№ 31336243, 30.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2013 р. Справа №805/5122/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: Буряк І.В.

при секретарі: Король О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача: Камардінової Ю.О. (дов.)

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з

тимчасової втрати працездатності

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна

фірма «КДМ»

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «КМД» про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що Фонд є некомерційною самоврядною організацією, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків і фінансується за рахунок страхових внесків страхувальників - роботодавців. Фінансування Фонду здійснюється, зокрема, за рахунок внесків роботодавців. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України і використовуються виключно за їх призначенням, тобто, на страхові виплати потерпілим від нещасного випадку на виробництві. Ненадходження коштів до Фонду перешкоджає своєчасному фінансуванню витрат по відшкодуванню матеріальної і моральної шкоди потерпілим, а також реалізації державної політики у сфері страхування від нещасних випадків на виробництві, чим прямо порушуються інтереси Фонду, застрахованих осіб і держави взагалі.

Представник позивача в судовому засіданні від 30.04.2013р. позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач не надав до суду письмових заперечень.

У судове засідання від 30.04.2013р. представник відповідача не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «КДМ» зареєстровано Виконкомом Маріупольської міської ради в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 22041092, місцезнаходження: 87510, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Луніна, 15).

Відповідач зареєстрован як платник страхових внесків в Маріупольській міській виконавчій дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, тобто є страхувальником з 16.01.2004р.

Згідно з наданим відповідачем звітом за формою Ф4-ФСС з ТВП за 1 півріччя 2010 року за ним вбачається заборгованість на кінець звітного періоду в сумі 298,97 грн.

Позивач зазначає, що оскільки ТОВ «ВКФ «КДМ» після надання звіту за 1 півріччя 2010 року, жодного разу не надало звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП, то сума заборгованості відповідача перед Маріупольською міською виконавчою дирекцією обласного відділення Фонду становить 298,97 грн.

Вказана сума заборгованості є узгодженою, оскільки відповідачем вона зарахована до бюджету Фонду шляхом її відображення у звіті.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Згідно ст. 3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 вказаного Закону одним із принципів страхування від нещасних випадків є обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 46 цього ж Закону фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення.

Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду.

Виконавча дирекція Фонду забезпечує збір та акумуляцію внесків на

загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків.

Розміри страхових внесків до Фонду обчислюються у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників відповідно до класу професійного ризику, до якого віднесено підприємство (ст. 47 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Порядок і строки сплати страхових внесків передбачено Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої

постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків

на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 року N 12, п. 4.12 якої вказано, що страхові внески сплачуються страхувальниками - роботодавцями в день одержання коштів на оплату праці в установах банків.

Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

У разі виплати заробітної плати за першу половину місяця страхувальник одночасно з одержанням зазначених сум сплачує страхові внески, нараховані на суму цих виплат.

При проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою платники страхових внесків не пізніше наступного дня після здійснення виплат подають до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено обов'язок роботодавця своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в встановленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Виходячи з положень ст. 52 зазначеного Закону та п.5.1. ст. 5 «Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 року № 36, за не внесені страхувальниками у встановлений строк страхових внесків до Фонду, нараховується пеня із суми недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати.

Сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «КМД» до Фонду підтверджується звітом за формою Ф4-ФСС з ТВП за 1 півріччя 2010 року.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та вбачає наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 128, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «КМД» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «КМД» (ЄДРПОУ 22041092, місцезнаходження: 87531, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Металургів, буд.143) на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість в сумі 298 (двісті дев'яносто вісім) гривень 97 (дев'яносто сім) копійок, перерахувавши зазначену заборгованість на транзитний рахунок Маріупольської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (номер 25605160912001 у ПАТ КБ «Надра», м.Київ, Центр, ЄДРПОУ 26081177, МФО 380764).

3. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 30 квітня 2013 року, повний текст виготовлено 7 травня 2013 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.