Постановление суда № 3139611, 20.06.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

"20" червня 2008 р. № 02-03/

Суддя , розглянувши матеріали

за позовом Комунального підприємства "Управління житлово - комунального господарства"

до Державної податкової інспекції в м. Славутичі

про визнання недійсним акту частково,

встановив:

До господарського суду Київської області надійшов адміністративний позов Комунального підприємства «Управління житлово –комунального господарства» до Державної податкової інспекції у м. Славутичі про визнання частково недійсними акту перевірки від 07.02.2008 року № 134/23/31476318

Відповідно до ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує дотримання позивачем порядку звернення з адміністративним позовом, а саме, з’ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи має представник належні повноваження та чи відповідає позовна заява вимогам ст. 106 КАС України, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у адміністративній справі, встановлених КАС України.

Дослідивши позовні матеріали, судом встановлено, що позивач просить визнати недійсним акт перевірки від 07.02.2008 року №134/23/31476318 в частині розділу 3.1.2. Однак при визначенні предмету позову, позивачем не враховано суті оскаржуваного документу –акту перевірки, який є лише документальним оформленням проведених відповідачем дій, технічно фіксує встановлені в ході проведення перевірки обставини і порушення, при цьому не містить владно-розпорядчих приписів, тому безпосередньо не породжує для позивача правових наслідків.

Оскільки, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, адміністративним процесом не передбачено визнання недійсним та скасування акту, який не містить ознак рішення.

В той же час особливість актів податкових органів полягає в тому, що вони складаються з двох документів, оскільки припис, який породжує правовідносини, міститься в рішенні (податковому повідомленні-рішенні) податкового органу, а фактичні підстави для прийняття цього рішення –в акті перевірки дотримання податкового законодавства. Таким чином, акт перевірки досліджується в межах позовної вимоги про встановлення правомірності рішення, яким є податкове повідомлення-рішення, що складає єдину позовну вимогу.

Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 п. 1 ст. 109, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Суддя