачем була здійснена орендна плата на суму 6 600,00 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі за березень 2008 року складала 3 900,00 грн.

16.04.2008 за вих. № 1 на адресу позивача надійшов лист відповідача з проханням скоротити площу орендованого холодильника з 75 кв.м. до 20 кв.м., у зв'язку з відкриттям філіалу в м. Ялті. На підставі зазначеного сума заборгованості відповідача зменшилася до 6 650,00 грн. (арк. с.19).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.04.2008 відповідачу був надісланий Акт здачі-приймання робіт № БИ-000000040 на суму 6 650,00 грн. Вказаний Акт був підписаний відповідачем, що підтверджує його згоду з вказаною сумою (арк. с. 17).

Гарантійним листом №2 від 14.05.2008 відповідач зобов'язався погасити суму заборгованості перед позивачем до 30.06.2008, що свідчить про визнання відповідачем суми заборгованості (арк. с. 19).

Решта заборгованості з орендної плати на момент подачі позову в суд відповідачем не сплачена і складає 10 550,00 грн., що підтверджується, між іншим, підписаним сторонами Актом звірення взаєморозрахунків за 01.12.2007-30.06.2008 (арк. с.15).

Зазначене стало причиною для звернення позивача в суд із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 10 550,00 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України, статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

За змістом частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно до п.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони визначили в п. 7.2. Договору оренди, що у випадку порушення строків внесення орендних платежів або розміру орендної плати Орендар сплачує Орендодавцеві пеню в розмірі 2,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивачем нараховано пеню в розмірі 30 882,50 грн.

Перевіривши розрахунок пені суд зазначає, що він здійснений з урахуванням вимог діючого законодавства.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 41 432,50 грн., з яких: 10 550,00 грн. –основний борг, 30 882,50 грн. –сума пені.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що відповідачем було допущене істотне порушення умов договору. Неоплата орендної плати майже року є таким порушенням.

Тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „БИМС” в частині розірвання договору оренди також підлягають задоволенню.

Частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 414,33 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди № 3-12/2007 від 03.12.2007 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „БИМС” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Альмира-Крим” на холодильну камеру площею 20 кв.м в промисловому холодильнику, що розташований за адресою: м. Севастополь, Набережна рибпорту, 12 з дати набрання рішенням суду по цій справі законної сили

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альмира-Крим” (99028, м. Севастополь, вул. Дибенко, 11, р/р 26007054800548 в СФ КБ “ПриватБанк”, м. Севастополь, МФО 324935, ОКПО 35482880, ИНН 354828827057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „БИМС” (юридична адреса: 99011, м. Севастополь, вул. Громова, 60-А, фактична адреса: 99014, м. Севастополь, вул. Камишове шосе, 15, р/р 26003945225601 в СФ АБ “УСБ”, МФО 324195, ОКПО 39699062) заборгованість у розмірі 41 432,50 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 414,33 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.О. Головко

Рішення оформлено згідно

з вимогами ст. 84 ГПК України

та підписано 06.03.2009.

РОЗСИЛКА:

1. ТОВ „БИМС”

(99014, м. Севастополь, вул. Камишове шосе,15 )

(99011, м. Севастополь, вул. Громова, 60-А)

2. ТОВ „Альмира-Крим”

(99028, м. Севастополь, вул. Дибенко, 11)

3. Справа

4. Наряд