Постановление суда № 31341599, 18.04.2013, Центральный районный суд города Симферополя

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 124/3380/13-ц

18.04.2013 року м. Сімферополь

Суддя Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим Федоренко Е.Р., розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про повернення авансу та стягнення штрафу. Одночасно позивач звернулася із заявою про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно відповідача, а саме квартиру АДРЕСА_1.

Заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з наступних підстав. Згідно з частиною 3 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини по справі склалися за зобов'язаннями, що виникли внаслідок невиконання відповідачем умов попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, на підтвердження наявності наміру придбання якої позивачем було передано відповідачу аванс у розмірі 64800 грн. Факт отримання відповідачем грошових коштів підтверджується підписаним нею договором. Своїх обов'язків за договором в частині продажу квартири відповідач не виконала та від повернення отриманих коштів безпідставно відмовляється. Позивач звернулася з даним позовом про стягнення безпідставно набутих грошей і штрафу, а всього просила стягнути з відповідача грошову суму у розмірі 129600 грн.

Надавши докази на підтвердження своїх вимог, позивачем не представлено належних доказів про те, що квартира, на яку позивач просить накласти арешт, дійсно належить відповідачу.

Дані про належність квартири відповідачу, вказані у попередньому договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 12 лютого 2013 року, не можуть бути визнані належними доказами для підтвердження права власності.

За таких обставин суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно відповідача.

Зазначене не перешкоджає позивачу звернутися до суду повторно з заявою про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що перешкоджали розглядові даного питання.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подання протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Суддя: Е. Р. Федоренко