Решение № 31289708, 17.05.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-23-25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2013 р. Справа № 911/983/13

За позовом Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна"

до Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта"

про стягнення 49 000грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Спахова О.Ю. (дов. № 6 від 08.01.2013р.);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство „Страхова компанія „Країна" (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта" (далі - відповідач) про стягнення 49 000грн. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 18.10.2012р. о 13-30 год. в смт. Лобойківка Петриківського району Дніпропетровської області на перехресті автодоріг Т-04-14 та Т-04-04, внаслідок порушення водієм Івасенком Є.В. Правил дорожнього руху України при керуванні автомобілем КАМАЗ 5320, державний номерний знак 13988 АА, цивільна відповідальність якого була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/7885632 у Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта" відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль Renault Premium, державний номерний знак АА 4356 МА, під керуванням Бурякова О.М. Автомобіль Renault Premium був застрахований позивачем за договором добровільного страхування наземного транспорту № ТЗ/12/62/2.1.5.6 від 29.02.2012р. Для визначення вартості ремонту Renault Premium, державний номер АА 4356 МА було проведено дослідження вартості ремонту пошкодженого автомобіля, за результатами якого було складено звіт про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 1374 від 24.11.2012р., згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу складає 95 025,02грн. Позивач у відповідності з договором добровільного страхування наземного транспорту № ТЗ/12/62/2.1.5.6 від 29.02.2012р. виплатив страхувальнику страхове відшкодування у сумі 93 705,38грн. (95 025,02грн. - 1 319,64грн., франшиза за договором добровільного страхування наземного транспорту № ТЗ/12/62/2.1.5.6 від 29.02.2012р.). Враховуючи встановлений полісом № АВ/7885632 ліміт відповідальності за шкоду майну у розмірі 50 000грн. та франшизу за полісом у розмірі 1 000грн., позивач просить стягнути з відповідача 49 000грн. (50 000грн. - 1 000грн.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.03.2013р. порушено провадження у справі № 911/983/13, розгляд справи призначено на 05.04.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.04.2013р. розгляд справи відкладено на 12.04.2013р.

12.04.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 9455 від 12.04.2013р.), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом.

У судовому засіданні 12.04.2013р. оголошено перерву до 17.05.2013р.

В судовому засіданні 17.05.2013р. представника позивача підтримав позов повністю.

Відповідач в судове засідання 17.05.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.02.2012р. між Публічним акціонерним товариством „Страхова компанія „Країна" (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укравтозапчастина" (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № ТЗ/12/62/2.1.5.6., за умовами якого страховик зобов'язався при настанні страхового випадку відшкодувати страхувальнику нанесений збиток на умовах цього договору.

Згідно додатку № 1 до договору строк дії договору з 03.03.2012р. по 02.03.2013р., застрахований транспортний засіб: Renault Premium, державний номерний знак АА 4356 МА.

18.10.2012р. о 13-30 год. в смт. Лобойківка Петриківського району Дніпропетровської області, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), за участю транспортних засобів: КАМАЗ 5320, державний номерний знак 13988 АА, який належить Івасенко В.І. під керуванням Івасенка Є.В. та автомобіля Renault Premium, державний номерний знак АА 4356 МА, який належить ТОВ „Укравтозапчастина" під керуванням Бурякова О.М.

Постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08.11.2012р. у справі № 404/7505/12 (а.с. 35) Івасенка Євгена Вікторовича визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу у розмірі 340грн.

Для визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля проведено дослідження вартості матеріального збитку, за результатами якого ТОВ „Естімейт Плюс" складено звіт про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 1374 від 24.11.2012р. (а.с. 42-47), згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ склала 95 025,02грн.

10.01.2013р. позивачем було складено страховий акт № 99-12/25434/2.1.5.1 від 02.01.2013р. (а.с. 71), за яким вказана дорожньо-транспортна пригода визнана страховим випадком та встановлено суму завданої шкоди, яка підлягає страховому відшкодуванню: 93 705,38грн. (95 025,02грн., розмір відновлювального ремонту - 1 319,64грн., франшиза за договором добровільного страхування наземного транспорту № ТЗ/12/62/2.1.5.6 від 29.02.2012р.).

На виконання договору добровільного страхування наземного транспорту № ТЗ/12/62/2.1.5.6 від 29.02.2012р. позивачем страхувальнику, в якості оплати ремонту пошкодженого автомобіля Renault Premium, державний номерний знак АА 4356 МА, було виплачено страхове відшкодування у розмірі 93 705,38грн., що підтверджується платіжним дорученням № 90 від 14.01.2013р. (а.с. 72).

Судом також встановлено, що цивільно-правову відповідальність Івасенка Євгена Вікторовича (винуватця ДТП) застраховано у відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта" (поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/7885632, діючий на 18.10.2012р., франшиза 1 000грн., ліміт за шкоду майну 50 000грн.).

22.01.2013р. позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу № 561 від 22.01.2013р. (а.с. 73), згідно якої просив останнього здійснити відшкодування шкоди у розмірі 93 705,38грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Предметом позову є вимога про стягнення 49 000грн. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, статтею 38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).

Приписи статті 1166 Цивільного кодексу України передбачають загальні підстави деліктної відповідальності за завдану майнову шкоду, наявність яких необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди. Такими підставами є: протиправність дій особи, збитки (майнова шкода, якої зазнала потерпіла сторона), причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками (а саме, збитками), вина особи, яка вчинила правопорушення.

У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх володільцям питання про її відшкодування вирішується за принципом вини. Так за правилами ч. 1 ст. 1188 ЦК України, якщо шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоду, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що на момент скоєння ДТП водієм автомобіля КАМАЗ 5320, державний номерний знак 13988 АА, був Івасенко Є.В., цивільна відповідальність якого була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/7885632 у Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта"; наявність завданої шкоди, яка є наслідком протиправних, винних дій Івасенка Є.В., який керував автомобілем КАМАЗ 5320, державний номерний знак 13988 АА на момент скоєння ДТП у розмірі 95 025,02грн., що підтверджується постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08.11.2012р. у справі № 404/7505/12 (а.с. 35), звіт про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 1374 від 24.11.2012р. (а.с. 42-47); страхове відшкодування у сумі 93 705,38грн. (95 025,02грн. - 1 319,64грн., франшиза за договором добровільного страхування наземного транспорту № ТЗ/12/62/2.1.5.6 від 29.02.2012р.), виплачено страхувальнику позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 90 від 14.01.2013р. (а.с. 72); відповідач страхове відшкодування позивачу не виплатив, внаслідок чого розмір невідшкодованої позивачу шкоди становить 49 000грн. (50 000грн., ліміт відповідальності за шкоду майну за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/7885632 - 1 000грн., франшиза за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/7885632).

Доводи представника відповідача на те, спірний поліс був проплачений 22.10.2012р., що підтверджується квитнацією № 8745402 від 22.10.2012р. (а.с. 96), а на момент скоєння ДТП (18.10.2012р.) страховий платіж не був внесений, у зв'язку з чим поліс є таким, що не набрав чинності, спростовуються наступним.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 16 та ч. 3 ст. 18 Закону України „Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Крім того, норми ст. 11 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зобов'язують страховика подати інформацію про укладені та достроково припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Суд встановив, що як вбачається зі змісту витягу з єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 16) станом на 18.10.2012р. поліс № АВ/7885632 є діючим, а відтак спірний страховий випадок в часовому вимірі поширюється на дію чинного полісу № АВ/7885632, тобто ДТП, що сталася 27.03.2009р., є страховим випадком в рамках виконання зазначеного полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Також, факт набрання чинності страховим полісом № АВ/7885632 18.10.2012р. підтверджується змістом п. 3 вказаного полісу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Вищого господарського суду України від 29.01.2013р. у справі № 5011-16/7768-2012 та від 15.04.2013р. у справі № 6/082-12.

Крім того, як вбачається з відомостей про дорожньо-транспортну пригоду № 9092424 (а.с. 33-34), на момент скоєння ДТП поліс № АВ/7885632 був чинний з терміном дії до 21.08.2013р.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача 49 000грн. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, і відповідно підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта" (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7; код ЄДРПОУ 31704186) на користь Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 29А; код ЄДРПОУ 20842474) 49 000 (сорок дев'ять тисяч гривень) 00 коп. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять гривень) 50 коп. cудового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 20.05.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко